Постанова № 18253142, 08.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2011 року 15:58 № 2а-4201/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергетичне та нафтове обладнання»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку про безтоварність господарських операцій з його контрагентом на тій підставі, що в останнього відсутня матеріальна база для виконання будівельних підрядних робіт, а також фіктивності цього підприємства, оскільки останнє на момент укладення та виконання договір перебувало в ЄДР, у нього було наявне Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Покликається, що всі обумовлені договорами роботи були виконані та сплачена їх вартість, а тому відсутні підстави вважати договір недійсним.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що в ході податкової перевірки позивача встановлено, що контрагент позивача фактично не знаходився за місцем реєстрації, не подає податкової звітності також директором цього підприємства надано пояснення, що підприємство створювалось з метою ухилення від сплати податків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 28.01.2011р. по 04.02.2011р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТзОВ «С.Дж.Р.Груп», про що складено Акт №57/23-10/20072993 від 04.02.2011р.

Перевіркою встановлено, порушення п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 891 668 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження ПДВ на 713 334 грн.

У вказаному акті відповідач посилається на те, що перевіркою господарських операцій позивача виявлено господарські операції з ознаками сумнівності, укладені із ТзОВ «С.Дж.Р.Груп».

Позивачем подавались заперечення до акту перевірки, проте не були взяті податковим органом до уваги.

25.02.2011р. ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001202310/0, яким визначено ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»податкове зобовязання по податку на прибуток в розмірі 891 668 грн. за основним платежем та 222 917 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.10.2008р. між ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»(замовник) та ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) укладено договір підряду №10-П на виконання робіт з поточного ремонту, згідно якого замовник доручив, а підрядник зобовязався на власний ризик виконати у відповідності до умов цього договору роботу, а замовник зобовязався прийняти роботу виконану згідно вимог даного договору та оплатити її. Предметом договору було виконання робіт з поточного ремонту адміністративної будівлі у м. Києві за адресою вул. Мельникова, 83б, корпус А.

На виконання цього договору сторонами підписано акти №1, №2 від 29.10.2008р., №3 від 28.11.2008р. про приймання виконаних робіт, згідно яких замовник отримав, а підрядник виконав послуги по ремонту на загальну суму 2172974,80 грн., в тому числі ПДВ.

ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»було видано ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»податкові накладні №2061 від 29.10.2008р., №2061 від 29.10.2008р., №2500 від 28.11.2008р.

03.11.2008р. між ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»(замовник) та ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) укладено договір на виконання робіт з поточного ремонту №20-П згідно умов якого, замовник доручив, а підрядник зобовязався на свій ризик своїми силами із своїх матеріалів виконати будівельно-монтажні роботи, у відповідності до умов договору, а замовник зобовязався прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов договору. Предметом договору було виконання робіт з поточного ремонту адміністративної будівлі у м. Києві по вул. Залізняка, 6.

На виконання цього договору сторонами підписано акти №1, №2 від 28.11.2008р., №3, №4 від 23.12.2008р. за типовою формою №КБ-2в. Загальна вартість робіт 2900030,40 грн.

ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»було видано ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»податкові накладні №2501, №2502 від 28.11.2008р., №2840 №2841 від 23.12.2008р.

Позивач здійснив оплату вартості робіт в повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок та відніс суму 3566671 грн. у ІV кварталі 2008р. на валові витрати.

Внаслідок перевірки повноти визначення податку на прибуток згідно поданих декларацій та даних перевірки встановлено відхилення (заниження) в загальній сумі 891 668 грн.

Роблячи висновки при складанні акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва виходила із того, що в результаті здійснених заходів встановлено, що за місцем реєстрації ТзОВ«С.Дж.Р.Груп»не знаходиться. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Директор ТзОВ«С.Дж.Р.Груп»пояснив, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь - яких осіб. Внаслідок викладеного податковий орган дійшов висновку про нікчемність укладених між ТзОВ«С.Дж.Р.Груп» та ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання», оскільки вони укладені без мети настання правових наслідків та порушують публічний порядок.

Крім цього, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону 11.2.1 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок з підрядником в безготівковій формі, а тому у відповідності до зазначеної вище норми отримав право на збільшення валових витрат.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами договорів підряду підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, в яких деталізовано види, робіт, обєми, вартість, нормативне обґрунтування.

Не беруться до уваги твердження відповідача, що операції між ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»та ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»були безтоварними, та не мали на меті створити правові наслідки, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи банківськими виписками якими підтверджено факт перерахування коштів за поставку послуг, договорами підряду, актами здачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не беруться до уваги покликання позивача на пояснення директора ТзОВ «С.Дж.Р.Груп», що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб та на фіктивне підприємництво, які були відібрані в ході розслідування кримінальної справи, порушеної за ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не надано вироку суду у кримінальній справі, яким встановлено вину директора ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за створення ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»з метою прикриття незаконної діяльності.

Також, в судовому засіданні позивачем надано нотаріально засвідчені пояснення директора ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»Якимця А.В. від 16.05.2011р. в яких він зазначав, що працюючи на посаді директора, добровільно та повністю усвідомлюючи значення своїх дій, власноручно підписав від імені товариства з ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»та спрямовані на здійснення господарської діяльності, а також підписав усі податкові накладні та відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт за вказаними вище договорами.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідачем не надано доказів визнання договорів підряду укладених позивачем із ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»в судовому порядку недійсними.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, щодо наявності запису про відсутність ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне та нафтове обладнання»задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0001202310/0 від 25.02.2011р.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов