Ухвала суду № 18258951, 09.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-727/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Рибченка А.О.

суддів:                               Голубєвої Г.К.

                                                            Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року

у справі № 2-а-33\07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

          Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»(далі –позивач) до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (далі –відповідач) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000012301/3 від 22 травня 2007 року та № 0000022301/3 від 22 травня 2007 року.

          Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

          В поданій касаційній скарзі, Овруцька МДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове –про відмову в задоволенні позову.

          В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 588-23-01-01056244 від 29 грудня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000012301/3 від 22 травня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 43 085,00 грн. (12 946,00 –основний платіж, 30139,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції) та № 0000022301/3 від 22 травня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 44 161,00 грн. (0,00 –основний платіж, 44 161,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 334/94-ВР) та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 168/97-ВР), оскільки, позивачем невірно визначалися дата збільшення валового доходу та дата виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Зокрема, датою збільшення валового доходу та датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість ВАТ «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський» визначено дату виписки покупцям рахунку-фактури, а не дату отримання квитанцій залізниці, які, на думку Овруцької МДПІ Житомирської області, підтверджують відвантаження товару.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

          Відповідно до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

          Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

          Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем укладено договори купівлі-продажу та договори поставки кварцитів, згідно яких ВАТ «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»поставляло свою продукцію покупцям залізничним транспортом. Також, умовами зазначених договорів визначено, що право власності на продукцію переходить в момент її отримання на території покупця.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що перехід права власності на товар відбувається в момент його одержання покупцями безпосередньо на їх території. А тому, момент вручення їм товару і є датою збільшення валового доходу та датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість позивача.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Голубєва Г.К.

                                                                                 Костенко М.І.

                                        Маринчак Н.Є.

                                        Острович С.Е.

Суддя А.О. Рибченко