Постанова № 18251609, 08.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 10922/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкового повідомлення-рішення №0000931520/0 від 12.08.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Чорномортехфлот»(далі по тексту ПАТ «Чорномортехфлот») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкового повідомлення-рішення №0000931520/0 від 12.08.2010 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує протиправністю висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса, зафіксованих в акті перевірки ТОВ «Гермес»від 05.08.2010р. №495/15-2/01385479/188, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000931520/0 від 12.08.2010 року з огляду на те, що податковий кредит по операціям з ПП «Агрофортуна»за період березень 2010 року був нарахований виключно у відповідності до норм діючого податкового законодавства, немає підстав для нарахування штрафних санкцій так саме як і немає місце порушення п.п. 17.1. п.17.1 ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21. 12. 2000 р. № 2181 -III (зі змінами та доповненнями), а несплата його контрагентами сум ПДВ до бюджету не несе відповідальність за самим підприємством.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги були підтримані у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені по тексту позову.

Представником відповідача у судовому засіданні були надані заперечення, у відповідності до яких відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року на загальну суму 200 462, 60 грн., у звязку з тим, що контрагент позивача фактично не нарахував та не сплатив суми податку на додану вартість до бюджету.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.08.2010 року головним державним податкових ревізором-інспектором відділу податкового супроводжування підприємств водного транспорту управління податкового супроводжування підприємств сфери нематеріального виробництва СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі Бурдейною Оленою Олександрівною на підставі п.1 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», (зі змінами та доповненнями) проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку декларацій з податку на додану вартість ВАТ «Чорномортехфлот».

Перевіркою встановлено в порушення п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України от 03.04.1997 року, № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) ПАТ «Чорномортехфлот»включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 200 462, 6 грн. по контрагенту ПП «Агрофортуну»(код ЄДРПОУ 36794321), яка не була сплачено до бюджету, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі ПДВ 200 462, 6 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень на 200 462, 6 грн.

Зазначені висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ґрунтуються на тому, що, згідно інформації, отриманої від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, на обліку якої перебуває контрагент позивача - ПП «Агрофортуну», звітна декларація даного суб'єкт господарювання за березень 2010 року не визнана, як податкова звітність у звязку з тим, що ПП «Агрофортуна»визнано платником високого ризику, згідно регламенту взаємодії підрозділів органів державної податкової служби України щодо опрацювання підприємств при проведені операції «Бюджет»та фактично підприємством не сплачено до бюджету ПДВ по взаємовідносинам з ВАТ «Чорномортехфлот». Внаслідок вказаного, податковий кредит у деклараціях з ПДВ за березень 2010 року у розмірі 200 462, 6 грн., на думку відповідача, визначено неправомірно.

На підставі вищезазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було винесено податкове повідомлення - рішення від 12.08.2010р. №0000931520/0, яким позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 300 692, 90 грн. (за основним платежем - 200 462, 6 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 100 231, 3 грн.).

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено в процесі розгляду справи, між ПП «Агрофортуна»та ПАТ «Чорномортехфлот»були укладені договори купівлі-продажу № 3003-704 від 30.03.2010 року та 26.02.2010 року № 2602/01, у відповідності до умов яких, ПП «Агрофортуна»зобов'язалося поставляти ячмінь фуражний 3 класу, українського походження, врожаю 2009 року, а ПАТ «Чорномортехфлот»отримувати цей товар та своєчасно сплачувати його вартість.

На підтвердження надання послуг (виконання робіт) та поставки товарів на підставі вищезазначених угод, ПП «Агрофортуна»видало ПАТ «Чорномортехфлот» видаткові накладні № 31031000010 від 31.03.2010 року (а.с.69), № 23031000005 від 23.03.2010 року (а.с.97); податкові накладні № 31031000010 від 31.03.2010 року (а.с.70), № 23031000008 від 23.03.2010 року(а.с.98).

Крім того на підтвердження факту виконання умов догорів, сторонами були підписаний акт-прийму передачі товару № 1 від 31.03.2010 року (а.с.67).

Таким чином, документально підтверджені операції по поставці товару за березень 2010 року на суму 1 002 313,00 грн. в тому числі ПДВ - 200 462,60 грн.

Податковий кредит звітного періоду (березень 2010 року) по операціям з ПП «Агрофортуна» був визначений виходячи із договірної вартості товару та складається із сум податків, нарахованих фактично сплачених ПАТ «Чорномортехфлот», у строки передбачені укладеним договором, за ставкою, встановленою п. 6.1. ст.. 6 та ст. 8.1. Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Фактична сплата такого податку підтверджується платіжними дорученнями № 3285 від 19.04.2010 року (а.с.82), № 3283 від 16.04.2010 року (а.с.93).

Суми ПДВ по операціям з «Агрофортуна» за період березень 2010 року були відображені у складі податкового кредиту Декларації з ПДВ виключно у відповідності з п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7. Закону України від 03. 04. 97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), а саме: при обов'язковій наявності відповідних податкових накладних.

Усі примірники податкових накладних, які були надані ПП «Агрофортуна» підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за березень 2010 року на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 200 462,60 грн. з огляду на наступне.

Укладання угод між ПП «Агрофортуна» та ПАТ «Чорномортехфлот»та їх подальше виконання сторонами свідчить про намір виконавця виконати роботи, а замовника прийняти ці роботи, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами і доповненнями, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України 30.06.2005 р. за № 244, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.07.2005 р за № 770/11050.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні правові підстави для виключення зі складу податкового кредиту позивача за березень 2010 року 200 462,60 грн.

В свою чергу, судом надана критична оцінка доводам відповідача стосовно того, що несплата контрагентами позивача сум податку на додану вартість до бюджету свідчить про безпідставність формування позивачем на такі суми податкового кредиту, оскільки такі дії суперечать суті податку на додану вартість, його призначення та встановленій процедурі його обліку.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені упідпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість контрагентом позивача не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання усіма контрагентами вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятих ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса №0000931520/0 від 12.08.2010 року.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкового повідомлення-рішення №0000931520/0 від 12.08.2010 року задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі №0000931520/0 від 12.08.2010 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 08 вересня 2011 року року.

Суддя О.В. Колесниченко