Постанова № 18250323, 18.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року о 10-55 годині                               Справа № 2а-0870/2066/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., розглянувши в м. Запоріжжі у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до КП «Облводоконал» Запорізької обласної ради про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши в заяві, що КП «Облводоконал» має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 775 157,83 гривень.

У зв’язку з тим, що відповідач до цього часу суму податкової заборгованості не сплатив, позивач просить стягнути з нього зазначену заборгованість.

До початку судового засідання представник позивач надав суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов визнав, просить позов задовольнити та відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців й розстрочити його виконання на 5 років, починаючи з 1 вересня 2012 року. Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно ст. 41 КАС України, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що, станом на 23.03.2011, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 2775 157,83 гривень, який виник у зв’язку з поданням КП «Облводоканал» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя:

-          податкової декларації з податку на додану вартість №135987 від 20.10.2009, відповідно до якої підприємством самостійно було визначено податкові зобов’язання у сумі 1298 395 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 83 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №144331 від 09.11.2009 (помилки виправлялись за червень 2009 року), яким було самостійно визначене податкове зобов’язання у сумі 323 834 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 16192 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №145334 від 10.11.2009 (помилки виправлялись за жовтень 2008 року), яким було самостійно визначене податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 48790 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 2440 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №145347 від 10.11.2009 (помилки виправлялись за вересень 2008 року), яким було самостійно визначене податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 34000 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 1700 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №150101 від 18.11.2009, відповідно до якої було самостійно визначено податкові зобов’язання у сумі 161196 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №155782 від 10.12.2009 (помилки виправлялись за серпень 2009 року), яким було самостійно визначене податкове зобов’язання у сумі 330000 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 16500 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №155784 від 10.12.2009 (помилки виправлялись за липень 2009 року), яким було самостійно визначене податкове зобов’язання у сумі 321254 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 16063 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №161816 від 21.12.2009, згідно якої було самостійно визначено податкові зобов’язання у сумі 981953 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №3259 від 01.02.2010 (помилки виправлялись за липень 2009 року), яким було самостійно зменшено податкове зобов’язання на 216017 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №3264 від 01.02.2010 (помилки виправлялись за серпень 2009 року), яким було самостійно зменшено податкове зобов’язання на 216017 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №3262 від 01.02.2010 (помилки виправлялись за грудень 2009 року) яким самостійно зменшено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 84366 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №175147 від 19.01.2010, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 84366 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9876 від 18.02.2010, відповідно до якої були самостійно визначені податкові зобов’язання у сумі 209080 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №19425 від 19.03.2010, згідно якої були самостійно визначені податкові зобов’язання у сумі 234318 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №22301 від 31.03.2010 (помилки виправлялись за січень 2010 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання з ПДВ на суму 140157 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №22302 від 31.03.2010 (помилки виправлялись за лютий 2010 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання на суму 136066 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №34803 від 19.04.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 317041 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №40194 від 30.04.2010 (помилки виправлялись за березень 2010 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання на суму 317041 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №40444 від 05.05.2010 (помилки виправлялись за січень 2010 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання з ПДВ на суму 68923 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №40452 від 05.05.2010 (помилки виправлялись за лютий 2010 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання з ПДВ на суму 98252 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №49148 від 19.05.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 264692 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9002099404 від 16.06.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 266127 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №9002315243 від 30.06.2010 (помилки виправлялись за травень 2010 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання з ПДВ на суму 115500 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №9002315388 від 30.06.2010 (помилки виправлялись за квітень 2010 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання з ПДВ на суму 264692 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №75642 від 22.07.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 16195 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9003344197 від 17.08.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 18475 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 83 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9003752578 від 16.09.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 10962 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9004314266 від 15.10.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 20909 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у сумі 63 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9005070498 від 17.11.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 21175 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №127926 від 01.12.2010 (помилки виправлялись за вересень 2009 року), яким було самостійно зменшене податкове зобов’язання на суму 500000 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9005541199 від 16.12.2010, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 27602 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9006225047 від 19.01.2011, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 43973 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у сумі 573 гривень;

-          податкової декларації з ПДВ №9000703688 від 21.02.2011, згідно якої самостійно були визначені податкові зобов’язання у сумі 22254 гривень;

-          уточнюючого розрахунку з ПДВ №9000951413 від 15.03.2011 (помилки виправлялись за січень 2011 року), яким було самостійно визначене податкове зобов’язання у сумі 130055 гривень та нараховано штраф у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 3902 гривень;

Крім того, згідно особового рахунку відповідача, переплата по ПДВ склала 307364,45 гривень.

Судом встановлено, що 16.11.2009 працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено перевірку КП «Облводоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.06.2009. За наслідками цієї перевірки було складено акт № 203/23-508/03327115 від 16.11.2009.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001972305/0/27717 від 30.11.2009, яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 159957 гривень, в т.ч. 106638 гривень – основний платіж, 53319 гривень – штрафні (фінансові) санкції. Рішення було вручене боржнику 18.11.2009.

15.12.2009 працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена перевірка КП «Облводоканал» з питань повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і зборів, встановлених законодавством.

За наслідками цієї перевірки було складено акт № 1160/15-1/03327115 від 15.12.2009, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0015951503/0 від 18.12.2009, де було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 5267,13 гривень ( штрафні (фінансові) санкції). Вказане рішення було вручене відповідачу під підпис 18.12.2009.

КП «Облводоканал» було частково сплачено суму боргу у розмірі 356489 гривень.

Крім того, підприємству було нараховано пеню з ПДВ у розмірі 182513,36 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що борг КП «Облводоканал» по податку на додану вартість складає 2775 157,83 гривень.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі - Закон № 2181), податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.5.4 вказаної статті, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. «а» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно ч.3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи з викладеного, у разі подання уточнюючого розрахунку строк сплати податкового зобов’язання настає разом з поданням податкової декларації.

При цьому, підпунктами 95.1- 95.3 ст. 95 Податкового кодексу встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу з ПДВ позивачем, в порядку ст. 6 Закону №2181, було направлено на юридичну адресу КП «Облводоконал» першу податкову вимогу № 1/1368 від 06.11.2009 та другу - № 2/1541 від 16.12.2009, які були отримані 16.11.2009 й 16.12.2009 - відповідно.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Згідно п.п.102.1, 102.4 ст.102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового Кодексу, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, суд вважає, що борг по ПДВ у розмірі 2775 157,83 гривень підлягає стягненню.

Щодо заяви про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

31.05.2011 відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку та відстрочку виконання рішення по даній справі, в якій зазначив, що вони є підприємством, основною діяльністю якого є надання послуг водопостачання та водовідведення. Підприємство надає послуги на підставі тарифів, які є регульованими.

Підпункт 2 п.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Стаття 14 цього Закону встановлює, що до другої групи відносяться житлово-комунальні послуги, тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території. Стаття 31 Закону визначає порядок формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги: виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Регульований тариф на водопостачання та водовідведення, відповідно до довідки про формування тарифів, яка є в матеріалах справи, включає в себе витрати на покриття вартості послуг - витрати на оплату електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, реагентів, заробітної плати.

Отже, основною діяльністю відповідача є послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню. Відповідач надає послуги з водопостачання та водовідведення понад 25 населеним пунктам Запорізької області з чисельністю населення 450000 чоловік. Значна більшість споживачів води – комунальні підприємства, сільськогосподарські виробники та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватися за отриманні послуги. Інших надходжень, окрім плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, відповідач не має. Обсяги надання послуг з водопостачання та водовідведення у відповідача постійні, але, як зазначалось вище, внаслідок низької платоспроможності споживачів послуг відповідач не має можливості сплатити борг одноразово.

Відповідач, станом на 01.01.2011, згідно з даними статистичної та податкової звітності, має збитки в розмірі 32170000 гривень, кредиторську заборгованість в розмірі 10588000 гривень, у т.ч. заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 18128000 гривень, у т.ч. прострочена заборгованість підприємств-банкрутів в розмірі 7000000 гривень. Станом на 01.07.2011, згідно з даними статистичної та податкової звітності, відповідач має збитки в розмірі 34945 000 гривень, кредиторську заборгованість в розмірі 11670 000 гривень, в т.ч. заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 18128 000 гривень, у т.ч. прострочена заборгованість підприємств-банкрутів в розмірі 7000000 гривень. Ці обставини свідчать про те, що відповідач має тяжкий фінансово - економічний стан.

Стаття 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначила, що погашення додаткових податкових зобов’язань, які виникають у результаті виконання цієї статті, здійснюється за рахунок перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Постанова Кабінету Міністрів України № 193 від 05.03.2009 «Питання реалізації статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» затвердила Порядок перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - Порядок). Пункт 2 Порядку визначав, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах перераховується на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 січня 1998 року по 1 липня 2009 року з урахуванням проведених у 2006 і 2008 роках розрахунків і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів.

Судом встановлено, що різниця в тарифах відповідача відповідно до розрахунку обсягів заборгованості минулих років із різниці в тарифах, погодженого облфінуправлінням, складала 4075000 гривень, що свідчить про те, що тарифи підприємства були затверджені на рівні, нижчому ніж економічно обґрунтовані. Вказана різниця повинна була бути відшкодована відповідачу.

На засіданні обласної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області було погоджено позивачу схему проведення взаєморозрахунків по погашенню додаткових податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 991166,67 гривень. На виконання вищезазначеного був укладений договір № 10 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 193 від 05.03.2009.

Головний боржник відповідача - ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ» - має заборгованість перед відповідачем в розмірі 16335000 гривень, з жовтня 2010 року цей боржник не здійснював ніяких платежів за спожиті послуги.

Відповідно до банківських виписок по поточним рахункам відповідача, рух коштів в нього був відсутній.

Судом встановлено, що з боку КП «Облводоканал» заподіяні всі можливі заходи щодо стягнення заборгованості – стягнуті борги через суд, порушена справ про банкрутство, направлені заяви про порушення кримінальної справи до правоохоронних органів.

Вказані дані свідчать про те, що відповідач не має можливості розрахуватися із позивачем одноразово та в короткий строк. Стягнення суми заборгованості за виконавчим документом призведе до зупинення діяльності відповідача, яка є соціально важливою та не може бути припинена, що в свою чергу спричинить зменшення надходжень від наданих послуг, призведе до його повної неплатоспроможності, може викликати спалах епідемій внаслідок порушення санітарно-гігієнічних норм.

Надання відстрочки та розстрочки виконання рішення надасть можливість відповідачу відновити фінансово-економічний стан та не допустити у майбутньому накопичення податкового боргу.

Відповідач звернувся до позивача із проханням надати згоду на відстрочення та розстрочення боргу.

Листом № 11633/21-15 від 08.08.2011 позивач надав згоду на надання відстрочки виконання рішення суду щодо стягнення податкового боргу строком на 12 місяців та розстрочки на 5 років. У зв’язку з арифметичною помилкою в листі ДПІ у Орджонікідзевському районі про надання відстрочки та розстрочки відповідачу, 18.08.2011 сторони надали заяви, в яких просять надати відстрочку виконання рішення на 12 місяців та розстрочку його виконання на 5 років, починаючи з 01.09.2011, за вказаним у заявах та узгодженим графіком погашення боргу.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що податковий борг, який виник у зв’язку із несплатою відповідачем податку на додану вартість, підтверджений документально й підлягає стягненню з відстрочкою виконання судового рішення до 01.09.2012 та розстрочкою його виконання на 5 років.

Керуючись ст.ст.17, 122 ч.4, 128, 158-162, 257 КАС України, ст.95 Податкового кодексу Україні, суд

ПОСТАНОВИВ:

          адміністративний позов задовольнити.

          Стягнути з КП «Облводоконал» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-А, код ЄДРПОУ 03327115) на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя на р/р 31118029700007, код платежу 14010100 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 8123015, суму податкового боргу у розмірі 2775 157 (двох мільйонів семиста сімдесяти п’яти тисяч ста п’ятдесяти семи) гривень 83 копійок.

Відстрочити виконання даного рішення на 12 місяців та розстрочити його виконання на п’ять років, починаючи з 1 вересня 2012 року, шляхом сплати щомісяця частини боргу у розмірі 46252 ( сорока шести тисяч двухста п’ятдесяти двох) гривень 25 числа кожного місяця; останній платіж – у розмірі 46289 ( сорока шести тисяч двохста вісімдесяти дев’яти) гривень 83 копійок – 25.08.2017 року.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови направити сторонам.          

Суддя О.В. Матяш