Ухвала суду № 18261929, 23.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"23" серпня 2011 р. м. КиївК-26820/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О.

при секретарі: Ткачук О.М.

за участю представників:

від позивача : не зявився

від відповідача: ОСОБА_1, дов. №9796/9/10-209 від 16.03.2011

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 року у справі № 2а-17572/09/2670 за позовом Державного підприємства «Дирекція з Реконструкції, реставрації та розширення Національного Художнього музею України до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування рішення та зобовязання вчинити дії

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державного підприємства «Дирекція з Реконструкції, реставрації та розширення Національного Художнього музею України (далі-позивач, підприємство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі-відпоідач, ДПІ у Печерському районі міста Києва) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009692310/0 від 10.12.2009, зобовязання видати довідку про відсутність заборгованості по податках і зборах та зобовязання зняти позивача з обліку платників податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0009692310/0 від 10.12.2009. В іншій частині в задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 05.08.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.04.2011 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.1.32 ст.1, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.17.1.3 п.17.1, п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», ст.10, 11, ст.15-1 ч.1 ст. 86, ст. 138, 140, 155, 159, 157, 195 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що наказом Міністерства культури і туризму України №996/0/16-07 від 28.08.2007 року припинено діяльність позивача, у звязку з чим 13.09.2007 останній звернувся до відповідача з заявою за формою 8-ОПП про припинення платника податків (вх. № 53010/10 від 13.09.2007).

На підставі акту перевірки №720/23-10/31778106 від 27.11.2009 року, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2009, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009692310/0 від 10.12.2009, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 4738300,00грн. в т.ч. 2369150,00грн. основний платіж та 2369150,00грн. штрафні (фінансові) санкції. Підставою для прийняття спірного рішення став висновок податкового органу про заниження податку на прибуток, внаслідок виявлення операції з безоплатної передачі позивачу ТОВ «Історія міста»обєкту незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 3, балансовою вартістю 9476600,00грн.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатом перевірки, податковим органом було встановлено порушення позивачем пункту 1.23 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4. 1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, пункту 5. 1 статті 5, пункту 16. 4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2426805,00грн., у тому числі за 2005 рік в сумі 57655,00 грн., за півріччя 2008 року в сумі 2369150,000 грн.

Основні засади передачі обєктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також обєктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну визначено Законом України «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності».

Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що передача обєктів з державної у комунальну власність щодо обєктів, визначених у абзацах другому, третьому, пятому частини першої, статті 2 цього Закону, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.1999 року №1249-р незавершений реконструкцією Республіканський виставковий павільйон по вулиці Інститутській, 3, передано з державної власності у власність територіальної громади міста Києва.

За змістом статті 7 Закону України «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності»передача обєктів права державної власності у комунальну власність оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на обєкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

За результатом розгляду справи, судами було встановлено, що 30.12.1999 року було підписано акт приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади міста Києва незавершеної будівництвом будівлі на вул. Інститутській, 3, яким Господарським управлінням Кабінету Міністрів України незавершений реконструкцією Республіканський виставковий павільйон по вул. Інститутській, 3 було передано Київській міській державній адміністрації.

Зазначений акт приймання-передачі було затверджено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №106 від 31.01.2000 року, яким зазначений обєкт було закріплено на праві оперативного управління за Головним управлінням культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації.

Таким чином, відповідно до статті 7 Закону України «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності»право державної власності на обєкт припинилося ще 30.12.1999 року, а незавершена будівля на вул. Інститутській, 3 перейшла до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Факт переходу 30.12.1999 до комунальної власності територіальної громади міста Києва незавершеної будівництвом будівлі на вулиці Інститутській, 3, було також встановлено в процесі розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №5/397 за позовом Національного художнього музею України, Міністерства культури і туризму України до Київської міської державної адміністрації, за участю ТОВ «Історія міста» про визнання незаконним та скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1241 від 20 вересня 2007 року «Про незавершену будівництвом будівлю на вулиці Інститутській, 3 у Печерському районі», що вбачається з мотивувальної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 5/397 від 17.10.2008. В процесі розгляду зазначеної справи також було встановлено, що Київською міською радою не приймалось рішення про передачу спірної будівлі з комунальної до державної власності, згоди на таку передачу Кабінет Міністрів України не надавав.

Рішенням Київської міської ради № 412/13885 від 05.07.2001 року «Про передачу до сфери управління Міністерства культури і мистецтв України незавершеної будівництвом будівлі на вулиці Інститутській, 3», спірну будівлю передано до сфери управління Міністерства культури і мистецтв України, яке, у свою чергу, закріпило обєкт за Національним художнім музеєм України.

Актом приймання-передачі від 22.10.2004, на виконання наказу міністерства культури і мистецтв України від 25.10.2001 №655, Національним художнім музеєм України обєкт незавершеної будівництвом будівлі по вул. Інститутській, 3, було передано Дирекції з реконструкції, реставрації та розширення Національного художнього музею України.

У звязку з тим, що Міністерством культури і мистецтв України не було розпочато робіт з добудови незавершеної будівництвом будівлі по вул. Інститутській, 3, Київською міською радою 26.06.2003 прийнято рішення №574/734, відповідно до якого визнано таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради № 412/13885 від 05.07.2001 року, а спірний обєкт закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт».

Таким чином, право оперативного управління Міністерства культури і мистецтв України на обєкт незавершеного будівництва по вулиці Інститутській, 3 тривало лише з 05.07.2001 року по 26.06.2003 року.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що станом на час передачі ТОВ «Історія міста» незавершеної будівництвом будівлі по вулиці Інститутській, 3, зазначений обєкт перебував у власності територіальної громади міста Києва, що свідчить про відсутність для нарахування податку на прибуток внаслідок операції з безоплатної передачі спірної будівлі.

Доводи касаційної скарги вищезазначених висновків не спростовують.

З огляду на викладене, суд касаційної вважає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 року законною і обґрунтованою, а зазначену позицію відповідача помилковою.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.О. Рибченко

____ О.І. Степашко

____ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна