Рішення № 18291618, 05.08.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-815 /11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

05 серпня 2011 року м. Київ

Соломянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коробенко С.В.

при секретарі Ковальській К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в грудні 2010 року.

З урахуванням уточнень до позову ОСОБА_1 просив:

- стягнути з Відповідача 2891690,00 гривень безпідставно набутих коштів та проценти за користування ним в розмірі 1023321,91 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступним.

15 листопада 2007 року, між Позивачем, як Покупцем, та громадянином Німеччини ОСОБА_2, як Продавцем, в письмовій формі було укладено Попередній договір купівлі-продажу 1/4 житлового будинку загальною площею 300 м.кв. та 1/4 земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1.

Проте вказаний попередній договір був укладений у простій письмовій формі і всупереч ст.ст. 635, 657 ЦК України не посвідчувався нотаріально, а тому, як вказує Позивач, він є нікчемним.

Не зважаючи на це 23 жовтня 2007 року Позивач сплатив на користь Відповідача в якості завдатку 200000 доларів США, а 10 березня 2008 року ще 100000 доларів США та 500000 гривень, про що є розписки Відповідача.

Таким чином, як вважає Позивач, ОСОБА_2 отримав вказані кошти та утримує їх до цього часу безпідставно. За таких обставин, Позивач, посилаючись на статті 1212, 1214, 536 Цивільного кодексу України просить суд стягнути їх з Відповідача із нарахованими за час користування безпідставно набутими коштами процентами, що згідно наданого розрахунку в еквіваленті на національну валюту становить 3915011,91 грн (2891690,00 грн + 1023321,91грн).

Представник Позивача у судовому засіданні позов підтримав. Пояснив, що на сьогодні Відповідач переховується, кошти повертати не збирається, письмові домовленості про продаж частини будинку та земельної ділянки також не виконав. За таких обставин, як вважає представник Позивача, Відповідач не має права на подальше користування коштами, які належать Позивачу, повинен повернути їх, а також сплатити проценти за користування ними за весь період безпідставного їх утримання.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі за адресою, вказаною ним у своїй апеляційній скарзі (а.с.53). Крім того, про розгляд справи Відповідач був повідомлений шляхом розміщення відповідного оголошення у пресі. Про причини своєї неявки Відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.169 ЦПК України суд, за згоди Позивача, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів у відсутність Відповідач, оскільки його неявка не перешкоджає постановленню заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

15 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу ј житлового будинку та ј земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 6-10)

Відповідно до ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.

Згідно з ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, попередній договір, який укладений 15.11.2007р. між Позивачем та Відповідачем в письмовій формі, підлягав нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Частиною 2 ст.215 ЦК України, встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки статтю 220 ЦК України встановлено, що наслідком недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення є його нікчемність, попередній договір, що укладений між Позивачем та Відповідачем є нікчемним (недійсним) та відповідно таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст.215 ЦК України).

23 жовтня 2007 року Позивач сплатив на користь Відповідача в якості завдатку суму в розмірі 200000 доларів США, а 10 березня 2008 року - суму в розмірі 100000 доларів США та 490000 гривень (а не 500000 гривень, як вказує Позивач). (а.с.16-19)

Враховуючи, що попередній договір укладений Сторонами, є нікчемним, грошові кошти слід вважати такими, що отримані Відповідачем за відсутності належної правової підстави (безпідставно набуті).

Згідно з ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Ці положення застосовуються також до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Отже, з урахуванням вищевикладеного Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу отримані ним безпідставно кошті в розмірі 300000 доларів США в повному обсязі.

Крім того, згідно ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Ст.536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки між Позивачем та Відповідачем відсутні договірні відносини, проценти за користування грошовими коштами мають бути сплачені в розмірі визначеному законом або актами цивільного законодавства.

Згідно з ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Зокрема, у даному випадку за аналогією закону щодо розміру стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами має бути застосовано ст.1048 ЦК України. Згідно вказаної норми позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Порядок розрахунку суми процентів наданого Позивачем відповідає вимогам закону, є обґрунтованим, а тому може бути покладений в основу судового рішення в частині, що стосується розрахунку процентів за користування коштами в розмірі 300000 доларів США, і який становить суму в розмірі 107374,67доларів США.

Що стосується розрахунку процентів за користування сумою, отриманою Відповідачем у національній валюті, то розмір процентів за користування підлягає перегляду судом з огляду на той факт, що Відповідач отримав у користування не 500 тисяч гривень, а 490 тисяч гривень. Так, стягненню з Відповідача підлягають проценти за користування безпідставно набутими коштами (490000 грн) в розмірі 164026,61 грн, який обраховується наступним чином:

Сума грошових коштівПеріод користуванняКількість днів користуванняРозмір облікової ставки НБУСума процентів за період користування

49000011.03.2008 - 29.04.20085010.0000 %6693,99

49000030.04.2008 - 15.02.200929212.0000 %46911,47

49000016.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %19170.41

49000015.06.2009 - 11.08.20095811.0000 %8564,93

49000012.08.2009 - 07.06.201030010.2500 %41280,82

49000008.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %3826,03

49000008.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %3765,61

49000010.08.2010 - 30.06.20113257.7500 %33813,35 Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 407374,67 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ дорівнює 3247497,83 грн) та 654026,61 грн. Загалом заборгованість Відповідача перед Позивачем у гривневому еквіваленті складає 3901524,44 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, стягненню з Відповідачки також підлягають понесені Позивачем судові витрати в розмірі 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1212, 1214, 536, 1048 Цивільного кодексу України, статтями 57-60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3901524,44 грн (три мільйони девятсот одну тисячу п'ятсот двадцять чотири гривні 44 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1820 гривень судових витрат.

Рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: