Ухвала суду № 18255996, 13.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"13" вересня 2011 р. Справа № 2а/1770/1000/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря Бєляєвої Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 346-Ю від 31.12.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" березня 2011 р. у справі № 2а/1770/1000/2011 за позовом Відкритого акіонерного товариства "РІВНЕАЗОТ " <Текст >до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним (нечинним) та скасування ,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" 03.03.2011 року звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання недійсним (нечинним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0000582342 від 21.02.2011р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0000582342 від 21 лютого 2011 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, про що, на його думку, свідчить те, що суд залишив поза увагою, що при проведенні перевірки податковим органом виявлено відсутність у позивача документів в підтвердження транспортування товару, не в повному обсязі останньому були надані сертифікати якості продукції, ветеринарні свідоцтва, рахунки-фактури на товар, отриманий від ПП "Лайкост"; крім того, вказує на неможливість здійснення ПП "Лайкост" господарських операцій на виконання договору, укладеного з позивачем, враховуючи час, оперативність проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленістьі контрагентів один від одного та відсутність у ПП "Лайкост" документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, а також умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, в тому числі і відсутність управлінського та технічного персоналу, що в цілому свідчить про фіктивність підприємства.

Скаржник (відповідач) своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, що не є перешкодою для перегляду оскарженого судового акту з огляду на приписи ст.196 КАС України, враховуючи його своєчасне на належне повідомлення про час і місце розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення рекомендованою кореспонденцією ухвал суду від 22.04.2011р. та судових повісток, а.с.161-162).

ВАТ "Рівнеазот" в письмових запереченнях від 09.08.2011р. №464-юб та його представник в судовому засіданні, вважаючи оскаржувану постанову обгрунтованою та законною, просять останню залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В період з 25.01.2011 року по 07.02.2011 року Державною податкової інспекцією у м. Рівне було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ "Рівнеазот" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських операцій з ПП "Лайкост" за період з 01.11.2007р. по 31.10.2010р., за результатами якої складено акт №129/23-100/05607824 від 07.02.2011 року (а.с.8-20).

Згідно висновків, наведених в акті, ВАТ "Рівнеазот" допустило порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищило податковий кредит в сумі 32300,00 грн. за період з квітня по вересень 2008 року та відповідно бюджетне відшкодування за період з травня по жовтень 2008р.

Такий висновок податковий орган зробив, виходячи з того, що ПП "Лайкост" не мало можливості здійснювати господарські операції через відсутність необхідних для цього трудових ресурсів, виробничих потужностей та основних засобів, відсутності документів, по яких відбувався б рух товарів від продавця (постачальника) до перевізника та до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей згідно Інструкцій №П-6, №П-7; крім того, вироком Рівненського міського суду у справі № 1-386/10 директора ПП "Лайкост" ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 КК України, з чого випливає, що діяльність ПП "Лайкост" носила фіктивний характер.

За наслідками проведеної перевірки, ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582342 від 21.02.2011 року, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період з липня по жовтень 2008р. на суму 20489,88грн. та зобов'язано сплатити штрафні санкції у сумі 5122,48грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, виходив з наявних господарських операцій між ПП "Лайкост" та позивачем, правомірного формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З огляду на це, право на бюджетне відшкодування залежить від правомірності формування платником податків податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що між ПП "Лайкост" та ВАТ "Рівнеазот" укладено договір поставки №12 від 01.02.2008 р., предметом якого стала поставка ПП "Лайкост" для позивача товару - м'яса яловичини та субпродуктів.

На виконання умов вказаного договору у квітні-жовтні 2008 року ВАТ "Рівнеазот" отримало від ПП "Лайкост" товар на загальну суму 193800,00 грн. (в тому числі ПДВ у сумі 32300,00 грн.).

Отримання позивачем товарів від ПП "Лайкост" підтверджено видатковими накладними, виписаними ПП "Лайкост", зокрема: за №РН-76 від 03.04.2008р., за №РН-91 від 18.04.2008р., за №РН-127 від 14.05.2008р., за №РН-127.1 від 21.05.2008р., за №РН-147 від 28.05.2008р., за №РН-159 від 03.06.2008р., за №РН-176 від 10.06.2008р., за №РН-192 від 18.06.2008р., за №РН-204 від 25.06.2008р., за №РН-244 від 16.07.2008р., за №РН-253 від 21.07.2008р., за №РН-267 від 30.07.2008р., за №РН-284 від 05.08.2008р., за №РН-301 від 11.08.2008р., за №РН-306 від 12.08.2008р., за №РН-342 від 29.08.2008р., за №РН-353 від 02.09.2008р., за №РН-367 від 05.09.2008р., ветеринарними свідоцтвами та довідками, деклараціями про відповідність, посвідченнями про якість на м'ясну продукцію, ветеринарними довідками, актами прийняття товарів .

ПП "Лайкост" було надано ВАТ "Рівнеазот" податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит в загальній сумі 32300,00 грн.

Відповідно до Положення №63-33 про управління громадського харчування, затвердженого керуючим санацією ВАТ "Рівнеазот" 12.02.2007р., основним завданням управління громадського харчування ВАТ "Рівнеазот" є забезпечення ЛПХ (лікувально-профілактичне харчування) молоком працівників ВАТ "Рівнеазот", які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та надання повноцінного харчування працівникам підприємства, іншим споживачам та роздрібна торгівля продовольчими, промисловими товарами, продукцією власного виробництва, а також тютюновими та спиртними виробами.

Позивачем в підтвердження господарських операцій надані товарні звіти, накладні, що підтверджують отримання товару управлінням громадського харчування та внутрішнє переміщення вказаного товару.

Розрахунки за отриманий товар проведені ВАТ "Рівнеазот" в безготівковій формі на суму 193800,00 грн., що також підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позивача.

Зауважень з врахуванням приписів Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Про податок на додану вартість" щодо форми та змісту первинних документів, як то видаткових накладних, актів прийняття товарів, податкових накладних, розрахункових (платіжних) документів в акті перевірки податковим органом не зазначено, як і не встановлено, що на момент розгляду даного спору прийнято рішення про визнання недійсним правочину позивача з ПП "Лайкост" або первинних документів, що складені за участю названих сторін.

ПП "Лайкост" на момент вчинення господарських операцій з позивачем перебував в Єдиному державному реєстрі та був зареєстрований платником ПДВ.

Відсутність належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення не свідчить про порушення податкового законодавства.

Податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ПП "Лайкост" передавало призначений для ВАТ "Рівнеазот" товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, а тому відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на доведеність факту фіктивного характеру господарської діяльності ПП "Лайкост" вироком Рівненського міського суду від 26 травня 2010року по справі №1-386/10, оскільки матеріалами справи підтверджується, що кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України було порушено стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а саме за створення та придбання субєктів підприємницької діяльності - ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон”, ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПОГ “Інвабуд”, ПП “Паритет”, ПП “Західлісбуд”, ПП “Форестер Груп” з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Як вбачається зі змісту вироку, судом встановлено відсутність бухгалтерського та податкового обліку, основних та оборотних засобів, найманих працівників у таких платників податків, як ПП “ТЕК” Транс Експо Регіон”, ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПОГ “Інвабуд”, ПП “Паритет”, ПП “Західлісбуд”, ПП “Форестер Груп” та констатовано відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) здійснення господарської діяльності і відсутність можливості виконання будь-яких господарських зобовязань. Даний перелік юридичних осіб є вичерпним і ПП “Лайкост” в ньому відсутній. Крім того, зі змісту вироку не вбачається, що ПП “Лайкост” було створено з метою прикриття незаконної діяльності, або для здійснення господарської діяльності забороненої законом, а також не встановлено, що господарська діяльність даного підприємства заподіяла шкоду державі.

Твердження ж про те, що діяльність ПП “Лайкост” є фіктивною, так як вироком засуджено директора ПП “Лайкост” ОСОБА_5, також правильно не взято судом до уваги, оскільки даним вироком встановлено, що ОСОБА_5 діяв в складі організованої злочинної групи, як фізична особа, а не посадова особа (директор) ПП “Лайкост”.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції, які були включені в податковий облік позивачем, здійснені в рамках господарської діяльності ВАТ "Рівнеазот", а наявні документи повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право ВАТ "Рівнеазот" на формування податкового кредиту.

Відповідач в силу вимог ст. 72 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21 лютого 2011 року № 0000582342 з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. у справі №2а/1770/1000/2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акіонерне товариство " РІВНЕАЗОТ " м.Рівне,33017

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023

<Текст >