Ухвала суду № 18261398, 23.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"23" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-12861/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2007 у справі №07/143а за позовом Відкритого акціонерного товариства «Христинівський молокозавод»до Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Відкритого акціонерного товариства «Христинівський молокозавод»(далі –ВАТ «Христинівський молокозавод», позивач) до Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області (далі-ДПІ у Христинівському районі Черкаської області, відповідач) про визнання податкового повідомлення-рішення від 23.10.2006 №000462301/0 від 23.10.2006, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на суму 93944,00грн.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 19.02.2007 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» до Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення –задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обов’язковою умовою для включення витрат зі сплати податку на додану вартість за придбані товари та основні фонди до складу податкового кредиту дотаційної декларації є призначення таких товарів та основних фондів для використання в переробці молока та м’яса в живій вазі, придбаних платником податків у сільськогосподарських товаровиробників за нульовою ставкою податку на додану вартість, проте матеріали справи спростовуються доводи відповідача про наміри позивача використовувати придбані ємкості у процесі переробки молока та м’яса, а тим більше в живій вазі, придбаних платником податків у сільськогосподарських товаровиробників за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2007 року постанову суду першої інстанції скасовано та винесено нову –про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 16.06.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 23.09.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2007, залишити в силі постанову Господарського суду Черкаської області від 19.02.2007 року.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог п.п.7.7.1 та п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7, п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.ст.159, 187, 189 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №23/23-01/00451725 від 13.10.2006, складеного за результатами виїзної позапланової перевірки ВАТ «Христинівський молокозавод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006 №000462301/0 від 23.10.2006, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на суму 93944,00грн.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатом перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2006 року на суму 93944,00грн.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємством молоко, м’ясо в живій вазі»№805 від 12.05.1999 (далі-Порядок), відповідно до п. 6 якої переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції. За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.

          За результатом розгляду справи, було встановлено, що незважаючи на те, що вищезазначений порядок у 2006 році не діяв, позивачем ч подавав дві податкові декларації за липень 2006 рік: дотаційну та бюджетну.

          Проведеною перевіркою встановлено, що згідно договору №05/06-06 від 05.06.2006 у червні 2006 року позивач придбав у ТОВ «Леманс»ємкості та оприбуткував їх по дебету рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

          Згідно поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 96397грн., яка сплачена на рахунок ТОВ «Леманс»згідно платіжного доручення №153 від 07.06.2006.

Операція з оприбуткування відповідних ємкостей також відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2006 року (порядковий номер 186).

Відповідно до витягу з бухгалтерського регістру по рахунку 281 «Товари на складі»позивач оприбуткував ємкості в жовтні 2006 року, що суперечить даним реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2006 року.

Дані ємкості були реалізовані в вересні 2006 року ВАТ «Полянський молокозавод»та включені до реєстру виданих податкових накладних в вересні 2006 року під номером 49 (податкова накладна №446 від 28.09.2006р.). Факт реалізації ємкостей в вересні 2006 року не відображений в бухгалтерському регістрі за 2006 рік по рахунку 281.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, яким спростовано висновок місцевого суду щодо того, що факт оприбуткування ємкостей при їх придбанні по Дебету рахунку 152 «Придбання, виготовлення основних засобів»не є достатньою ознакою намірів позивача використовувати придбані ємкості у процесі переробки товаровиробників, оскільки в такому випадку позивач повинен був оприбуткувати дані ємкості за Дебетом рахунку 281 «Товари на складі»та Кредитом раxунку 152 «Придбання, виготовлення основних засобів», а з матеріалів справи вбачається, що на момент проведення перевірки позивачем відповідного коригування зроблено не було.

Матеріалами справи також спростовується висновок суду у першої інстанції щодо фактичного використання позивачем ємкостей.

          Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

          Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2007 у справі №07/143а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 –238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________М.І. Костенко

________А.О.Рибченко

________О.І. Степашко

________М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна