Постанова № 18251637, 15.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2н-6553/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останньої вартість професійного навчання в сумі 270,53 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачу 26.11.2009 року поновлено статус безробітного та на підставі договору між відповідачем та Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси укладено угоду про направлення відповідача на курси професійного навчання по спеціальності кухар 3 розряду, проте у звязку з тим, що відповідач не відвідувала заняття її було відраховано з Одеського учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг. У звязку з невідвідуванням зайняття та відрахуванням, відповідач повинна сплатити кошти, що були витрачені Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси на її професійне навчання в сумі 270,53 грн. Позивач зазначав, що ОСОБА_1 було надіслано претензію на суму 270,53 грн., однак сплатити зазначену у претензії суму відповідач відмовилася, про що надала письмову відповідь. На підставі викладеного позивач звернулася до суду та просить задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідача вартість професійного навчання у розмірі 270,53 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі, у звязку з тим, що вона повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

29.09.2010 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, у якій центр зайнятості просить скасувати ухвалу суду про відмову у відкритті провадження, оскільки згідно рішенню Конституційного суду від 09.09.2010 року вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2010 року вищевказану заяву Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси залишено без задоволення, проте ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року ухвала від 23.06.2010 року про відмову у відкритті провадження у справі скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, а також заявила клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про день, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, про що свідчить конверт, що повернувся на адресу суду із відміткою органу поштового звязку «за закінченням терміну зберігання», причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення»Державна служба зайнятості реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову, організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Згідно Положення «Про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. N 47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення»Державна служба зайнятості реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

Статтею 34 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється серед інших органів інспекціями служби зайнятості.

Відповідно до п. 1 Положення «Про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» (далі Положення), інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості.

Відповідно до підпункту «в»пункту 6 Положення, інспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням громадянами законодавства про зайнятість населення, рекомендацій служби зайнятості в період вирішення питання про працевлаштування та виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю.

Правовідносини щодо зайнятості населення регулюються Законом України «Про зайнятість населення».

Стаття 1 п. 3 цього Закону визначає, що в Україні до зайнятого населення належать зокрема, громадяни, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Статтею 2 цього Закону визначено поняття безробітні, якими визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення»професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації.

Частиною 2 ст. 24 вищевказаного закону передбачено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.11.2009 року звернулася до Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси із завою про поновлення її статусу безробітного до вирішення питання щодо працевлаштування (а.с.7).

Наказом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси від 26.11.2009 року № НТ091126 відповідачу поновлено статус безробітного з 26.11.2009 року (а.с.10), проте відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю, оскільки отримавши допомогу по безробіттю під час попередньої реєстрації в службі зайнятості, після зняття з обліку з 26.03.2003 року відповідач ніде не працювала та не мала трудового стажу.

14.12.2009 року ОСОБА_1 на імя директора центру зайнятості Суворовського району м. Одеси була подана заява з проханням направити її на навчання за професією «кухар». У заяві позивач вказала, що зобовязується зокрема регулярно відвідувати заняття та повідомлена про те, що при самостійному припиненні навчання без поважних причин громадянин відшкодовує службі зайнятості витрати, повязані з його навчанням (а.с.8).

На підставі вищевказаної заяви, між Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси та ОСОБА_1 був укладений договір № 92/09 від 18.12.2009 року про направлення ОСОБА_1 на перепідготовку до Учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг за професією кухар 3 розряду, строком на 4 місяці з метою сприяння подальшого працевлаштування, який у розумінні п.14 ч. 1 ст. 3 КАС України є адміністративним договором (а.с.11-12).

Пунктом 3 вищевказаного договору визначена відповідальність сторін, відповідно до якого у випадках пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, інших порушень навчальної дисципліни і систематичної неуспішності з ряду предметів навчальної програми проводиться скорочення виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання або відрахування з навчального закладу. У разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання, з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання. (а.с.12).

На підставі вказаного договору ОСОБА_1 був виданий корінець направлення на навчання № 91/09 від 18.12.2009 року із зазначенням терміну навчання з 18.12.2009 року по 29.04.2010 року (а.с.13).

Проте, судом встановлено, що відповідач порушила п. 3 вказаного договору та пропускала заняття, що підтверджується копіями табелю відвідування занять, з яких вбачається, що відповідач у грудні 2009 року із десяти навчальних днів пропустила 9 навчальних днів (а.с.14) та в січні 2010 року із шістнадцяти навчальних днів пропустила одинадцять (а.с.15).

Судом встановлено, що згідно наказу Учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг від 19.02.2010 року ОСОБА_1 відраховано з Учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг з 18.01.2010 року у звязку з пропусками теоретичного і виробничого навчання без поважних причин (а.с.16).

Наказом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси від 18.03.2010 року № НТ100318 ОСОБА_1 знята з обліку відповідно до абз. 4 п.п. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 у звязку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування (а.с.10).

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Пунктом 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 308 встановлено, що у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Аналогічна норма міститься у п.п. 4.4. Інструкції про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і громадянами, які звертаються в державну службу зайнятості, щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, затвердженої наказом колегії Міністерства праці України від 29 березня 1993 р. N 19, відповідно до якої у разі припинення професійного навчання без поважної причини слухач повинен відшкодувати, згідно з чинним законодавством, державній службі зайнятості всі витрати на його навчання.

Згідно розрахунку вартості професійного навчання безробітної ОСОБА_1 від 26.03.2010 року № 1074/16/06, витрати, що підлягають стягненню складають 270,53 грн. (а.с.17).

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси на адресу відповідача була направлена претензія від 06.05.2010 року № 754/03/06 з вимогою сплатити вартість навчання (а.с.18), проте відповідач відмовилася від сплати, про що надала письмову заяву (а.с.19).

Пунктом 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 308 встановлено, що якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Оскільки на час розгляду судом справи, відповідачем не відшкодовано вартість навчання, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача вартість навчання у сумі 270,55 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси вартість професійного навчання в сумі 270,53 грн. на р/р 37170304900009, Банк УДК в Одеській області, МФО 828011, ОКПО 22500430, код платежу 5004040004.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов