Ухвала суду № 18261636, 02.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-22709/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року

по справі № 2-а-32281/08/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Промислові ресурси» (надалі –ТОВ «Українські Промислові ресурси»)

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька (надалі –ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому ставить питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька №0000062302/0/2035/23-413/30415558/13113/10 від 10.11.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю висновків ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дійсним обставинам справи.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року, позов був задоволений повністю, в наслідок чого, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька №0000062302/0/2035/23-413/30415558/13113/10 від 10.11.2008 року .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не було порушено вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки віднесені до складу податкового кредиту з ПДВ суми підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій були встановлені наступні обставини справи.

Контролюючим органом було проведено перевірку ТОВ «Українські Промислові ресурси»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на рахунок платника податків у банку за серпень 2008 року, про що складено акт, яким встановлено порушення п.п.7.4.5 п.п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порядок обчислення і сплати податку врегульований ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

З акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою відображеного показника рядку 10.1 Декларації «Придбання (виготовлення будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митної території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків»за липень - серпень 2008 року встановлено, що у порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у частині віднесення до загального складу податкового кредиту сум податку на додану вартість не підтверджених відповідними податковими накладними.

Перевіркою встановлено віднесення до загального обсягу придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митної території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою обсяг придбання послуг транспортування, які оподатковувались за ставкою 0 відсотків у розмірі 35459,00грн. та у розмірі 36633,00грн.

Разом з тим як вбачається з матеріалів справи, відповідно податкової накладної №0837327274 від 30.06.2008р. сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню становить 1049,19грн., відповідно податкової накладної №0838037858 від 31.07.2008р. сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню становить 1083,38грн.; №700005271 від 31.07.2008р. сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню становить 6875,84грн.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підтвердження належними та допустимими доказами фактів порушення позивачем у перевіреному періоді вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного закону, оскільки віднесення до загального складу податкового кредиту сум ПДВ підтверджено відповідними податковими накладними, копії яких є у матеріалах справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____Г.К. Голубєва

____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак