Постанова № 18291633, 05.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2011 року Справа № 5005/4385/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

з участю представників сторін :

позивача –Пономаренко В.В.,

відповідача –Стасик Л.І.,

третьої особи –Богаєвський О.Г

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ВТБ Банк на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 7.06.2011р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”

до відповідача Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет позову –департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

5.04.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” (далі ТОВ “Вікторія”) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі звернення публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (далі Банк) приватним нотаріусом 17.11.2010р. було вчинено виконавчий напис. Вважаючи, що нотаріус не мав підстави про звернення стягнення на майно позивача, ТОВ “Вікторія” просило задовольнити позов.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 7.06.2011р. (суддя Широбокова Л.П.) позов задоволено.

Не погодившись з рішенням Банк звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт послався на невідповідність висновків суду про недодержання нотаріусом під час вчинення виконавчого напису вимог чинного законодавства.

У своєму відзиві позивач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2006р. між ТОВ “Вікторія” та Банком укладено кредитний договір №10-0604/385. З метою забезпечення зобов’язань позивача сторонами в цей же день укладено іпотечний договір №014/109307/3176/73/210, предметом якого є тепличний комплекс, що знаходиться за адресою : Дніпропетровська області, Ново московський район, с. Піщанка, вул. Рачкова,50 (т1 а.с.12-20).

21.09.2010р. відповідач направив в адресу позивача письмову вимогу про усунення порушень забезпеченого заставою зобов’язання (т2 а.с.134-136).

3.11.2010р. Банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з заявою про вчинення виконавчого напису (т1 а.с.101-104).

17.11.2010р. нотаріусом вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно ТОВ “Вікторія” –тепличний комплекс (т2 а.с.10). При цьому, у виконавчому напису зазначено, що загальна сума зобов’язань ТОВ “Вікторія” перед Банком складає 15495772,98 доларів США та 241000 гр. до якої входить : прострочена заборгованість по кредиту –11000000 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів –2883375 доларів США; 411851,4 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату кредиту –952218,07 доларів США; річні проценти за час прострочення сплати процентів –75935,41 доларів США; річні проценти за час прострочення сплати кредиту –172393,1 доларів США; штрафні санкції за невиконання умов договору –241000гр.

Відповідно до ст.33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Банк, скориставшись наданим йому правом, звернувся у листопаді 2010р. до нотаріуса з заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення зобов’язань ТОВ “Вікторія”, що виникли під час виконання сторонами дії кредитного договору від 20.09.2006р.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що на час звернення Банку до нотаріуса, в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходилась справа №25/233-10(39/113-09) за позовом Банку про стягнення з ТОВ “Вікторія” заборгованості по кредитному договору.

З тексту рішення (т1 а.с.22) вбачається, що Банком стягнуто не тільки суму, що враховано у виконавчому написі, а й заборгованість, що виникла після вчинення напису.

Таким чином, на час звернення до нотаріуса Банк вже реалізував своє право захистити свої майнові інтереси, порушені неналежним виконанням ТОВ “Вікторія” умов кредитного договору, шляхом звернення з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості.

Як на час розгляду справи №5005/4385/2011 в суді першої інстанції, так і на час її апеляційного перегляду, рішення господарського суду по справі №25/233-10(39/113-09) не було скасовано та набрало чинності.

Отже, на час розгляду позову ТОВ “Вікторія” про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, одночасно існувало два документи, які, відповідно до ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” є підставою для їх примусового виконання, які фактично передбачають подвійне стягнення з ТОВ “Вікторія” заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів враховує, що договір іпотеки має похідний характер від договору кредиту і є видом забезпечення основного зобов’язання, а тому його застосування можливо лише у випадках, коли основне зобов’язання порушено та не захищене кредитором.

Оскільки чинне законодавство не передбачає можливості задоволення вимог кредитора шляхом одночасного стягнення всієї суми заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на цю ж суму за предметом іпотеки, виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.

Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ВТБ Банк залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 7.06.2011р. –без змін.

Головуючий А.О. Логвиненко

Суддя В.Г. Головко

Суддя Т.Г. Стрелець

Повний текст постанови виготовлено 9.09.2011р.