Ухвала суду № 18258995, 04.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"04" серпня 2011 р. м. КиївК-2252/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Господарського суду Тернопільської області від 07.11.2007

та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008

у справі № 14/150-3877 Господарського суду Тернопільської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сегеш-Україна”

до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 07.11.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008, позов ТОВ «Сегеш-Україна»задоволений: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременецької МДПІ від 13.08.2007 № 0000781502/0.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій вмотивований тим, що задекларована позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість за червень 2007 року фактично сплачена в попередньому звітному періоді, що підтверджується вантажно митною декларацією про оформлення позивачем вантажів в режимі імпорту.

В касаційній скарзі Кременецька МДПІ Тернопільської області просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Сегеш-Україна»просить залишити скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що фактичною підставою для зменшення ТОВ «Сегеш-Україна»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 28704,00 грн., задекларованої в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 10.08.2007 № 000068/1502/32736549, про порушення позивачем підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2007 № 0000781502/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року на 28704,00 грн.

Абзацом 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Пунктом 10.4 ст. 10 Закону № 168/97-ВР встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

В судовому процесі встановлено, що в травні 2007 року позивач згідно вантажної митної декларації від 04.05.2007 № 4030000004/7/000474 про ввезення на митну територію України товару (закрійної машини) сплатив, окрім митних платежів, податок на додану вартість на загальну суму 29285,65 грн. ( а.с.25).

Згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України»№ 417 від 02.04.1998 митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перераховують Держмитслужбі суми податку на додану вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Протягом трьох банківських днів після повного оформлення вантажної митної декларації Держмитслужба перераховує ці кошти до Державного бюджету України.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушень з боку позивача підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки задекларована в червні 2007 року до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість сплачена під час митного оформлення товару в травні 2007 року.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 07.11.2007, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис М.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підпис С.Е.Острович

підпис О.І.Степашко

Суддя Є.А. Усенко