Ухвала суду № 18259459, 16.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-10092/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                               Голубєвої Г.К.

                                                            Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2009 року

у справі № 2а-19648/08

за позовом Дочірнього підприємства «Зовнішньо-торгівельна фірма «Контакт» Відкритого акціонерного товариства Холдингової компанії «Луганськтепловоз»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську,

Головного управління Державного казначейства України в Луганській області,

за участю Прокуратури Луганської області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

          Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2009 року, позов Дочірнього підприємства «Зовнішньо-торгівельна фірма «Контакт»Відкритого акціонерного товариства Холдингової компанії «Луганськтепловоз»(далі –позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську (далі –відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі –відповідач-2) задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Зовнішньо-торгівельна фірма «Контакт»ВАТ Холдингової компанії «Луганськтепловоз» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 123616,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Зовнішньо-торгівельна фірма «Контакт»ВАТ Холдингової компанії «Луганськтепловоз»судові витрати в розмірі 1 236,16 грн.

          Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2009 року та прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що позивачем подано до ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, вересень, жовтень, листопад 2006 року, березень, квітень, травень, червень 2007 року, в яких задекларовано до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість в загальному розмірі 295853,00 грн.

В свою чергу, відповідачем-1 проведено ряд перевірок позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за вказаний період, за результатами яких складено акти № 111/23-2/31138832 від 28 квітня 2006 року, № 195/23-2/31138832 від 05 червня 2006 року, № 267/23-2/31138832 від 06 липня 2006 року, № 677/23-2/31138832 від 14 грудня 2006 року, № 257/23-2/31138832 від 18 квітня 2007 року, № 599/23-2/31138832 від 15 серпня 2007 року.

Зазначеними актами перевірок підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі172237,00 грн., яку в подальшому перераховано на рахунок позивача.

Разом з тим, сума в розмірі 123616,00 грн. підтверджена не була у зв’язку з неотриманням ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську відповідей на запити щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 168/97-ВР) бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Доводи відповідача-1 про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР, сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання колегія суддів відхиляє, оскільки, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону № 168/97-ВР, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР).

Таким чином, Закон № 168/97-ВР не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податку від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а також від проведення зустрічних перевірок податковим органом по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Голубєва Г.К.

Костенко М.І.

                                        Маринчак Н.Є.

                                        Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко