Постанова № 18291834, 13.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 року Справа № 5005/5243/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Пруднікова В.В.

при секретарі: Заболотній О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 13.04.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № б/н від 04.01.11

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2011р. у справі № 5005/5243/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "FOC TUBA LTD", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 70902грн. 01 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.11 (суддя Петренко Н.Е.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" стягнуто 65875грн. 04коп. заборгованості, 2554грн. 41 коп. пені, 1 986 грн. інфляційних витрат, 486грн. 56коп. річних, 709грн. 02 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "FOC TUBA LTD" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.2008р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № «2008-01-01».

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобовязався виготовити та передати у власність покупця етикетку для індивідуальної упаковки тари з молочною продукцією з нанесеним зображенням відповідно затвердженого сторонами еталона та Технічного завдання (далі товар) у строки та за цінами згідно специфікації, складеної на підставі заявки відповідача, яка підписана уповноваженою особою відповідача та скріплена печаткою відповідача, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар.

В силу ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з п.3.1 договору передача товару здійснюється згідно накладної на складі відповідача.

Згідно накладної від 04.11.2010р.№1026 позивач передав, а відповідач прийняв етикетку «Йогурт Живия «Киви»350 г. у кількості 57,879 тис. штук та етикетку «Йогурт Живия «Клубника»350 г. у кількості 57,660 тис. загальною вартістю 24783грн. 12 коп.

За накладною від 05.01.2011р. №10 позивач передав, а відповідач прийняв етикетку «Йогурт «Живия манго-цитронелла-мирта»350 г. ЖМЦМ-30.08.10-03 у кількості 66,316 тис. штук, етикетку «Йогурт Живия «Клубника»350 г. у кількості 64,285 тис. та етикетку «Йогурт «Живия персик» 350 г. ЖП-01.07.10-02 у кількості 59,957 тис. загальною вартістю 41091грн. 92 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача з оплати поставленого товару складає 65875грн. 04 коп.

Як видно з акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2010р. по 07.04.2011р., відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 65875грн. 04 коп. (а.с. 42).

В силу ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідно п. 2.4. договору відповідачу надається відстрочка оплати переданого товару строком на 30 календарних днів.

Отже відповідач був зобов'язаний оплатити товар, переданий на підставі накладної від 04.11.2010р. №1026, до 05.12.2010р. включно, а товар, переданий на підставі накладної від 05.01.2011р. №10, до 05.02.2011р. включно.

Доказів сплати боргу відповідачем не надано.

У відповідності з ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Втрати від інфляції, за розрахунком позивача, дорівнюють 1786 грн., річні 486 грн. 56 коп.

Згідно п. 5.2 договору у разі несвоєчасного та/або неповного перерахування коштів відповідно до п.п. 2.2. і 2.3. покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент несвоєчасної оплати, від суми невнесених платежів за кожний день прострочення.

Із викладеного слідує, що договором передбачено можливість застосування пені за прострочку оплати, передбачено розмір пені та доказами підтверджено прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором з оплати за поставлений товар в розмірі 65875грн. 04 коп.

Таким чином посилання відповідача на те, що умовами договору не передбачено застосування штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем його грошових зобов'язань, не відповідають фактичним обставинам справи та є безпідставними.

Враховуючи викладене підстави для зміни чи скасування рішення , на думку колегії суддів, відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.11 у даній справі залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" без задоволення.

Головуючий суддя А.К.Дмитренко

Суддя А.Є.Прокопенко

Суддя В.В. Прудніков

повний текст постанови виготовлений 14.09.11