Ухвала суду № 18262951, 01.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"01" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-36267/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді –доповідача Бим М.Є.

суддів: Васильченко Н.В., Мойсюка М.І., Сіроша М.В., Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року у справі № 13/619 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»звернулась суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.09.2008 №26-08-14/6087 про усунення порушень, в частині вчинення дій щодо: забезпечення приведення у відповідність розрахунку щодо відшкодування з міського бюджету різниці між фактичною вартістю відпущеної теплової енергії та встановленими тарифами; акумулювання на спеціальному рахунку коштів, призначених для фінансування впровадження будинкових приладів обліку і регулювання споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання та використати їх за цільовим призначенням; забезпечення відшкодування зайво нарахованих та виплачених одноразових заохочень та матеріальної допомоги працівникам Апарату управління у 2007 році; забезпечення відшкодування непередбачених фінансовим планом витрат на благодійну допомогу; відображення у бухгалтерському обліку заниженої вартості активів (капітальних інвестицій); забезпечення відшкодування коштів, недоотриманих внаслідок заниження в договорі оренди площі приміщень, наданих в оренду за адресою вул. Доброхотова, 5-А; вжиття заходів щодо оприбуткування лишків зелених насаджень, які не оприбутковані у бухгалтерському обліку.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вимоги Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 04.09.2008 №26-08-14/6087 щодо усунення деяких порушень є протиправними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити позовну заяву без розгляду.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій  норм матеріального і процесуального права,  правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з  наступного.

Судом встановлено, що АЕК «Київенерго»зареєстрована Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.04.2003 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 00131305.

З довідки АБ №169493 з ЄДРПОУ вбачається, що видами діяльності за КВЕД є: виробництво електроенергії; постачання пари та гарячої води; будівництво будівель; діяльність автомобільного вантажного транспорту; розподілення та постачання електроенергії.

Згідно п.4.1 статуту АЕК «Київенерго»нова редакція якого зареєстрована 02.10.2007 на момент створення компанії її засновником була держава в особі Міністерства енергетики України.

Станом на 01.01.2007 основними акціонерами АК «Київенерго»були: HAK «Енергетична компанія України»- 50,00 % + 1 акція; Київська міська рада - 12,73 %; нерезиденти України - 33,33 %; інші - 3,94 %.

У період з 10.06.2008 по 22.07.2008 Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності АЕК «Київенерго»за період з 01.01.2007 по 01.04.2008 за результатами якої 28.07.2008 складено Акт ревізії фінансового-господарської діяльності АЕК «Київенерго»№08-30/792.

На підставі Акту ревізії 04.09.2008 позивачу була виставлена вимога №26-08-14/6087 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності АЕК «Київенерго»та відшкодування  апаратом управління АК «Київенерго»коштів по виявлених порушеннях.

Так ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України - суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Позивач є акціонерним товариством, статутний капітал якого, згідно вимог ст. 152 ЦК України, ст. 80 ч.2 ГК України поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій (іменних цінних паперів, які посвідчують майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації, право на управління АТ, а також немайнові права, передбачені законодавством, що регулює питання створення, діяльності та припинення АТ).

Статут акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»передбачає, що Компанія є правонаступником Державної акціонерної компанії «Київенерго»і виробничого енергетичного об'єднання «Київенерго»; майно компанії становлять основні засоби та оборотні кошти, а також активи, вартість яких відображається в балансі Компанії; компанія володіє, користується та розпоряджається належним йому майном відповідно до мети своєї діяльності.

Компанія є власником: майна та майнових прав, які передані йому засновником, акціонерами або іншими особами у власність; продукції, виробленої Компанією в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством України.

На момент створення Компанії її засновником була держава в особі Міністерства енергетики України; особи, які набули право власності на акції Компанії, набувають статусу акціонерів компанії.

Прибуток Компанії утворюється з доходів від її діяльності після покриття всіх витрат. З прибутку Компанії сплачуються передбачені законодавством податки та інші обов'язкові платежі. Чистий прибуток, одержавши після зазначених розрахунків залишається у розпорядженні Компанії. Дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками попереднього календарного року на підставі рішення Вищого органу Компанії.

Органами управління та контролю Компанії є: Вищий орган Компанії - Загальні збори акціонерів Компанії; спостережна рада Компанії; виконавчий орган Компанії - Правління Компанії; ревізійна комісія Компанії.

Основним акціонером Київенерго з пакетом акцій 50% + 1 акція є Національна акціонерна компанія «Енергетична компанія України»(НАК «ЕКУ»), а також Київська міська рада - 12,73 %; нерезиденти України - 33,33 %; інші - 3,94 %.

Національна акціонерна компанія «Енергетична компанія України»була створена відповідно до постанови КМ України від 22.06.2004 №794. Статутний фонд НАК «ЕКУ»сформований шляхом передачі до нього пакетів акцій, що належать державі у статутних фондах господарських товариств зазначених у Додатку 1 де також визначений пакет акцій АК «Київенерго»у розмірі 50%+ 1 акція.

Однак, відповідач помилково ототожнює пакет акцій (50%+1 акція) який належить НАК «ЕКУ»у статутному фонді Київенерго з державною власністю керуючись тільки п. 3 постанови КМ України від 22.06.2004 № 794, що не узгоджується з нормами ЦК України, ГК України та Законом України «Про господарські товариства».

Так відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦК України - господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Аналогічна норма міститься і в ст. 85 ГК України і в ст. 12 Закону України «Про господарські товариства».

Отже, після передачі пакета акцій Київенерго у розмірі 50%+ 1 акція до статутного фонду НАК «ЕКУ», саме остання стала власником пакету, а держава стала власником корпоративних прав (акцій) НАК «ЕКУ».

Разом з тим, належність державі хоча б і 100 відсотків акцій акціонерної компанії автоматично не означає, що у державній власності перебувають також корпоративні права на частку у статутному фонді господарських товариств, заснованих державною акціонерною компанією. Такі корпоративні права належать на праві власності самій компанії як окремій юридичній особі, а не державі.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що у статутному фонді  АК «Київенерго»державна частка відсутня і позивач не є суб’єктом державного сектора економіки.

Пунктами 7 та 10 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, КРУ в м. Києві відповідно до приписів ст. 2, п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»наділена повноваженнями направляти вимоги щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів тільки з цих питань.

Однак, вимоги КРУ від 04.09.2008 № 26-08-14/6087 не стосуються  державної власності та фінансів.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і  не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства  України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в м. Києві – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року  – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя                                                                         М.Є. Бим