Справа № 2-н-59/11
У Х В А Л А
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
14 вересня 2011 року смт. Совєтський
Суддя Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим Петрова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 боргу за розпискою,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 14 вересня 2011 року звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 23040 гривень, а також судових витрат по справі.
Заява мотивована тим, що 4 червня 2011 року ОСОБА_2 отримав від заявника грошові кошти у розмірі 50000 гривень на закупівлю будівельних матеріалів, витративши лише 27904 гривень, суму грошей, що залишилася у розмірі 23040 гривень, боржник зобовязався повернути заявнику у строк до 17 червня 2011 року, проте взяте на себе зобовязання не виконав, що послужило підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
Розглянувши надані заявником матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмови у прийняті заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного.
Так, положеннями ст. 96 ЦПК України встановлений вичерпний перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ, зокрема, у разі якщо:
1)заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
2)заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3)заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не повязана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
5)Заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що вимога ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу за розпискою згідно ст. 96 ЦПК України не передбачена як вимога, за якою може бути видано судовий наказ, у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
Таким чином, заява, з якою ОСОБА_1 звернувся до суду для видачі судового наказу, не передбачена статтею 96 ЦРК України як вимога, за якою може бути видано судовий наказ, що є підставою для відмови у прийняті заяви про видачу судового наказу.
При цьому, вважаю за необхідне розяснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку, з врахуванням положень ч. 6 ст. 119 ЦПК України, якою передбачено додання до позовної заяви копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83, п. 3 ч. 2 ст. 83 ЦПК України у разі відмови у відкриття проадження у справі сплачена сума судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду.
Згідно зі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», пп. 16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 року №15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.
Разом з тим, п. 13 постанови Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановою КМУ від 21 грудня 2005 року № 1258, повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбаченому частинами другою і третьою статті 83 ЦПК України та іншими законами шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового звязку в тримісячний строк після звернення особи на підставі поданої платником заяви.
Керуючись, ст.ст. 83, 96, 99, 100, 101 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В :
У прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 боргу за розпискою відмовити.
Розяснити заявнику, що він має право звернутися з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Зобовязати фінансовий орган Управління Державного казначейства у Совєтському районі Головного Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, державне мито у сумі 115 (сто пятнадцять) гривень 20 копійок, сплачене ним 08 вересня 2011 року відповідно до квитанції № 181 на розрахунковий рахунок 31417537700291 до Місцевого бюджету Совєтської селищної ради, код отримувача: 34740431, банк отримувача: ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026, за призначенням платежу: 22090100 державне мито за оформлення документів.
Зобовязати фінансовий орган Управління Державного казначейства у Совєтському районі Головного Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень із Державного бюджету, сплачені ним 08 вересня 2011 року відповідно до квитанції № 183 на розрахунковий рахунок 31213259700290, до Державного бюждету код пл.22050000, код отримувача: 34740431, банк отримувача: ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача: 824026, за призначенням платежу: 22050000 інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення пятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Совєтського районного суду
Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова
Судове рішення № 18266620, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.09.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-н-59/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: