Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2а/1570/1663/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2011 року м.Одеса
12год.02хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - суддіАракелян М.М.
При секретарі -Жаворонковій М.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №328/28/01 від 26.04.2011р.
Від відповідача: не зявився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ренійського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих соціальних послуг,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Ренійського районного центру зайнятості, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 вартість наданих соціальних послуг у розмірі 1829,59грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ОСОБА_2 ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», та п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, що мали місце при зверненні ОСОБА_2 до позивача з заявою про надання статусу безробітного та виразились у неповідомленні про реєстрацію в якості субєкта підприємницької діяльності, та внаслідок чого відповідач неправомірно отримав допомогу по безробіттю за період з 13.11.2007р. по 08.11.2008р. у сумі 1829,59грн.
Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, виходячи з положень ст.37 КАС України (відмова відповідача від одержання повістки), у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній доказами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як ФОП 03.03.2004р. Ренійською РДА Одеської області, що вбачається з витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.2010р.
25.06.2007р. до ЄДР юридичних осіб та ФОП включений запис про внесення рішення ФОП про припинення підприємницької діяльності.
19.07.2007р. до ЄДР юридичних осіб та ФОП внесений запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької ФОПОСОБА_2, що не повязано з його банкрутством. Вказані обставини підтверджуються довідкою з ЄДР юридичних осіб та ФОП станом на 05.08.2011р.
Судом встановлено також, що рішенням господарського суду Одеської області від 09.07.2007р. по справі №25/175-07-5158 припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 Рішення набрало законної сили 19.07.2007р.
ОСОБА_2 знаходився на обліку в Ренійському районному центрі зайнятості.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 13.11.2007р. йому було надано статус безробітного. У вказаній заяві відповідачем підтверджено, що на час звернення він не був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.
Згідно наявної у матеріалах справи довідки Ренійського районного центру зайнятості від 20.08.2010р., відповідач знаходився на обліку як безробітний в Ренійському районному центрі зайнятості з 13.11.2007р.; 08.11.2008р. його знято з обліку. За вказаний період з 13.11.2007р. по 08.11.2008р. ОСОБА_2 отримав 1829,59грн. допомоги та безробіттю.
Згідно з акту №13 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 20.08.2010р. ОСОБА_2 у період перебування на обліку у Ренійському РЦЗ як безробітний з 13.11.2007р. по 08.11.2008р. був зареєстрований як приватний підприємець, з огляду на що згідно п.6 постанови КМУ №357 від 20.03.2006р. ОСОБА_2 повинен повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення починаючи з 13.11.2007р.
20.08.2010р. позивачем прийнято наказ №13 «Про організацію роботи центру зайнятості на виконання наказу Мінпраці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009р. щодо розслідування страхових випадків», яким наказано надіслати відповідачу повідомлення про необхідність повернути незаконно виплачені кошти.
30.08.2010р. на адресу відповідача був направлений лист про відшкодування коштів у розмірі 1829,59грн., який був отриманий відповідачем 02.09.2010р., проте витребувані до відшкодування кошти повернуті не були.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII (зі змінами та доповненнями) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
Згідно з п.«б»ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно з п.1 ст. 7 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. №1533-II (зі змінами та доповненнями) одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до п.3 ст.22 вказаного Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно з абз.3 п.11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219, за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.
Відповідно до п.12 вказаного порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Підпунктом 1.2. п.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000р. за №915/5136, передбачено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до п.п.1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення).
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.
Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. №357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.п.1,3 ст.46 та ст47 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Як вбачається з матеріалів справи, подаючи до Ренійського ЦЗ заяву про надання статусу біженця, ОСОБА_2 не мав законних підстав зазначити, що не зареєстрований як підприємець, оскільки станом на дату звернення, не пересвідчився у проведенні державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності у порядку, встановленому законом, та перебував у статусі зайнятого населення. Відповідачем не заперечена обґрунтованість позовних вимог та розмір одержаної допомоги по безробіттю, стягнення якої вимагає позивач.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Ренійського районного центру зайнятості обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Ренійського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих соціальних послуг коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ренійського районного центру зайнятості (вул.Шевченка, 23, м.Рені, Одеська область, 68800, код 20998176, рах.37179300900402, МФО 828011, код 20998176 ГУДКУ в Одеській області) вартість наданих соціальних послуг у розмірі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять девять)грн.59коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 12.09.2011р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
12 вересня 2011 року
Судове рішення № 18251548, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 12.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/1663/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: