Ухвала суду № 18256023, 15.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"15" вересня 2011 р. Справа № 2а/1770/2118/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря Соморової В.А. ,

за участю представника позивача Матвійчук Н.М.

<Поле для текста >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" червня 2011 р. у справі № 2а/1770/2118/2011 за позовом Приватного підприємства "Лоція-91" <Текст >до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкового повідомленн-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2011 року Приватне підприємство (надалі ПП) "Лоція-91" звернулося до суду з вказаним позовом, який було уточнено, та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі № 0000402351/0 від 16.05.2011року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року позовні вимоги задоволено.

У апеляційній скарзі Державна податкова інспекція (надалі ДПІ) у Рівненському районі просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Зазначає, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 “Основні засоби”. Оскільки такі фонди не відображені підприємством, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим відповідно до вимог законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Рівненському районі проведено позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок позивача за січень 2011року.

За результатами перевірки складено акт № 309/46/23-309/13983719 від 27.04.2011 року в якому, що згідно наданих документів ПП "Лоція-91" здійснено придбання підрядних робіт, телефонного зв'язку, електроенергії, будівельних матеріалів та обладнання. На думку податкового органу, надходження основних фондів позивача, які обліковуються на балансі підприємства, як незавершене будівництво, обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців є меншим ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2011 року, а тому відповідно до п. 200.5 статті 200 розділу 5 Податкового кодексу України ПП "Лоція-91" не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість (а.с. 9-14).

На підставі зазначеного акту, 16 травня 2011 року, ДПІ у Рівненському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402351/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП "Лоція-91" за січень 2011року в розмірі 25 612 грн.(а.с. 17).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що прийняте податкове повідомлення-рішення суперечить нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України визначено Податковим Кодексом України.

Зі змісту пунктів 200.1.- 200.5 ст. 200 Податкового Кодексу України вбачається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); - мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) /п.200.5 ст.200 ПК України/.

Виходячи з приписів зазначеної норми, вона не поширюється у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Визначення термінів "основні фонди" та "нематеріальні активи" надано в Законі України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями). Зокрема, відповідно допідпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до органу державної податкової служби подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 25612,00 грн.

Відємне значення за січень 2011 року виникло внаслідок перенесення залишку відємного значення попереднього звітного періоду (за грудень 2010 року), що не брали участь у розрахунках бюджетного відшкодування та виникли в грудні 2010 року.

Судом першої інстанції повно та всебічно встановлено, що ПП "Лоція-91" здійснено придбання будівельних матеріалів, обладнання на виконання робіт за договорами генерального підряду та субпідряду, а також придбаних послуг: електроенергія, послуги з підготовки проектної документації, виконані будівельно-монтажні роботи, що пов"язані із будівництвом (реконструкцією) основних фондів, відповідно до розробленої проектної документації.

Зазначені роботи, а також придбання матеріалів здійснюється позивачем у зв"язку із будівництвом, на підставі проектної документації. Зокрема, проводиться реконструкція виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача (дозвіл на виконання будівельних робіт № 619 від 25.12.2005 року та №499 від 30.07.2008 року). Відповідно до укладених договорів генеральним підрядником по виконанню реконструкції господарських та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва вязаних виробів (спец рукавиць) з покриттям їх латексом виступає ВАТ "Рембуд".

Також, факт спорудження позивачем основних фондів підтверджується і декларацією про готовність об"єкта до експлуатації від 11.08.2011 року.

Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача, понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, наданих послуг, виписками банку, квитанціями.

З огляду на викладене, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що протягом спірного періоду ПП "Лоція-91" здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування відємного значення податку на додану вартість, що не заперечується сторонами, а тому, позивач на підставі п. 200.5 ст. 200 ПК України не може бути позбавлений права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 25 612 грн.

Доводи апелянта про те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", не узгоджується з нормами законодавства.

Так, Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року № 291, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, про що свідчать наявні в матеріалах справи журнали проводок ПП "Лоція-91" по вказаному рахунку бухгалтерського обліку. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.195,196,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Лоція-91" вул.Бригадна, 2,с.Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023

<Текст >