Постанова № 18251625, 13.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3688/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом по податку на додану вартість в загальній сумі 6793,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська обєднана державна податкова інспекція (надалі по тексту Позивач або Білгород-Дністровська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту Відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості перед бюджетом по податку на додану вартість в загальній сумі 6793,39 грн.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Білгород-Дністровської ОДПІ, позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набраннячинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень позивача.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач орган державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено податковий борг (недоїмка), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 17.05.2007 року за № 25300000000001861, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а.с. 8) та зята на облік платника податків в Білгород-Дністровській ОДПІ 18.05.2007р. за № 13647 (а.с. 11).

Згідно розрахунку податкової заборгованості по СПД ОСОБА_1 станом на 25.03.2011р. відповідач має загальну податкову заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом у сумі 6793,39 грн. 67775,85 грн.

Судом встановлено, що 19.06.2009р. посадовими особами Білгород-Дністровської ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання відповідачем вимог податкового законодавства за перевіряємий період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт № 1690/17-1/НОМЕР_1 від 19.06.2009р. (а.с. 14-18).

Даним актом встановлені порушення відповідачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано 4834,67 грн. податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту перевірки та встановлених порушень позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.06.2009р. № 0001231701, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 7252,5 грн., у тому числі: за основним платежем - 4835 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2417,5 грн. (а.с. 28).

Крім того судом встановлено, що Білгород-Дністровською ОДПІ були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності, за результатами яких були складені акти перевірок, а саме: від 01.09.2009р. № 2589/17-02, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2009р. № 0001851702, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 170,00 грн. (а.с. 19-20) та від 24.03.2010р. № 1048/17-026, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010р. № 0000921702, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 17,00 грн. (а.с. 29-31).

Згідно даних облікових карток по податку на додану вартість станом на 23.03.2001 року у відповідача рахувалась переплата у розмірі 122,75 грн. та нараховано пені у сумі 80,63 грн.

Отже, заборгованість по податку на додану вартість складає 6793,39 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 6).

Відповідно до пп. 5.2.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час проведення перевірки та винесення податкових повідомлень - рішень) , податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацом 3 п.п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було передбачено, що податкове зобовязання визначене контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобовязаний погасити протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, окрім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення - рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом на даних рішеннях, проте ані в судовому, ані в адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались, а тому є узгодженими.

Пунктом 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Білгород-Дністровською ОДПІ з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача перша та друга податкові вимоги.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 6793,39 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимоги про сплату боргу не оскаржені.

У відповідності до п. 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що субєкт владних повноважень (позивач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкової заборгованості у сумі 6793,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про систему оподаткування», чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 6-8, 35, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом по податку на додану вартість в загальній сумі 6793,39 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в загальній сумі 6793,39 грн. на р/р 34129999700011 одержувач: УДК в Білгород-Дністровському районі, код 23215016, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов