Постанова № 18250018, 09.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2011 року Справа № 2а-0870/6548/11

(15год 20хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Сподінової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Енергодарського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.

В позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 871 грн. 30 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач знаходився на обліку в Енергодарському міському центрі зайнятості два періоди: з 30.03.210110 року по 15.08.2010 року та з 26.08.2010 року 16.03.2011 року. Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було встановлено, що відповідач з 27.06.2010 року по 17.08.2010 року працював продавцем продовольчих товарів. У звязку з неповідомленням позивача про працевлаштування, ОСОБА_1 незаконно перебував на обліку як безробітний та безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 28.06.2010 року по 30.06.2010 року. Також не було застосовано скорочення про приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу за період з 24.11.2010 року по 14.01.2011 року (на строк тимчасової роботи 52 дні). Посилалася на положення Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений Наказом Мінпраці від 20.11.2000 року № 307, Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних Постанова КМ, КМ України, від 14.02.2007, № 219

Представник позивача до суду не зявився. Надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 26 грн. 67 коп., в іншій частині просив суд у задоволенні позову відмовити. Заперечення викладені у письмовому вигляді, підтримав у повному обсязі, в яких зазначив, що 30.03.2010 року подав до Енергодарського МЦЗ заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю та 27.06.2010 року працевлаштувався на посаду продавця продовольчих товарів. З якої був звільнений за власним бажанням 17.08.2010 року. Зазначив, що у термін сплати допомоги працював фактично три дні з 27.06.2010 по 30.06.2010 року, за цей період нараховану допомогу по безробіттю у сумі 26 грн. 67 коп. признає як виплачену незаконно. Вказує, що 26.08.2010 року знову звернувся до Енергодарського МЦЗ з заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю та до 15.03.2011 року ніде не був працевлаштований. Акцентував увагу, що отримана відповідачем сума допомоги по безробіттю у термін з 24.11.2010 року по 15.03.2011 року є цілком законною та поверненню не підлягає, тому в цій частині позовних вимог просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.ст.51, 136 КАС України відповідач протягом усього часу розгляду справи може визнати адміністративний позов. Часткове визнання адміністративного позову прийняте судом.

Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали позову, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 23.03.2010 року до Енергодарського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 для сприяння у працевлаштуванні.

30.03.2010 року ОСОБА_1 подав заяву на імя директора Енергодарського МЦЗ, у якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Зазначив, що у даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру та не одержує пенсію на пільгових умовах.

На підставі особистої заяви та наказу директора Енергодарського МЦЗ ОСОБА_1 30.03.2010 року було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю залежно від страхового стажу відповідно до пп. 1,3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533ІІІ від 02.03.2000 та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Виплату допомоги по безробіттю було розпочато з 28.06.2010 року та припинено з 30.06.2010 року, у звязку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин, відповідно до п.п. «13» п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Як встановлено матеріалами справи 27.06.2010 року ОСОБА_1 працевлаштувався на посаду продавця продовольчих товарів в ТОВ «Фоззі-Фуд» згідно Наказу на прийом № 47/МС119-к від 29.06.2010 року

15.08.2010 року відповідача було знято з обліку у звязку з невідвідуванням ЦЗ протягом 30 і більше календарних днів без поважної причини.

17.08.2010 року ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з ТОВ «Фоззі-Фуд» (Наказ на припинення трудового договору № 110/МС119-к).

19.08.2010 року відповідач знову звернувся до Енергодарського міського центру зайнятості для сприяння у працевлаштуванні.

На підставі особистої заяви та наказу директора Енергодарського МЦЗ ОСОБА_1 26.08.2010 року було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

В заяві відповідач зазначав, що у даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру та не одержує пенсію на пільгових умовах.

Виплату допомоги було розпочато з 24.11.2010 року та припинено 16.03.2011 року у звязку з працевлаштуванням ОСОБА_1 за направленням позивача від 10.03.2011 року.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.2 ст. 36 Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного.

Відповідно до п. 20 Постанови КМУ "Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" № 219 від 14.02.2007 р. громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно - правового характеру.

Відповідно п.п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 р. № 307 - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

29 квітня 2011 року Києво-Святошинським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оформлене актом № 19, яким встановлено перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Фоззі-Фуд» у період з 27.06.2010 року по 17.08.2010 року (52 дні).

Згідно пп. а п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" ОСОБА_1 відносився до категорії зайнятого населення у період з 27.06.2010 року по 17.08.2010 року (52 дні).

Абзацом 1 п.п. 1 п 5.4 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності № 307 встановлено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі, зокрема, приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи.

Розмір отриманої допомоги по безробіттю відповідачем склала 1 063 грн. 15 коп., з яких сума в розмірі 871 грн. 30 коп. підлягає поверненню.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, ОСОБА_1 незаконно отримані кошти за періоди:

З 28.06.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 26 грн. 67 коп. (на підставі перебування на обліку в центрі зайнятості та одночасно будучи працевлаштованим)

З 24.11.2010 року по 14.01.2011 року в сумі 844 грн. 63 коп. (застосування скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю на строк кількості календарних днів тимчасової роботи 52 дні).

П.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності № 307, встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що Енергодарським міським центром зайнятості відповідачу 06.07.2011 року листом № 1207-12/17 було повідомлено про існування заборгованості та необхідність повернення коштів незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Згідно п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, у звязку з неповідомленням Енергодарського міського центру зайнятості про працевлаштування, ОСОБА_1 незаконно перебував на обліку як безробітний та безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 28.06.2010 року по 30.06.2010 року у розмірі 26 грн. 67 коп. Також не було застосовано скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю.

Існування суми заборгованості в розмірі 26 грн. 67 коп. відповідачем не заперечується та в цій частині позовні вимоги визнаються.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених сум не надано, позовні вимоги позивача є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) на користь Енергодарського міського центру зайнятості (Запорізька обл.., м. Енергодар, вул.. Центральна 8, ЄДРПОУ 20524082, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 37172300901015) 871гр. 30коп. (вісімсот сімдесят одну гривню 30 коп.) виплаченої допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголош

ення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення виготовлене 14 вересня 2011 року.

Суддя А.А. Щербак