Постанова № 18250992, 08.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 р. № 2а-6174/11/1370

16 год. 29 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Матяк З. В., представника відповідача Кельбас Р. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Фірма «Істком»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Фірма «Істком»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним податкового повідомлення рішення № 0000142330 від 14.03.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки порушення, що були встановлені в ході перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи у позивача наявні накладні на товари, перелічені в додатку № 3 до акта перевірки, а також книга обліку доходів і витрат на 2010/2011 рік. Позивач стверджує, що відсутність оригіналів накладних на місці реалізації товару не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Окрім того, в чинному законодавстві відсутній нормативний акт, який би врегульовував порядок обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації. Таким чином, визначена в акті перевірки відсутність накладних не передбачена як підстава для застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву від 14.07.2011 року, де вказано, що під час проведення перевірки накладні на товар за місцем його реалізації на момент перевірки були відсутні, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним в заперечення на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство «Фірма «Істком»зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 17.09.2007 року, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 10194858 від 09.06.2011 року. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності згідно Свідоцтва № 1305989371 про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою від 26.11.2010 року.

24.02.2011 року відповідачем проведено перевірку субєкта господарської діяльності ПП «Фірма «Істком», про що складено Акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 000353 від 24.02.2011 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

14.03.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 000353 від 24.02.2011 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «С»№0000142330, яким за порушення п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 709 грн.

24.03.2011 року позивачем подано скаргу на рішення №0000142330 від 14.03.2011 року, яка рішенням відповідача від 16.05.2011 року № 13234/10/25-005/1031 залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п. п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг), а також забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 20 цього ж Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

На підтвердження правильності ведення обліку товарних запасів позивачем надано копії службового чека ФН 2654007277 від 08.12.2010 року, фіскальних чеків ФН 2654007248 від 15.12.2010 року, ФН 2658010062 від 18.02.2011 року, ФН 1013006024 від 15.11.2010 року, ФН 2654007290 від 13.01.2011 року, Актів на закупку продуктів № 282 від 08.12.2010 року, № 283 від 15.12.2010 року, № 51 від 18.02.2011 року, № 258 від 15.11.2010 року, № 06 від 13.01.2011 року, звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 196 від 08.12.2010 року, № 199 від 15.12.2010 року, № 33 від 18.02.2011 року, № 185 від 15.11.2010 року, № 04 від 13.01.2011 року, накладних № 269 від 08.12.2010 року, № 273 від 15.12.2010 року, № 43 від 18.02.2011 року, № 245 від 15.11.2010 року, № 06 від 13.01.2011 року.

Судом не береться до уваги твердження відповідача про порушення позивачем встановленого законом порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, оскільки позивачем подано суду усі необхідні документи, що підтверджують придбання ним товару для подальшої реалізації.

Представником позивача долучено до матеріалів справи копію Книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2010/2011 рік (а. с. 51-62), в якій містяться записи про закупівлю продуктів згідно перелічених вище документів. Вказане додатково підтверджує дотримання позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації. Суд вважає твердження відповідача про не ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем реалізації та відсутність накладних на товар безпідставними, що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, із врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення № 0000142330 від 14.03.2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги приватного підприємства «Фірма «Істком»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000142330 від 14.03.2011 року слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0000142330 від 14.03.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Фірма «Істком»(ЄДРПОУ 14316244, м. Львів, вул. Наукова,7) 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 13 вересня 2011 року.

Суддя Качур Р.П.