Постанова № 18251453, 05.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 8060/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                     Катаєвої Е.В.,

секретаря                     Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Деревообробний завод” до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом звернулось Відкрите акціонерне товариство „Деревообробний завод” (далі ВАТ „ДОЗ” ) з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси (далі ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 21.07.2010 року №0001012301/3, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 131997гривень (87998грн. за основним платежем, 43999 гривни –штрафна (фінансова) санкція), від 21.07.2010 року №0001022301/3, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 105597,75 гривень (70398, 50грн. за основним платежем, 35199,25грн. –штрафна (фінансова) санкція).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, на підставі направлень від 10.02.2010 року №107 виданих ДПІ була проведена перевірка ВАТ „ДОЗ” з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Шерус»з липня 2007 року по грудень 2007 року, про що складений акт №37/23-213/05514910. Але висновки Акту про порушення ним п.1.32.ст.1,п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР, якbй діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №334/94-ВР), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 87998,00грн.; п.1.4 ст.1, пп.7,4.1,7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, якbй діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 70398,50гривен, при здійсненні ним господарської діяльності та складанні податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними. Посилання в акті перевірки на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №201200900015, яким встановлено, що гр-ном ОСОБА_1 організовано схему незаконної діяльності по сприянню мінімізації податкових зобов’язань, встановлено факт створення фіктивного підприємства ТОВ «Шерус», яке зареєстроване гр-ном ОСОБА_2 без наміру займатися підприємницькою діяльністю, а також нібито встановлено що ВАТ «ДОЗ» по попередній змові з ОСОБА_1 здійснювали перерахунки грошових коштів на рахунки ТОВ «Шерус»без отримання товару, тобто операції між контрагентами були безтоварні, позивач вважає безпідставним, оскільки тільки після винесення рішення або вироку судом можна стверджувати, що такі злочинні дії взагалі дійсно відбулися, а особи діяли з умислом, а факти встановлені в рамках кримінальної справи є дійсними.

Зміст договору укладеного ВАТ «ДОЗ»з ТОВ «Шерус»відповідає вимогам законодавства, а тому без рішення суду по кримінальній справі посилання на нікчемність правочину є безпідставним. Позивач вважає, що ненадання ним товарно-транспортних накладних не свідчать взагалі про відсутність поставки товару. Крім того, під час перевірки неповно з’ясовані обставини, а саме не надано належної оцінки, що придбане обладнання у ТОВ «Шерус»в подальшому було реалізоване ТОВ «МПС».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ДПІ позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення-повідомлення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ВАТ «ДОЗ» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво А00 №265110 від 07.07.1997 року. На податковий облік в органах державної податкової служби взято 31.07.1997 року.

З 11.02.2010 року по 16.02.2010 року ДПІ проведена виїзна позапланова перевірка ВАТ «ДОЗ»щодо взаємовідносин з ТОВ „Шерус” за період з липня 2007року по грудень 2007 року, за результатами якої складений акт №37/23-213/05514910 від 19.02.2010року (а.с.37-48).

На підставі Акту №37/23-213/05514910 від 19.02.2010року ДПІ 03.03.2010 року прийняла податкові повідомлення-рішення №0001012301/0, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 131 997 гривень (87998грн. за основним платежем, 43999грн. –штрафна (фінансова) санкція), №0001022301/0, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 105597,75 гривень (70398,50грн. за основним платежем, 35199,25грн. –штрафна (фінансова) санкція) ( а.с.49-50).

Податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку в ДПІ, ДПА Одеської області, ДПА України, проте рішеннями ДПІ, ДПА Одеської області, ДПА України скарги залишені без задоволення (а.с.51-84).

За результатами розгляду ДПА України повторної скарги позивача ДПІ прийняла 21.07.2010 року податкові повідомлення-рішення №0001012301/3, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 131997 гривень (87998грн. за основним платежем, 43999грн. –штрафна (фінансова) санкція), №0001022301/3, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 105597,75 грн. (70398,50грн. за основним платежем, 35199,25грн. –штрафна (фінансова) санкція) ( а.с.85-86).

В висновку Акту вказано, що перевіркою встановлені порушення ним п.1.32.ст.1,п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 87998,00грн.; п.1.4 ст.1,пп.7,4.1,7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 70398,50гривен, в результаті того, що укладені ВАТ «ДОЗ»з ТОВ «Шерус»договір №30 від 10.07.2007 року та договір №31 від 17.07.2007 року є нікчемними, а тому в силу ст.216 ЦК України не створюють наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю (а.с.48).

В Акті перевірки зазначено, що згідно договору №30 від 10.07.2007 року ТОВ «Шерус»зобов’язався передати у власність ВАТ «ДОЗ» обладнання відповідно до специфікації до договору. В договорі зазначено, що умови транспортування товару –це його поставка Постачальником та кожна поставка супроводжується оформленням відповідних товарно-транспортних документів, які фіксують дату та обсяг поставки кожної окремої партії товару. До перевірки надані податкові накладні виписані ТОВ «Шерус»та розрахункові документі щодо перерахування коштів на рахунки ТОВ «Шерус». Документів, підтверджуючих перевезення товару, а саме товарно-транспортні накладні не надані.

Крім того, перевіряючими досліджені матеріали досудового слідства кримінальної справи відносно ОСОБА_1, який організував схему незаконної діяльності по сприянню мінімізації податкових зобов’язань. Слідством було встановлено факт створення фіктивного підприємства ТОВ «Шерус», яке зареєстроване гр-ном ОСОБА_2 без наміру займатися підприємницькою діяльністю, який ніяких документів (договорів, бухгалтерської документації ТОВ «Шерус»не підписував). Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_3, яка у 2007 році працювала головним бухгалтером ВАТ «ДОЗ»договір №30 від 10.07.2007 року на постачання обладнання по виготовленню склопакетів укладався попереднім головою правління ОСОБА_4 Вказане обладнання реалізоване ТОВ «МПС», м. Київ. Як здійснювалось постачання обладнання їй не відомо.

Судом встановлено, що 10.07.2007 року ТОВ «Шерус»у особі директора ОСОБА_2 та ВАТ «ДОЗ»в особі голови Правління ОСОБА_4 укладений договір №30 на поставку обладнання (а.с.210-213). В зазначеному договорі (п.2.3) зазначено, що поставка супроводжується оформленням відповідних товаротранспортних документів, які фіксують дату та об’єм поставки кожної окремої партії товару. Датою поставки є дата, яка зазначена у відповідної товарно-транспортної накладної.

Висновки перевіряючих щодо порушення позивачем податкового законодавства базуються як на тому, що зустрічну перевірку ТОВ «Шерус»провести неможливо, оскільки підприємство є фіктивним, зареєстрована на особу, яка не займалась господарською діяльністю. Крім того, в Акті ДПІ також зазначено, що у ході проведення перевірки не встановлено факти передачі обладнання позивачу у зв'язку з відсутністю товаро- транспортні накладних, складання яких відповідно до умов договору №30 від 10.07.2007 року є обов’язковим.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР визначає поняття валових витрат виробництва та обігу, а саме що це сума будь –яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР зазначені витрати, які не включаються до складу валових витрат, у тому числі будь – які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п. 13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

Суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування своїх позовних вимог, що ТТН не свідчить про відсутність поставки обладнання, оскільки наявність таких ТТН передбачена Правилами перевезень та є умовою поставки відповідно до умов договору№30 від 10.07.2007 року поставки обладнання, при цьому датою поставки обладнання є дата зазначена в ТТН.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов’язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Перевіряючим не надано документів, які підтверджують факт придбання товару та його використання в господарській діяльності.

Також позивачем у судовому засіданні не доведено, що ним обладнання для виготовлення склопакетів було придбано для використання у власній господарський діяльності. Жодного доказу, щодо поставки вказаного обладнання на ВАТ «ДОЗ», його оприбуткування як основних засобів підприємства для використання в господарській діяльності підприємства позивачем не надано.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування своїх вимог, що під час перевірки перевіряючими неповно з’ясовані обставини, а саме не надано належної оцінки, що придбане обладнання у ТОВ «Шерус» в подальшому було реалізоване ТОВ «МПС». При цьому суд виходить з наступного.

Договір на продаж позивачем обладнання ТОВ «МПС»укладений 05.05.2007 року (а.с.108-111). При цьому згідно рахунку-фактурі від 11.05.2007 року частина товару оплачена 17.05.2007 року (а.с.113). В той же час договір між позивачем та ТОВ «Шерус»на поставку обладнання укладений 10.07.2007 року. Таким чином, не може використовуватись в господарській діяльності обладнання, яке відповідно до договорів ще не придбане, але вже продане.

При таких обставинах суд вважає висновки Акту №37/23-213/05514910 від 19.02.2010 року обґрунтованими та відповідно правомірними податкові повідомлення рішення про нарахування на підставі цього акту податкових зобов’язань позивачу з податку на прибуток та ПДВ.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства „Деревообробний завод” до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2010 року №0001012301/3, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 131997гривень (87998грн. за основним платежем, 43999грн. – штрафна (фінансова) санкція), від 21.07.2010 року №0001022301/3, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 105597,75 гривень (70398,50грн. за основним платежем, 35199,25грн. –штрафна (фінансова) санкція) - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя

05 вересня 2011 року