Постанова № 18251593, 13.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3592/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача представник - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача представник - ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувшиувідкритомусудовомузасіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792301 від 04.05.2011року, згідно якого позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 4448 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції з цього податку в сумі 1112 грн.,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792301 від 04.05.2011року, згідно якого позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 4448 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції з цього податку в сумі 1112 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси невиїзної документальної перевірки від 18.04.2011 року ТОВ «Цемент»з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»за грудень 2010 року, був складений та підписаний акт перевірки № 1746/23-6/31519010, яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 4448 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792301 від 04.05.2011 року, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4448, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1112,00грн.

Позивач не згоден з прийнятим податковим повідомленням рішенням вважає, що перевіряючим незаконно та безпідставно в акті перевірки зроблений висновок, що у ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобовязань по угоді, укладеній з ТОВ «Цемент», угода між ТОВ «Цемент»та ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»має нікчемний характер, а дії ТОВ «Цемент»по укладенню правочину по суті були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави та не були направлені на настання реальних наслідків виконання правочину, що призвело до неправомірного віднесення ТОВ «Цемент»ПДВ, сплаченого ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»в ціні, до складу податкового кредиту. За перевіряємий період ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»видало позивачу дві податкові накладні №РН-000019 від 02.12.2010 року та №РН-000341 від 29.12.2010 року, в той час, як акт перевірки стосовно ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»складений лише 18.03.2011 року, тобто жодних доказів того, що на момент видачі податкових накладних ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»мало всі ознаки, на які посилається ДПІ в акті перевірки від 18.03.2010 року у відповідача відсутні. Крім того, у вище зазначених відносинах позивач виступає в якості покупця товарів, а ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»продавець - платник податку, що видає податкову накладну, отже навіть якщо припустити, що ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»дійсно має фіктивні ознаки підприємництва, то це є саме його порушенням, а не ТОВ «Цемент», а також позивач не зобовязаний встановлювати ці факти. На думку позивача, виконання усної угоди між позивачем та ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»на придбання електродів та кругів для різання арматури підтверджуються необхідними первинними документами, а саме: видатковим накладними, податковими накладними та платіжними документами.

Також позивач не згоден із підставою щодо проведення позапланової перевірки, оскільки відповідач посилається на п.п.78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а саме: ненадання відповіді позивачем на запит ДПІ від 25.03.2011 року №9800/10/23-611, однак, ТОВ «Цемент» листом від 08.04.2011 року №219 надавала відповідь на запит Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Представник Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси позовні вимоги не визнав, вважає вказаний позов необґрунтованим, а вимоги безпідставними, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях (а.с. 34-36) та просив відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемент»є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: м. Одеса, вул. Бочарова, 43, кв.24, та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси.

Згідно з наказом №752 від 14 березня 2011 року, головним державним податковим ревізором інспектором Масютою І.О. проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Цемент»з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»за грудень 2010 року, за результатами якої був складений та підписаний акт перевірки № 1746/23-6/31519010 (а.с. 6-13).

ТОВ «Цемент»було належним чином та завчасно повідомлено про проведення невиїзної документальної перевірки рекомендованим листом від 25.03.2011 року 9800/10/23-611, направленим ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на адресу позивача.

Копія наказу «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»від 14.04.2011 року була вручена під розписку головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_3

Перевірку проведено з відома фінансового директора ОСОБА_4 та у присутності головного бухгалтера ОСОБА_3, про що зазначено в акті перевірки.

У вказаному акті перевірки зазначається, що ТОВ «Цемент»на підставі усного договору придбало у ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»електротовари (круги та електроди), згідно наданих до перевірки первинних документів, а саме: податкових накладних №РН-000019 від 02.12.2010 року та №РН-000341 від 29.12.2010 року (а.с.16-17).

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем було включено до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, наданої до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси. В акті перевірки зафіксовано, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується випискою банку (а.с. 15). Відповідно до наданих до перевірки документів та пояснення ТОВ «Цемент» станом на кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»по даній операції, відсутня.

Також, актом перевірки зафіксовано, що згідно з інформацією ДПІ у м. Іллічівську від 18.03.2011 року №6299/8/23-0401 «Про надання нікчемних правочинів»встановлено, що фахівцями ДПІ у м. Іллічівську була проведена позапланова перевірка ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, про що був складений акт від 18.03.2011року №598/23-0302/37305586, за результатами якої встановлено порушення ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»ч.1. ст. 203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД» за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»завищено за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року податкові зобов'язання на суму 17266483 грн. та податковий кредит на суму 16767778 грн., в тому числі й за правочинами, укладеними з ТОВ «Цемент».

Враховуючи те, що ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД» виписало для ТОВ «Цемент» видаткові накладні №РН-000019 від 02.12.2010 року на суму 6787,20 грн. та №РН-000341 від 29.12.2010 року на суму 19900, 80 грн., із зазначенням в них сум податку на додану вартість (податкового зобовязання), які фактично до бюджету не сплачувались, то податковий кредит з податку на додану вартість, заявлених покупцем товарів (робіт, послуг) в податкових деклараціях з ПДВ, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не зарахований, оскільки податковий кредит не підтверджується податковим зобовязанням продавця цих товарів (робіт, послуг). Таким чином, в акті перевірки зроблений висновок, що ТОВ «Цемент»в порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, до складу податкового кредиту в грудні 2010 року неправомірно включило суму податку на додану вартість у розмірі 4448грн.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»від 04.05.2011 року № 0000792301 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4448,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1112, 00грн. (а.с. 14).

Судом досліджені видаткові накладні №РН-000019 від 02.12.2010 року на суму 6787,20 грн. та №РН-000341 від 29.12.2010 року на суму 19900, 80 грн. (а.с. 16,17), виписка з банку про отримання грошових коштів ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»(а.с. 15), податкові накладні від 02.12.2010 року та від 30.12.2010 року (а.с. 18-19), журнал реєстрації довіреностей (а.с. 54-56), подорожний лист (а.с. 57-58), докази використання придбаного товару у своєї господарської діяльності, картки рахунку 2.2, 2.0.9.1,6.3.1, вимоги, акти списання, накладні (59-118).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про податок на додану вартість», яким був встановлений порядок формування податкового кредиту у період виникнення спірних правовідносин та Податковим кодексом України, яким встановлений порядок проведення перевірок у період проведення перевірки ТОВ «Цемент».

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України та п. 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010року (далі по тексту - Порядок №984), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої така перевірка здійснюється виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що начальником інспекції був виданий наказ від 14.04.2011 року № 752 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»з питань взаємовідносин ТОВ «Цемент»з ТОВ «ТД ИНТЕРМАРКЕТ ЛТД»за грудень 2010 року з 15 квітня 2011 року по 21 квітня 2011 року. Вказаний наказ позивачем не був оскаржений. ТОВ «Цемент»було належним чином та завчасно повідомлено про проведення невиїзної документальної перевірки рекомендованим листом від 25.03.2011 року 9800/10/23-611, направленим ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на адресу позивача.

Копія наказу «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»від 14.04.2011 року була вручена під розписку головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_3 та перевірку проведено з відома фінансового директора ОСОБА_4 та у присутності головного бухгалтера ОСОБА_3, про що зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач у порядку, спосіб та в межах наданих законом повноважень здійснив документальну позапланову перевірку відносно позивача, тому посилання представника позивача на незаконність проведення перевірки не приймаються судом до уваги.

Також судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на незаконність висновків акту перевірки, виходячи з наступного.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує фактпридбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті Закону має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є тільки дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Системний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість»дозволяє зробити висновок про те, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджетувиникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем в ціні товару. Таким чином, законодавець передбачив, що однією з обовязкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Законом встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку. Тому правильним є взаємозвязок етапів між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість тавідшкодування податкуна додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Відповідно до п.п.7.7.5 ст.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що фактично суми податку на додану вартість не надійшли до Державного бюджету України, що підтверджено висновками акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську від 18.03.2011 року № 593/23-0302/37305586, тому відповідач вірно зробив висновок, що ТОВ «Цемент»було завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Интермаркет ЛТД»за грудень 2010 року в сумі 4448 грн.

Суд критично відноситься до позиції представника позивача, що виконання усної угоди між позивачем та ТОВ «ТД Интермаркет ЛТД»на придбання товару підтверджене необхідними первинними документами, оскільки надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі. Як вбачається з матеріалів справи податковим органом доведені обставини, що відомості, які містяться в первинних документах позивача є неповними та суперечливими, оскільки ТОВ «ТД Интермаркет ЛТД»не мало фізичної, технічної та технологічної можливості вчинення цієї господарської операції, воно не є виробником цього товару та офіційним його реалізатором. Одночасно позивачем не надані суду всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції, зокрема належні докази на підтвердження перевезення вантажів, у дорожньому листі, що міститься в матеріалах справи відсутня запис про виконання завдання щодо перевезення товару від ТОВ «ТД Интермаркет ЛТД», а також товарно транспорті накладні.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792301 від 04.05.2011року, згідно якого позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 4448 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 1112 грн.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

З огляду на викладене, відповідно до положень Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість»та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792301 від 04.05.2011року, згідно якого позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 4448 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 1112 грн. відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2011 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко