Рішення № 18285548, 20.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р. Справа № 5010/1401/2011-1/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В.

при секретарі судового засідання Семеняк Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Укртрансгаз"

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Івано-Франківськгаз"

76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20

про стягнення 2 311 834 грн. 49 коп., з яких: 1 768 126 грн.11 коп.- сума основної

заборгованості, 197 001 грн. 28 коп. - інфляційних втрат,

63 760 грн.53 коп. - 3 % річних, 159 177 грн. 73 коп. - пені,

123 768 грн. 84 коп. - 7 відсотків штрафу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 348 від 24.12.2010 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 05-18/98911 від 14.01.2011 року

встановив: заялена вимога про стягнення з відповідача 2 311 834 грн. 49 коп., в тому числі: 1 768 126 грн.11 коп.- сума основної заборгованості, 197 001 грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 63 760 грн.53 коп. - 3 % річних, 159 177 грн. 73 коп. - пені, 123 768 грн. 84 коп. - 7 відсотків штрафу.

Ухвалою від 12.07.11 судом порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.08.11 року.

В судовому засіданні 09.08.11 представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву вх. № 6752/11 від 09.08.11, у якому виклав клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені по зобов'язаннях за січень, лютий, березень, квітень 2010 року. Представник позивача вимоги ухвали суду від 12.07.11 виконав, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №6749/2011 від 09.08.11) у зв'язку з необхідністю ознайомлення з відзивом на позовну заяву та про продовження строку вирішення спору, проти задоволення яких представник відповідача не заперечив. Судом продовжено строк вирішення спору до 28.09.11 та відкладено розгляд справи на 20.09.11.

В судовому засіданні 20.09.11 представник позивача позовні вимоги підтримав. В обгрунтування заявленої вимоги як на докази посилається на договір про транспортування природного газу для потреб населення № 119Н-641 від 16.12.09 з протоколом розбіжностей від 26.01.10 року, додаткові угоди № 1 від 29.03.10, № 2 від 14. 05.10, № 3 від 26.07.10, № 4 від 26.08.10, № 5 від 29.12.10, № 6 від 29.12.10, акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу № 01Н від 31.01.10, № 02Н від 28.02.10, № 03Н від 31.03.10, № 04Н від 30.04.10, № 05Н від 31.05.10, № 06Н від 30.06.10, № 07Н від 31.07.10, № 08Н від 31.08.10, № 09Н від 30.09.10, № 10Н від 31.10.10, № 11Н від 30.11.10, № 12Н від 31.12.10 та коригуючі акти № 02Н/2 від 31.08.10, № 04Н/2 від 31.08.10, № 05Н/2 від 31.08.10, № 06Н/2 від 31.08.10.

Представник відповідача у судовому засіданні погодився з наявністю у відповідача 1 768 126 грн. 11 коп. основного боргу, нарахованих на суму основної заборгованості 9 578 грн. 24 коп. пені, 3% річних у розмірі 63 760 грн. 53 коп. та інфляційних втрат в сумі 197 001 грн. 28 коп., заперечив проти вимоги позивача про застосування до відповідача штрафу в розмірі семи відсотків на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, що становить 123 768 грн. 84 коп. та підтримав викладене у відзиві на позовну заяву клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення 149 599 грн. 49 коп. пені по зобов'язаннях за січень, лютий, березень, квітень 2010 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суддя встановив наступне.

16.12.09 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (далі замовник) укладено договір № 119Н-641 про транспортування природного газу для потреб населення, за умовами якого виконавець зобов'язується надати послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу замовника від пунктів прийому передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільчих станцій, а замовник оплатити надані послуги.

Тариф на послуги з транспортування природного газу визначений п. 5.1 договору № 119Н-641 та станом на дату укладення останнього становив 4грн. 30 коп., крім того ПДВ 86 коп., всього в розмірі - 5 грн. 16 коп.

Відповідно до п. 5.2. договору, зміни тарифу на послуги з транспортування газу визначеного п. 5.1., відбуваються за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України та оформляються додатковою угодою до договору.

Протягом дії договору № 119Н-641 тарифи на послуги по транспортуванню змінювались двічі. Згідно постанови національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.04.10 № 479 тариф на транспортування 1000 м3 газу складав 1 грн. 10 коп., крім того ПДВ 22 коп., всього в розмірі 1грн. 32 коп. (додаткова угода до договору про транспортування газу для потреб населення № 2 від 14.05.10.), а відповідно до постанови від 30.07.10 № 1007 - 30 коп., крім того ПДВ 6 коп., всього в розмірі 36 коп. (додаткова угода № 4 від 25.08.10).

Згідно п. 4.1 та п. 4.4 послуги по транспортуванню газу щомісячно оформляються актами здачі-прийомки послуг, які є підставою для проведення розрахунків.

Остаточні розрахунки за фактично надані послуги здійснюються замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем в якому відбулося транспортування природного газу.

На виконання умов вказаного договору позивач у січні - грудні 2010 року протранспортував відповідачу природний газ загальним об'ємом 579 080, 820 м3 всього на суму 1 768 126 грн. 11 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу (а.с 31-46).

В порушення договірних зобов'язань відповідач не провів розрахунок за поставлений природний газ, внаслідок чого виникла заборгованості в сумі 1 768 126 грн. 11 коп., яку відповідач визнав підписавши акт звірки розрахунків станом на 30.06.11 (а.с. 79).

Згідно п. 6.2 № 119Н-641 від 16.12.09 замовник здійснює оплату по транспортування газу шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим постановою національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.08 3 1529.

Даний Алгоритм визначає послідовність дій підприємства та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ, однак не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості транспортованого газу, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору.

Як вбачається з матеріалів справи у даному випадку мали місце правовідносини з надання позивачем відповідачу послуг по транспортуванню газу. Тобто відносини не постачальника із споживачем з надання населенню послуг з газопостачання, а правовідносини з транспортування газу між замовником - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" та виконавцем - Дочірньою компанією "Укртрансгаз України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, та неподання відповідачем жодних доказів у спростування вимог позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1 768 126 грн. 11 коп. основного боргу обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку (а.с. 14), поданого позивачем, ним здійснено нарахування пені за прострочення оплати послуг з транспортування природного газу за січень грудень 2010 року всього на суму 159 177 грн. 73 коп.

Представником відповідача надано контррозрахунок суми пені (а.с. 85) за період з травня по грудень 2010 року всього на суму 9 578 грн. 24 коп. В задоволенні позову в частині стягнення пені по зобов'язаннях за січень квітень 2010 року в розмірі 149 599 грн. 49 коп. просить суд відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Дослідивши подані сторонами розрахунки суми пені, суд встановив наступне.

Представник позивача звернувся з позовом 11.07.11р, а тому нарахування пені по зобов'язаннях за січень-квітень 2010 року виходить за межі строку позовної давності встановленого п.1ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає позові вимоги щодо стягнення 9 578 грн. 24 коп. пені обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, оскільки її нарахування передбачено п. 4.2.1 договору № 1796 від 05.10.10, ч.ч. 1, 2 ст. 193, 217, 230-231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а розрахунки здійснені сторонам по зобов'язаннях за травень-грудень 2010 року на вказану суму відповідають вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. В частині стягнення пені по зобов'язаннях за січень-квітень 2010 року на суму 149 599 грн. 49 коп. - слід відмовити.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків (а.с. 13; 16-18), поданих позивачем, ним здійснено нарахування 3% відсотків річних та інфляційних втрат на суму 63 760 грн 53 коп. та 197 001 грн.28 коп. відповідно. Представник відповідача щодо вказаних сум не заперечує.

Суд перевірив правильність нарахування 3% відсотків річних та інфляційних втрат.

Розрахунки здійснені з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Факт прострочки виконання грошового зобовязання за договором № 119Н-641 від 16.12.09 підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем, отже вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 63 760 грн 53 коп. та 197 001 грн.28 коп. інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 7 % штрафу в розмірі 123 768 грн. 84 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.11 № 01-06/249 “Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів”.

Як вбачається з матеріалів справи, у правовідносинах між сторонами згідно договору № 119-641 від 16.12.2009 року мало місце прострочення оплати послуг з транспортування природного газу на суму 1 768 126 грн. 11 коп., тобто у даному випадку йдеться про невиконання грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 7 % штрафу в розмірі 123 768 грн. 84 коп.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" 76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20 про стягнення 2 311 834 грн. 49 коп., з яких: 1 768 126 грн.11 коп.- сума основної заборгованості, 197 001 грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 63 760 грн.53 коп. - 3 % річних, 159 177 грн. 73 коп. - пені, 123 768 грн. 84 коп. - 7 відсотків штрафу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" 76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20 (код 03361046) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1 (код 30019801) 1 768 126 (один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч сто двадцять шість)грн.11 коп.- основної заборгованості, 9 578 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім)грн. 24 коп. пені, 63 760 (шістдесят три тисячі сімсот шістдесят) грн 53 коп. 3% річних та 197 001(сто дев'яносто сім тисяч одну)грн.28 коп. - інфляційних втрат, 20 344 (двадцять тисяч триста сорок чотири)грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 207 (двісті сім) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 149 599 грн. 49 коп. пені та 123 768 грн. 84 коп. - 7 % штрафу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Соботник В. В.

Повне рішення складено 21.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сліпенчук Н.А. 20.09.11