Постанова № 18251623, 15.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5488/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді           Катаєвої Е.В.,

секретаря           Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА» (далі ТОВ «КАТЕРИНА») з позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області (далі ДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001322301 від 08.07.2011 року, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА»визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 183735,19 гривень (183734,19 гривень за основним платежем, 1грн. –штрафна (фінансова) санкція).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту №1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «КАТЕРИНА»з питання дотримання вимог податкового законодавства за період січень, лютий 2011 року. Але висновки Акту не відповідають дійсним обставинам, а сам Акт оформлений з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (далі –Порядок №984), оскільки не містить чітких і об’єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення ТОВ вимог податкового законодавства, а навпаки допущені припущення «ймовірний вигодонабувач», «ризикова категорія».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущені порушення при організації перевірки, а саме в повідомленні про проведення перевірки наявне виправлення дати його складання на 23.06.2011 року, проте в Акті перевірки та відповіді на заперечення відповідач зазначає, що це повідомлення було складене 22.06.2011 року. Наказ на перевірку виданий 23.06.2011 року з зазначенням перевіряємого періоду –січень, лютий 2011 року, в направленні зазначений період –квітень 2011 року. Крім того, відповідачем не використані та не взяті до уваги надані йому Товариством відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України на підтвердження дійсності отримання від ТОВ«Пілігрім-Плюс»товарно-матеріальних цінностей, в акті ці документи не зазначені, як і відсутні посилання на первинні документи, що підтверджують наявність фактів виявлених порушень, не досліджувались документальний, грошовий і товарний потоки. Про реальність здійснюваних правочинів з ТОВ «Пілігрім-Плюс»свідчить наявність у ТОВ «Катерина»документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема: договори, пов'язані з поставкою нафтопродуктів, рахунки, видаткові, податкові накладні та товарно –транспортні накладні, подорожні листи, реєстри платіжних документів, отриманих та виданих податкових накладних. Крім того, підприємство отримує нафтопродукти для його роздрібної торгівлі, що є основним видом діяльності. Реалізація нафтопродуктів відбувається тільки через паливно-роздавальні колонки, які підключені до спеціалізованого ЕКА та знаходить своє відображення у щоденних та місячних Z-звітах.

Таким чином, висновок Акту перевірки про нікчемність правочину, як не спрямованого на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не відповідає дійсним обставинам, а сам договір поставки нафтопродуктів №9/НП від 10.09.2010 року, укладений з ТОВ «Пілігрім-Плюс» відповідає вимогам законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ДПІ - суб’єкта владних повноважень до судового засідання не з’явився, причини не явки суду не повідомив, був повідомлений судом про час та день слухання справи належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважав у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України можливим розглянути справу у відсутність представника ДПІ.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «КАТЕРИНА»зареєстроване Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 26.07.2000 року. На податковому обліку з 28.07.2000 року, платник ПДВ з 28.07.2000 року (а.с.15-25).

Наказом ДПІ №635 від 23.06.2011 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки»вирішено провести невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов’язань ТОВ «КАТЕРИНА»за період січень, лютий 2011 року, на 2дня з 24.06.2011 року по 25.06.2011 року. Згідно п. 2 наказу невиїзну позапланову перевірку провести у встановлені законодавством терміни з якісним оформленням матеріалів (а.с.30).

ДПІ оформлено повідомлення №58 від 23.06.2011 року, у якому позивач повідомляється про проведення з 24.06.2011 року по 25.06.2011 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «КАТЕРИНА»за квітень 2011 року з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В повідомленні зазначено, що ТОВ «КАТЕРИНА»відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України слід забезпечити надання всіх необхідних документів, які підтверджують дані податкових декларацій (а.с.31).

ДПІ провело перевірку з 24.06.2011 року по 25.06.2011 року, за результатами якої складений акт № 1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року (а.с.26-29).

Позивач направив до ДПІ заперечення на акт перевірки (а.с.32-35), які не були прийняті до уваги (а.с.36-37).

На підставі Акту № 1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001322301 від 08.07.2011 року, за яким позивачу визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 183735,19 гривень (183734,19 гривень за основним платежем, 1грн. – штрафна (фінансова) санкція) за порушення п. 198.3 ст.198 ПК України (а.с.38).

В висновку Акту вказано, що позивачем порушено ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними. Дані наведені у декларації з ПДВ за січень, лютий 2011 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований кредит) є недійсними. Порушено п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за січень, лютий 2011 року на 183734,19грн. (а.с.29).

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що ДПІ отриманий лист від 10.06.2011 року з Актом ДПІ у Малиновському районі міста Одеси «Про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов’язань ТОВ «Пілігрім-Плюс»за січень, лютий 2011 року №188/23-214/34506470 від 10.06.2011 року, згідно якого ТОВ «Пілігрім-Плюс»порушено ст.203,207,215,228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними по правочинам здійсненим ТОВ «Пілігрім-Плюс»з постачальниками та покупцями, неможливість здійснення операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів. Виходячи з чого, підприємством ТОВ «КАТЕРИНА»сформовано податковий кредит з контрагентом «ризикової»категорії у розмірі 183734,19грн. (а.с.27-28).

Судом встановлено, що позивач з ТОВ «Пілігрім-Плюс»10.09.2010 року уклав договір поставки нафтопродуктів №9/НП (а.с.39-40).

На виконання умов договору позивач отримав в січні, лютому 2011 року пальне (бензин А-95, А-92, дизельне паливо) на загальну суму 1102405,15грн.(у т.ч. ПДВ у сумі 183735,19 гривень).

Дослідивши договір, укладений позивачем з контрагентом ТОВ «Пілігрім-Плюс», суд вважає, що він відповідає вимогам ст.180 ГК України, та не містить ознак нікчемності.           Твердження відповідача, що вказаний договір є нікчемним, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, суд не приймає до уваги, оскільки жодного доказу того, що господарські операції мали безтоварний характер (крім посилання на лист та акт ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №188/23-214/34506470 від 10.06.2011 року про наявність ознак нікчемності договору укладеного ТОВ «Пілігрім-Плюс»з контрагентами, у тому числі з ТОВ «КАТЕРИНА»), в акті перевірки не зазначено, та відповідачем суду не надано.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що сам Акт перевірки не відповідає вимогам Порядку №984, оскільки не містить чітких і об’єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення ТОВ «КАТЕРИНА»вимог податкового законодавства, а навпаки допущені припущення «ймовірний вигодонабувач», «ризикова категорія».

Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.5.2 розділу 2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Судом встановлено, що Акт перевірки №1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року складений лише з використанням декларації позивача, додатку до неї, інформації баз даних в ДПІ (АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Облік», АІС «Податки», ЦБД юридичних осіб ДПА України (ПДС), ТАХ), а також листа від 10.06.2011 року №22837/23-37 ДПІ у Малиновському районі м.Одеси з Актом «Про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкового зобов'язання ТОВ «Пілігрім-Плюс»за січень та лютий 2011 року»№188/23-214/34506470 від 10.06.2011 року. В Акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи.

Відповідач у відповіді на заперечення на акт перевірки (а.с.36-38) не спростував доводів позивача, що ним були при отриманні повідомлення про перевірку надані до ДПІ відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України копії первинних документів для підтвердження дійсності отримання від ТОВ «Пілігрім-Плюс»товарно - матеріальних цінностей, які не були взяті до уваги та не використані при проведенні даної перевірки, оскільки відсутні будь які посилання на ці документи (листи ТОВ «КАТЕРИНА від 23.06.11р. №33 «Про взаємовідносини з ТОВ «Пілігрім-Плюс»та від 25.06.11р, №36 «Про подання додаткових документів, що засвідчують взаємовідносини з ТОВ «Пілігрім-Плюс»в січні-лютому та квітні 2011 року»). Відповідачем, суб’єктом владних повноважень також до суду не надано заперечень в спростування вказаних доводів позивача.

Проте судом встановлено, що у позивача наявні всі бухгалтерські документи, які свідчать про придбання у січні, лютому 2011 року пального (бензину А-95, А-92, дизельного палива) на загальну суму 1102405,15грн.(у т.ч. ПДВ у сумі 183735,19 гривень) у ТОВ «Пілігрім-Плюс»: договори, пов'язані з поставкою нафтопродуктів, рахунки, видаткові, податкові накладні та товарно –транспортні накладні, подорожні листи, реєстри платіжних документів, отриманих та виданих податкових накладних (а.с.93-111). Паливо оприбутковано в повному обсязі через спеціалізовані ЕКА (а.с.141-142) на АЗС, де відбувається його подальша реалізація через паливно-роздавальні колонки, які підключені до спеціалізованих ЕКА, що знаходить своє відображення у щоденних та місячних Z-звітах.

Судом не встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача, у тому числі 198.3 ст.198 ПК України, про що зазначено в Акті перевірки.

В силу пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит –це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі ст.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів з метою використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності. Відповідно до п.198.6 зазначеної статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог. Відповідачем не доведено наявності таких обставин, а тому висновки акту перевірки про заниження ПДВ за січень, лютий 2011 року на 183734,19грн. є необґрунтованими, а прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення рішення №0001322301 від 08.07.2011 року протиправним.

При цьому суд вважає, що в даному випадку позивач не може відповідати за дотримання податкового законодавства своїм контрагентом. Згідно відомостей ДПІ у Малиновському районі міста Одеси (лист №22837/23-37 від 10.06.2011 року) ТОВ «Пілігрім-Плюс»переведено до «0»стану платника податків («діючій платник») (а.с.138).

Висновок суду ґрунтується також на тому, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проте відповідач при здійсненні перевірки позивача діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством. При цьому суд виходить з наступного.

Підставою для прийняття оскаржуємого податкового повідомлення –рішення є вищезазначений акт перевірки №1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року, в якому зазначено, що перевірка проведена на підставі п.79.2 ст.79 ПК України, наказу №635 від 23.06.2011 року, повідомлення №58 від 22.06.2011 року та копія наказу вручена головному бухгалтеру ТОВ (а.с.26). Наказ дійсно підписаний 23.06.2011 року про проведення перевірки за січень, лютий 2011 року (а.с.30), в повідомленні дата його виписки виправлена, крім того, перевіряємий період зазначений –квітень 2011р.(а.с.31).

В п. 1 наказу зазначено про проведення невиїзної документальної перевірки з питань формування податкового кредиту та податкових зобов’язань, в п.2 наказу зазначено про проведення невиїзної позапланової перевірки. Результати перевірки оформлені актом про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «КАТЕРИНА»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період січень, лютий 2011 року.

Проте ПК України в главі 8 чітко визначив види перевірок та порядок їх проведення. Документальні перевірки можуть бути планові або позапланові, виїзні або невиїзні.

Суд вважає, що перевірка, яка оформлена актом від 29.06.2011 року була документальної невиїзною позаплановою, що підтверджується фактичними обставинами її проведення, а також п.2 наказу №635, та посиланням в акті перевірки на проведення її на підставі п.79.2 ст.79 ПК України. Проте ні в наказі, ні в акті перевірки не зазначено підстав для проведення позапланової документальної перевірки позивача. Судом не встановлено наявності жодної підстави, передбаченої ст.78,79 ПК України для проведення позапланової перевірки позивача.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА»до Державної податкової інспекції У Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити.

           Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції У Овідіопольському районі Одеської області №0001322301 від 08.07.2011 року, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА»визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 183735,19 гривень (183734,19 гривень за основним платежем, 1грн. –штрафна (фінансова) санкція).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя

15 вересня 2011 року