Постанова № 18292041, 12.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 року Справа № 5005/4723/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Науменка І.М. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Дмитренко Г.К.,

секретар судового засідання Заболотна О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 1 від 03.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 2055-О від 06.09.11;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/4723/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокосм”, м.Дніпропетровськ

до відповідача публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”,

м.Дніпропетровськ

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача завершити переказ готівкової виручки та зарахувати на поточний рахунок ТОВ "Агрокосм" у ПАТ КБ "Приватбанк" м.Дніпропетровська грошові кошти у загальній сумі 616 505,21 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/4723/2011 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги ТОВ “Агрокосм” задоволено повністю.

Зобов'язано ПАТ КБ “Приватбанк” завершити переказ готівкової виручки та зарахувати на поточний рахунок ТОВ “Агрокосм” №26009132205001 ПАТ КБ “Приватбанк” міста Дніпропетровська, МФО 305299, ОКПО 24229322, грошові кошти у загальній сумі 616 505,21 грн.

Стягнуто з ПАТ КБ “Приватбанк” на користь ТОВ “Агрокосм” 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

При прийнятті рішення господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання банком зобовязань за договором на прийом грошової виручки від 01.02.2007р.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач /банк/ звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить дане рішення скасувати та прийняти у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач заперечує порушення ним умов договору на прийом грошової виручки від 01.02.2007р., а саме, п.3.2. останнього; наполягає на відсутності вини банку у спричиненні збитків позивачеві, посилаючись при цьому на привласнення спірних грошових коштів касиром банку ОСОБА_3 щодо якої порушено кримінальну справу за ч.5 ст.191 КК України; вважає за необхідне зупинити провадження у справі та призначити судову експертизу наданих позивачем квитанцій з метою визначення їх справжності.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здав до прибуткової каси Відділення №56 Харківського ГРУ Приватбанку готівкову торгову виручку для зарахування на рахунок №26009132205001: 06.02.2009 р. 83 181,56 грн.; 09.02.2009 р. 65 000,00 грн.; 09.02.2009 р. 64 814,85 грн.; 09.02.2009 р. 61 579,53 грн.; 10.02.2009 р. 73 000,00 грн.; 10.02.2009 р. 71 874,52 грн.; 11.02.2009 р. 75 278,20 грн.; 12.02.2009 р. 4 887,00 грн.; 13.02.2009 р. 96 286,63 грн.; 12.03.2009 р. 3 302,92 грн.; 13.03.2009 р. 9 300,00 грн.; 13.03.2009 р. 8 000,00 грн.

Здача готівкової виручки позивачем оформлювалась шляхом заповнення “Заяв на переказ готівки”, що залишились у ПАТ КБ “ПриватБанк” для здійснення переказу готівки на зазначений у цих заявах поточний рахунок ТОВ “Агрокосм”.

В якості доказу прийняття вищезгаданої готівкової виручки, касиром прибуткової каси Відділення №56 Харківського ГРУ Приватбанку ОСОБА_3 були видані відповідні квитанції, засвідчені підписом касира та печаткою банку. (а.с.14-25 ).

Наявність таких квитанцій, згідно п.п.1,2,8 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003р. №337, на думку колегії суддів, слід вважати належним доказом приймання банком готівки національної валюти від клієнта, ТОВ “Агрокосм”.

В той же час, докази зарахування отриманої банком готівкової виручки на поточний рахунок ТОВ “Агрокосм” №26009132205001 у ПАТ КБ “ПриватБанк” м.Дніпропетровська в матеріалах справи відсутні. Натомість, матеріали справи містять докази багаторазових звернень позивача за № 140 від 16.02.2009 р., № 141 від 20.02.2009 р., № 142 від 02.03.2009 р., № 148 від 06.04.2009 р., № 151 від 22.04.2009р. до керуючого ЦВ Харківського ГРУ Приватбанка Самойленка А.А. про ненадходження спірних платежів з готівки на поточний рахунок, однак, зазначені звернення були залишені банком поза увагою, причини невиконання відповідачем своїх зобов'язань та ненадходження коштів на поточний рахунок позивача останньому не повідомлені.

Судова колегія приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності в його діях порушення п.3.2. договору на прийом грошової виручки від 01.02.2007р., оскільки зазначеним вище пунктом договору сторонами узгоджено перерахування прийнятої банком грошової виручки на рахунок клієнта №26001060152712 у відділенні №2 Харківського ГРУ ПриватБанку, тоді як в заявах позивача на перерахунок спірної грошової виручки було зазначено інший рахунок, а саме, №26009132205001 у ПАТ КБ “ПриватБанк” м.Дніпропетровська.

Разом з цим, апеляційний господарський суд враховує те, що судом першої інстанції доведений факт відкриття ПАТ КБ “ПриватБанк” позивачеві іншого рахунку, а саме, №26009132205001 у ПАТ КБ “ПриватБанк” м.Дніпропетровська, що слід вважати договором банківського рахунку в розумінні ч.1,2 ст.1066 Цивільного кодексу України та вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин ст.8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” .

Так, ст.8 вищезгаданого закону визначено, що Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Строки проведення переказу за допомогою платіжних інструментів, крім встановлених пунктами 8.1-8.4 цієї статті, визначаються правилами платіжної системи та договорами, що укладаються між членами та учасниками платіжної системи. При цьому строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється на підставі клірингових вимог, не може перевищувати строк, встановлений пунктом 8.4 цієї статті.

Відповідно до вимог п.30.1 ст. 30 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

В свою чергу, за п.п.1,2,8 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003р. №337, Банк приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу. Приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки. Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Колегія суддів зауважує й на тому, що кредитор / у даному випадку ТОВ “Агрокосм”/ не повинен доводити вину боржника /Банк/ у порушенні останнім свого зобов'язання з переказу готівки на поточний рахунок клієнта. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір, що і було зроблено позивачем.

Враховуючи наведене вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності наявними у справі доказами обґрунтованості позовних вимог, а саме, відсутність доказів перерахування спірних грошових коштів на поточний рахунок ТОВ “Агрокосм”.

При цьому, судова колегія не приймає заперечення відповідача /апелянта/ щодо відсутності вини банку у заподіянні збитків позивачеві, з огляду на порушення відносно касира банку ОСОБА_3 кримінальної справи за ст.191 КК України; вважає безпідставним та відхиляє клопотання ПАТ КБ “ПриватБанк” щодо зупинення провадження у даній справі та призначення судової експертизи.

Так, стосовно заявленого відповідачем клопотання про призначення судової експертизи для визначення справжності квитанцій, що підтверджують прийняття співробітником ПАТ КБ “ПриватБанк” спірної готівки, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що в даному випадку питання справжності платіжних документів охоплюється кримінальним правом та кримінально-процесуальним законодавством, тому необхідність призначення судової експертизи в рамках господарської справи №5005/4723/2011 - відсутня.

В той же час, слід зазначити, що відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обовязків, тоді як неправомірне зупинення провадження у даній справі призвело б до фактичного обмеження прав ТОВ “Агрокосм” на захист своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують та судовою колегією відхиляються, як безпідставні та спростовані наявними у справі матеріалами.

Таким чином, місцевим господарським судом повно, всебічно та обєктивно розглянуто всі обставини справи з наданням належної правової оцінки, у звязку з чим рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

У підсумку, враховуючи результат вирішення спору, судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/4723/2011 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Г.К. Дмитренко