Постанова № 18249557, 08.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року 10:44 Справа № 2а-0870/6935/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМалиш Н.І.,

при секретаріПекній Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» до Запорізької митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 09 серпня 2011р. форми «Р» №52 та №53,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №5 від 04.01.2011;

ОСОБА_2, довіреність №8 від 01.07.2011;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №07-01-14-23/30 від 04.01.2011;

ОСОБА_4, довіреність №07-01-14-23/6615 від 06.09.2011;

ВСТАНОВИВ:

19.08.2010 Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «Ассоль» (далі Позивач або ПМВКП «Ассоль») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької митниці (далі по тексту Відповідач або Запорізька митниця) в якій просить суд скасувати податкові повідомлення форми «Р» №52 та №53 від 09 серпня 2011 року.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що в період з 30.05.2011 по 12.07.2011 представниками Запорізької митниці було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в ПМВКП «Ассоль» за період з 01.07.2008 по 31.12.2010, про що було складено акт №10/11/112000014/0020470908 від 12.07.2011, в якому зроблено висновки про заниження митної вартості товарів, що імпортуються ПМВКП «Ассоль», яке призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 64462 грн.04 коп. та ввізному миту в розмірі 171 грн.40 коп.

На підставі Акту перевірки на адресу ПМВКП «Ассоль» було направлено:

-податкове повідомлення форми «Р» №52 від 09.08.2011 на суму 214 грн.25 коп., у тому числі: ввізне мито 171 грн.40 коп., штраф 42 грн.85 коп.;

-податкове повідомлення форми «Р» №53 від 09.08.2011 на суму 80577 грн.55 коп., у тому числі: ввізне мито 64462 грн.04 коп., штраф 16115 грн.51 коп.

Вважає, що висновки, зроблені в Акті перевірки, є необгрунтованими і суперечать діючому законодавству, а оформлені на підставі Акту перевірки податкові повідомлення підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Перевіряючими на сторінці 7-8 Акту перевірки та у додатку №3 зроблено висновок про заниження митної вартості імпортованих товарів через неповне включення до митної вартості транспортних витрат. При цьому розрахунок вартості був зроблений, виходячи з повної суми транспортних витрат до складу нашого підприємства.

Однак, посилання на положення статті 267 Митного Кодексу України про те, що до митної вартості не включаються транспортні витрати після ввезення товарів при умові їх виділення з ціни, фактично сплаченої за товар (сторінка 10 Акта перевірки) не виправдано, так як згідно абз.1 статті 267 Митного кодексу України: «...Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, а або на пов'язаних з продавцем осіб.» Поставка проводилась на умовах FCA - склад Продавця (правила Інкотермс-2000), продавцю просто нічого було виділяти з ціни, і така ціна навіть теоретично не могла містити суму витрат, сплачену перевізнику.

Виходячи з вищевикладеного вважає, що митна вартість при митному оформленні імпорту товарів ПМВКП «Ассоль» визначалась правильно, в звязку з чим, висновки, зроблені в Акті перевірки, є необґрунтованими.

В судовому засіданні представники Позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили, пояснили, що за результатами перевірки ПМВКП «Ассоль», комісією встановлено порушення вимог пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 в частині визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВP від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями), що проявилося в заниженні митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей до митного оформлення про витрати на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 64633 грн.44 коп. й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, з них: ввізне мито (вид 020) у сумі 171 грн.40 коп., ІІДВ (вид 028) у сумі 64462 грн.04 коп.

При перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП «Ассоль», які були надані посадовими особами підприємства до перевірки, а саме: актів виконаних робіт (послуг), рахунків на сплату коштів за надані послуги, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать про сплату за надані послуги за транспортування оцінюваних товарів, встановлені розбіжності між задекларованими сумами транспортно-експедиційних (транспортних) витрат на момент митного оформлення, які відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України включаються до ціни товарів, які були ввезені на митну територію України та сумами транспортно-експедиційних (транспортних) витрат, зазначеними у первинних бухгалтерських документах наданих підприємствами-перевізниками/експедиторами.

Тобто, при формуванні митної вартості на момент митного оформлення товару (за умовами поставки FСА), суми вартості міжнародних транспортно-експедиційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів в повному обсязі враховані не були.

На підставі викладеного просять суд в задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 08.09.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Сторонам повідомлено про час виготовлення постанови в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Преамбули Митного кодексу України від 11.07.2002 за №92-ІV (зі змінами та доповненнями), Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі наказів Запорізької митниці від 20.05.2011 №365 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ПМВКП «Ассоль» та від 24.06.2011 за №466 «Про продовження терміну проведення перевірки» в період з 30.05.2011 по 12.07.2011 представниками Запорізької митниці було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в ПМВКП «Ассоль» за період з 01.07.2008 по 31.12.2010. За результатами перевірки було складено акт №10/11/112000014/0020470908 від 12.07.2011, в якому зроблено висновки про порушення вимог п.5 ч.5 ст.267 Митного кодексу України в частині визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що проявилося в заниженні митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей до митного оформлення про витрати на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 64462 грн.04 коп. та ввізному миту в розмірі 171 грн.40 коп.

На підставі акту перевірки №10/11/112000014/0020470908 від 12.07.2011 були прийняті:

-податкове повідомлення форми «Р» №52 від 09.08.2011 на суму 214 грн.25 коп., у тому числі: ввізне мито 171 грн.40 коп., штраф 42 грн.85 коп.;

-податкове повідомлення форми «Р» №53 від 09.08.2011 на суму 80577 грн.55 коп., у тому числі: ввізне мито 64462 грн.04 коп., штраф 16115 грн.51 коп.

Позивач вважає, що посилання на положення ст. 267 Митного Кодексу України про те, що до митної вартості не включаються транспортні витрати після ввезення товарів при умові їх виділення з ціни, фактично сплаченої за товар (сторінка 10 Акта перевірки) не виправдано, так як поставка проводилась на умовах FCA - склад Продавця (правила Інкотермс-2000), в звязку з чим продавцю просто нічого було виділяти з ціни, і така ціна не могла містити суму витрат, сплачену перевізнику.

Однак, суд не погоджується з даною точкою зору, виходячи з наступних обставин.

Як зазначив Позивач в позовній заяві, поставка вантажу проводилась на умовах FCA - склад Продавця (правила Інкотермс-2000).

Відповідно до статті Б.6 «Розподіл витрат» глави «FCA» ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) багатосторонньої угоди від 01.01.2000 №560 «ІНКОТЕРМС». Офіційні правила тлумачення міжнародних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), Покупець зобов'язаний сплатити:

- всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4;

- будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку призначити перевізника або іншу особу у відповідності з статтею А.4, або внаслідок неприйняття особою, призначеною покупцем, товару у своє відання в узгоджений термін, чи внаслідок ненадання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

- у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.

Як свідчать матеріали перевірки, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП «Ассоль», які були надані посадовими особами підприємства до перевірки, а саме: актів виконаних робіт (послуг), рахунків на сплату коштів за надані послуги, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать про сплату за надані послуги за транспортування оцінюваних товарів, встановлені розбіжності між задекларованими сумами транспортно-експедиційних (транспортних) витрат на момент митного оформлення, які відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України включаються до ціни товарів, які були ввезені на митну територію України та сумами транспортно-експедиційних (транспортних) витрат, зазначеними у первинних бухгалтерських документах наданих підприємствами-перевізниками/експедиторами.

Так, за ВМД від 03.09.2008 №112020000/2008/000653 ПМВКП «Ассоль» надало довідку про транспортно-експедиційні витрати на доставку вантажу від 01.09.2008 №2 від підприємства-експедитора ФОП Ковтун JI.Є. (ідентифікаційний номер 2295304669), в якій зазначалося, що транспортні витрати по доставці вантажу за маршрутом м. Челябінськ - м.Василівка складають: м. Челябінськ - до кордону України (м/п Суджа) - 5100 грн.00 коп., від кордону України до м. Василівка - 2475 грн.00 коп. Але, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП «Ассоль», а саме, Акту здачі-прийомки виконаних робіт від 03.09.2008 № 68, рахунку-фактури від 25.08.2008 №52 встановлено, що загальна сума транспортно-експедиційних витрат склала 12122 грн.00 коп., у тому числі: автопослуги м.Челябінськ - до кордону України складають 11012 грн.00 коп., кордон України - м.Василівка - 1110 грн.00 коп., яка сплачена в повному обсязі за платіжним дорученням від 04.09.2008 № 316, згідно рахунку від 25.08.2008 №52. Сума заниження ПМВКП «Ассоль» розміру транспортно-експедиційних витрат по доставці імпортованих вантажів за ВМД від 03.09.2008 № 112020000/2008/000653 склала 5912 грн.00 коп.

-за ВМД від 30.06.2009 №112020000/2009/000417 ПМВКП «Ассоль» надало довідку про транспортно-експедиційні витрати на доставку вантажу від 23.06.2009 № б/н від підприємства-експедитора ТОВ «ЄФЄС Маккензі- Україна» (код ЄДРПОУ 33835710), в якій зазначалося, що транспортні витрати по перевезенню вантажу з порту Гдиня до кордону України складають 4252 грн.33 коп. Але, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП «Ассоль», а саме, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.07.2009 № ОУ-0000805, рахунку-фактури від 12.06.2009 № СФ-0000805, податкової накладної від 12.06.2009 № 805 встановлено, що загальна сума транспортно-експедиційних витрат склала 4996 грн.49 коп., у тому числі: відшкодування вартості міжнародних автопослуг за межами України - 4252 грн.33 коп., відшкодування вартості автопослуг по території України 200 грн.00 коп., винагорода експедитора 420 грн.13 коп., яка сплачена в повному обсязі за платіжним дорученням від 12.06.2009 №5416, згідно рахунку від 12.06.2009 № 805. Сума заниження ПМВКП «Ассоль» розміру транспортно-експедиційних витрат по доставці імпортованих вантажів за ВМД від 30.06.2009 № 112020000/2009/000417 склала 420 грн.13 коп.

- за ВМД від 03.12.2010 № 112020000/2010/000817 ПМВКП «Ассоль» надало довідку про транспортні витрати на доставку вантажу від 29.11.2010 №299/11 від підприємства-експедитора ПП «ІЛК АВЕРС ТРАНС» (код СДРПОУ 36358930), в якій зазначалося, що транспортно-експедиційні витрати по доставці вантажу за маршрутом м. Челябінськ - м.Василівка складають: м.Челябінськ - до кордону України (м/п Гоптівка) - 9500 грн.00 коп., від кордону України до м. Василівка - 6500 грн.00 коп. Але, при перевірці первинних бухгалтерських документів ПМВКП «Ассоль», а саме, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2010 № ОУ-ООООЗ88, рахунку-фактури від 03.12.2010 № СФ-00379, податкової накладної від 03.12.2010 №613 встановлено, що загальна сума транспортно-експедиційних витрат склала 16000 грн.00 коп., у тому числі: міжнародні транспортні послуги за маршрутом м.Челябінськ - м.Василівка - 15800 грн.00 коп., транспортно-експедиційні послуги 166 грн.67коп., ПДВ 33 грн.33 коп. яка сплачена в повному обсязі за платіжним дорученням від 08.12.2010 №176, згідно рахунку від 03.12.2010 № СФ-00379. Сума заниження ПМВКП «Ассоль» розміру транспортно-експедиційних витрат по доставці імпортованих вантажів за ВМД від 03.12.2010 № 112020000/2010/000817 склала 6466грн.67коп.

Тобто, як свідчать матеріали перевірки, при формуванні митної вартості на момент митного оформлення товару, суми вартості міжнародних транспортно-експедиційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів в повному обсязі враховані не були.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно до положень ст. 267 Митного кодексу України, до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінюванні товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 4 ст. 306 Господарського кодексу України, транспортно-експедиторські послуги є прямими витратами на транспортування оцінюваних товарів до місце ввезення на митну територію України, так як транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності повязаним з перевезенням багажу.

В ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-ІV визначено поняття наступних термінів:

транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 05.06.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо повязані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Згідно п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент митного оформлення товарів), для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Крім того, відповідно до матеріалів Акту перевірки Позивача, данні, які містяться в документах поданих ПМВКП «Ассоль» під час митного оформлення, не відповідають фактичним даним, встановленим у ході перевірки. Тобто, за результатами перевірки відповідних витрат, понесених Позивачем на транспортування оцінюваних товарів, страхування, роялті та ліцензійних платежів, інших витрат, які включаються до митної вартості згідно з законодавством, встановлені факти не включення витрат, повязаних із транспортуванням імпортованих вантажів, до митної вартості. Ці розбіжності документально підтверджені первинними документами ПМВКП «Ассоль», а саме: актами виконаних робіт (послуг), рахунками на сплату коштів за надані послуги, податковими накладними, платіжними дорученнями, які свідчать про сплату за надані послуги.

При перевірці документування сплати коштів за роялті та страхування імпортованих вантажів, фактів сплати не встановлено.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Запорізька митниці при винесенні оспорюваних податкових повідомлень діяла у відповідності до вимог чинного законодавства. Наявність порушень, зазначених в акті перевірки, доведено матеріалами справи, в звязку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 12 вересня 2011 року.

Суддя (підпис) Н.І.Малиш