Постанова № 18250342, 05.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року 11:40 Справа № 2а-0870/4736/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 584 від 15.08.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 9716/10/10-013 від 06.07.2011р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал»

до: Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про: визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал» до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області, в якому позивач просить суд:

-визнати дії Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області щодо встановлення в п. 3.2. та резолютивній частині Акту № 16/23-2/32400040 від 25.02.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо обчислення податку на додану вартість, задекларованого в декларації за грудень 2010 року за період з 01.03.2009р. по 31.12.2010р. (період виписки податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит за грудень 2010 року) порушень КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» пункту 11.11 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) шляхом неправомірного віднесення до податкового кредиту грудня 2010 року суму ПДВ у розмірі 1394635,00 грн., в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) податкового періоду за грудень 2010 року в сумі 947 460 грн. - протиправними.

-зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Енергодар Запорізької області відобразити в особовому рахунку Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 1394635,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що не погоджується з висновками ДПІ у м. Енергодар Запорізької області, які викладені в акті перевірки від 25 лютого 2011 року №16/23-2/32400040 відносно порушення п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного (звітного) податкового періоду за грудень 2010 року в сумі 947460,00 грн.

Також в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 25.11.2009 року по справі №К-10611/08, яким встановлено, що п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» регулює особливості визначення бази оподаткування в особливих господарських операціях, я яких покупцем виступає лише особа, що перелічена в цьому пункті.

Позивач вважає, що дані, які зазначені в акті перевірки від 25 лютого 2011 року №16/23-2/32400040 та висновки ДПІ у м. Енергодарі Запорізької області не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, обґрунтовуючи свої заперечення посилається на ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». У звязку з чим зазначив, що співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя були дотримані вимоги чинного законодавства під час проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та складанні акту перевірки за результатами її проведення. Вважає, що акт перевірки складений без порушень встановлених вимог до його змісту, не ставить під сумнів законність винесеного на його підставі рішення про результати перевірки.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 лютого 2011 року ДПІ у м. Енергодар Запорізької області складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо обчислення податку на додану вартість, задекларованого в декларації за грудень 2010 року за період з 01 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року. Дана перевірка проводилась з 14 лютого 2011 року по 18 лютого 2011 року, на підставі направлення від 14 лютого 2011 року № 73 та наказу № 120 від 14 лютого 2011 року.

17 березня 2011 року ДПІ у м. Енергодар Запорізької області на підставі акта перевірки від 25 лютого 2011 року №16/23-2/32400040, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000082301, яким позивачу визначено зменшення позивачем розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 947460,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 236865,00 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся зі скаргою № 92 від 01 квітня 2011 року до ДПА у Запорізькій області.

Рішенням ДПА в Запорізькій області №2477/10/25-02 від 31 травня 2011 року скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 17 березня 2011 року №0000082301 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 236865,00 грн., визначених із посиланням на п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, а в іншій частині залишено без змін.

Вважаючи висновки акту перевірки необґрунтованими позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що перевіркою ДПІ у м. Енергодар Запорізької області встановлено, що в порушення пункту 11.11 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» про завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) податкового періоду за грудень 2010 року на загальну суму 947460,00 грн., шляхом неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 1394635,00 грн. по податковим накладним отриманим від ВАТ «Дніпроенерго», що не оплачені в грудні 2010 року. Разом з тим, підприємством фактично не включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року, за датою виникнення права на податковий кредит, суму ПДВ у розмірі 447175,00 грн., які оплачені у грудні 2010 року по податковим накладним отриманим від ВАТ «Дніпроенерго» та ДП «НАЕК «Енергоатом».

На підставі вищенаведеного та з огляду на наступне суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Платники податку на додану вартість, обєкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року.

Пунктом 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (із змінами та доповненнями) передбачено,що тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобовязань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу.

Терміни, що використовуються у цьому пункті, мають таке значення: послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла - послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Представником позивача в судовому засіданні не заперечується, що КПВК «Тепло - водоканал» є субєктом п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року.

Отже, судом встановлено, що позивач є платником податку, який продає теплову енергію та повинен визначати базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобовязань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій варт осі і поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що висновки Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області у акті перевірки щодо встановлення в п. 3.2. та резолютивній частині Акту № 16/23-2/32400040 від 25.02.2011 року в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного періоду податкового періоду за грудень 2010 року в сумі 947460,00 грн. здійснені вірно та на підставі чинного законодавства, оскільки нормою закону зазначено про необхідність підприємству позивачу застосовувати касовий спосіб, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 157, 158, 160, 162,163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20 вересня 2011 року.

Суддя(підпис)Д.В. Татаринов