Ухвала суду № 1824948, 10.07.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ    ОКРУЖНИЙ   АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Категорія статобліку 49                                                                                                  Справа № 2-а-500/08

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

10 липня 2008 року                                                                             місто Дніпропетровськ

            Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі       

головуючого судді             Верба І.О.

при секретарі                      Ромасько Є.В.

за участю представників:

            позивача                    не з’явився, належним чином повідомлений

відповідача 1              не з’явився, належним чином повідомлений

відповідача 2              Лапшик М.П., довіреність від 20.06.08 р. №У/2954/10

відповідача 3             Прокопенко Ю.В,. довіреність від 08.07.08 р. №424/1

відповідача 4             не з’явився, належним чином повідомлений

відповідача 5               Дзигал Н.Д., довіреність від 21.03.08 р. №2/1390

третьої особи  1         Бразалук С.В., довіреність від 010.11.07 р. №02 юр /07

третьої особи  2         не з’явився, належним чином повідомлений

третьої особи  3         Білий С.В., довіреність від 02.04.08 р. №02/04- 3Ю

                                   Чернишов О.В., довіреність від 21.03.08 р. №10-08

            третьої особи  4         не з’явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фаін» про закриття провадження в адміністративній справі за

адміністративним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Сотейра Плюс», м.Київ

до  відповідача  1Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

відповідача 2    Управління земельних ресурсів у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

відповідача 3Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей, м. Дніпропетровськ

відповідача 4 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

відповідача 5Дніпропетровської міської санітарно-епідеміологічної станції, м. Дніпропетровськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. товариство з обмеженою відповідальністю «Фаін», м. Київ

2. товариство з обмеженою відповідальністю «Геопроектінвест», м. Дніпропетровськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:    3. Відкрите акціонерне товариство «Дніпрофарм», м. Дніпропетровськ

4. Головне управління земельних ресурсів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про скасування рішень, -

                                                               в с т а н о в и в:               

15 лютого 2008 товариство з обмеженою відповідальністю «Сотейра Плюс» звернулось до адміністративного суду із позовною заявою про:

 - скасування Рішення сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 25.042007 року № 101/14 в частині надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Карла Маркса, 12 у м. Дніпропетровську орієнтованою площею 1.9 га по фактичному розміщенню об’єктів ТОВ «Фаін», визнання його нечинним;

- скасування висновку від 11.12.2007 року № 14.07/Ш-ю Управління земельних ресурсів у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;

- скасування містобудівного висновку від 05.09.07 року №09/3079-07 Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;           

- скасування інженерно-технічного висновку від 25.09.07р. №09/33952 Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;

- скасування висновку від 05.12.2007р. № 4-4956-5-1 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;

- скасування висновку від 21.08.07р. №4840/02 Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;

- скасування висновку від 27.08.2007р. №2-2/4907 Дніпропетровської міської санітарно-епідеміологічної станції про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;

- визнання дій Дніпропетровської міської ради, що направлені на передачу земельної ділянки, площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) в оренду ТОВ «Фаін» код ЄДРПОУ 33639753, по фактичному розміщенню будівель та споруд по пр. Карла Маркса, 12 код цивільного використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність), незаконними;

- зобов’язання Дніпропетровської міської ради не приймати рішення про передачу земельної ділянки,  площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) в оренду ТОВ «Фаін» код ЄДРПОУ 33639753, по фактичному розміщенню будівель та споруд по пр. Карла Маркса, 12 код цивільного використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

12 червня 2008 року задоволено клопотання представника позивача про відмову від частини позовних вимог, та закрито провадження  справі у частині позовних вимог про:

- скасування містобудівного висновку від 05.09.07 року №09/3079-07 Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;           

- скасування інженерно-технічного висновку від 25.09.07р. №09/33952 Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) щодо передачі її в оренду ТОВ «Фаін»;

- визнання дій Дніпропетровської міської ради, що направлені на передачу земельної ділянки, площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Фаін» код ЄДРПОУ 33639753, по фактичному розміщенню будівель та споруд по пр. Карла Маркса, 12 код цивільного використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність), незаконними;

- зобов’язання Дніпропетровської міської ради не приймати рішення про передачу земельної ділянки,  площею 1,8628 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0048) в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Фаін» код ЄДРПОУ 33639753, по фактичному розміщенню будівель та споруд по пр. Карла Маркса, 12 код цивільного використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в яких заявлено додаткову позовну вимогу про скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 26.03.08 року №149/30 про передачу земельної ділянки площею 1,8205 (зареєстрована у земельному кадастрі за номером 1210100000:03:286:0048) в оренду ТОВ «Фаін» та визнати його протиправним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаін» подало заяву про закриття провадження в адміністративній справі №2-а-500/08, оскільки після зміни позовних вимог справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України, та у зв’язку із цим клопотало про  скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

В обґрунтування клопотання зазначено, що після зміни позовних вимог застосовані судом заходу забезпечення адміністративного позову є неспіврозмірними, крім того, відповідачем добровільно усунуто всі порушення, земельну ділянку, на якій розташоване приміщення, що належить на праві власності ТОВ «Сотейра Плюс» виключено зі складу ділянки, яка передається в оренду ТОВ «Фаїн» та ділянку, необхідну для обслуговування цієї будівлі. У зв’язку із наведеним, порушення права позивача з боку  відповідачів відсутні. У разі незгоди позивача з конфігурацією встановлених меж, ним має бути заявлено позов в порядку господарського судочинства до осіб, що є власниками або користувачами сусідніх земельних ділянок, або узгоджено питання встановлення  сервітуту у добровільному або судовому порядку.  Зважаючи на тривалість розгляду справи у суді та існування певних заборон, ТОВ «Фаін» втратило можливість підписання договору оренди земельної ділянки, оскільки вжитими судом заходами забезпечення позову було загальмовано підготовку та підписання договору оренди земельної ділянки по пр. К. Маркса 12 у м. Дніпропетровську площею 1,8205 га за кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, відносно якої прийнято рішення Дніпропетровської міської ради від 26.03.08 року. Строк на підписання договору збіг 26.06.08 р. через три місяця з моменту прийняття рішення.

У судовому засіданні представник ТОВ «Фаін», та один представник ВАТ «Дніпрофарм»клопотання підтримали. Інший представник ВАТ «Дніпрофарм» проти клопотання заперечив, заявив що воно є необґрунтованим. Представники  Управління земельних ресурсів у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей, Дніпропетровської міської санітарно-епідеміологічної станції залишили розгляд клопотання на розсуд суду.

З матеріалів справи виходить, що спір точиться навколо питання щодо наявності у позивача права на користування на земельну ділянку для обслуговування приміщення 1 будівлі 12 по пр. Карла Маркса у м. Дніпропетровську, яке належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.06.06 р. ЯЯЯ №442256, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.05.06 р. №2061, яке виходить із статті 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Позивачем оскаржуються рішення Дніпропетровської міської ради, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку площею 1,8205 га за кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 ТОВ «Фаін» в оренду строком на три роки. Обґрунтуванням вимоги є порушення відповідачем статті 120 Земельного кодексу України, права третьої особи ВАТ «Дніпрофарм» у якій відповідачем 1 вилучено земельну ділянку, зауважив що границя земельної ділянки, що виділена третій особі ТОВ Фаін», проходить прямо по межі будівлі позивача, отже позивач позбавлений права користування земельною ділянкою для обслуговування будівлі. Позивач зазначив, що той факт, що площа раніше відведеної ділянки була зменшена на площу земельної ділянки, на якій розміщене приміщення позивача немає ніякого значення.

Відповідно до статті 13 Конституції України права власника на землю здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України, які мають право керувати нею шляхом прийняття рішень, обов’язкових для виконання (статті 142, 143, 144 Конституції України).

Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд адміністративного суду спір, що виник між двома конкретними суб’єктами  суспільства щодо їх прав та обов’язків у конкретних правових відношеннях, у яких хоча б один суб’єкт є законодавчо уповноваженим владно керувати поведінкою іншого суб’єкта, а цей суб’єкт, відповідно, зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого власного суб’єкта.

З системного аналізу статей 1, 10, 16, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей  2, 317, 327 ЦК України, статей  12, 78-80, 83 Земельного кодексу України, виходить, що органи місцевого самоврядування мають право виступати у якості суб’єкта владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій, діючи в межах окремих повноважень органів виконавчої влади та виконуючі делеговані повноваження (наприклад, при реєстрації суб'єктів права власності, реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, розгляді справ про адміністративні правопорушення), а також органи місцевого самоврядування мають право виконувати функції в межах власних (самоврядних) повноважень, діючи самостійно (наприклад, при складанні проекту місцевого бюджету, управлінні майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, прийнятті рішень щодо випуску місцевих позик, діючи в межах повноважень власника щодо відповідного майна віднесеного до комунальної власності).

Зокрема, згідно із статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. 

Відповідно до частин 5, 6 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.   

Незважаючи на те, що в позові позивач ставить питання про скасування  рішень Дніпропетровської  міської ради та інших суб'єктів владних повноважень, предметом спору в цій справі є право користування земельною ділянкою, оскільки фактично існує спір між особою, яка заявляє про право користування спірною земельною ділянкою - ТОВ «Сотейра Плюс» та особою яка отримала рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірної ділянки в оренду - ТОВ «Фаїн», щодо права користування однією й той самою частиною земельної ділянки.

Таким чином, в спірних правовідносинах Дніпропетровська міська рада, вилучаючи та надаючи третій особі земельну ділянку  здійснювала від імені та в інтересах територіальної громади правомочності власника об'єктів права комунальної власності, до яких віднесена земельна ділянка, з приводу користування якою виник спір. У разі, якщо такі дії на думку позивача виходять за межі прав власника, спір носитиме приватноправовий характер. 

В розглянутих правовідносинах визначення відповідачем Дніпропетровської міської ради, Управління земельних ресурсів у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, Дніпропетровської міської санітарно-епідеміологічної станції та заявлення вимоги про визнання актів недійсним не робить спір публічно-правовим.

Суд дійшов висновку, що право особи, яка вважає себе користувачем майна, переданого третій особі, не може бути захищене шляхом визнання незаконним та скасування рішень відповідачів.

 Загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, права власності – главою 29, а права користування главою 30 цього Кодексу. При виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб’єктивного права на захист і компетенції суду.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право не захист цього права у тому числі від власника майна, відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Водночас при переході майна у володіння третіх осіб за правочином право користувача, який не є учасником правовідносин, за змістом статей 216, 388 Цивільного кодексу України може бути захищене шляхом пред’явлення позову про витребування майна. Такий позов залежно від суб’єктного складу сторін спору розглядатиметься за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Частиною першою статті 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Згідно з частиною другою цієї статті власник майна, права якого порушені внаслідок видання такого правого акта, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Зі змісту статті випливає, що такий спосіб захисту порушеного права, як визнання незаконним (недійсним) акта суб’єкта владних повноважень, не є універсальним і його застосування можливе у двох випадках: коли може бути відновлено те становище, яке існувало до видання акта, та яке повністю надає захист порушеного права  або коли за відсутності цієї можливості вимога про визнання незаконним акта суб’єкта владних повноважень поєднана з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди. Спори зазначеної категорії належать до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. 

Оскільки скасування рішень не призведе до надання позивачу земельної ділянки, а вимоги про визнання оспорюваних рішень недійсними не поєднані з вимогами про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд дійшов  висновку про те, що ця справа не підлягає розгляду адміністративними судами, та закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Компетенція адміністративних судів згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, зокрема, щодо оскарження його рішень. Проте ця норма має застосовуватися з урахуванням положень статей 216, 386, 388, 392, 393, 397 Цивільного кодексу України щодо способів захисту права власності та користування, а також положень Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України стосовно юрисдикції судів.

Звертаючись до суду в порядку господарського чи цивільного судочинства за захистом права користування за допомогою цивільно-правових способів, які не можуть бути застосовані в судах адміністративної юрисдикції, вимогу про визнання недійсним акта суб’єкта владних повноважень заявляти не слід. У такому разі протиправність акта може бути підставою, а не предметом позову.

 Такий висновок суду підтверджується судовою практикою Верховного суду України, враховуючи принцип єдинообразності застосування законодавства України, суд дійшов висновку про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Розглянута справа не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, наведеного в пункті 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в цій справі відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту їх прав та інтересів в сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Даний спір носить приватноправовий характер, оскільки позивачем фактично ставиться питання про визнання за ним права користування певною земельною ділянкою.

Отже, між позивачем та третьою особою існує спір про право, який у свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд вважає, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Цей спір належить розглядати господарським судом у порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд вважає, що провадження за вимогами, які не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, необхідно закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає підстави, з яких ТОВ «Фаін» втратило можливість підписання договору оренди земельної ділянки у зв’язку із вжитими судом заходами забезпечення позову поважними, оскільки вчинення таких дій було заборонено ухвалою суду, у зв’язку із цим суд вважає за можливе допустити негайне виконання судового рішення у частині скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись частиною 2 статті 2, статтями 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Закрити провадження в адміністративній справі №2-а-500/08 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сотейра Плюс».

Скасувати заходи забезпечення позову в адміністративній справі, вжити ухвалами від 03.03.08 року та 03.06.08 року.

Копії ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом десяті днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни.

Допустити негайне виконання судового рішення у частині скасування заходів забезпечення позову.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Суддя                                                      (підпис)                                                        І.О. Верба

З оригіналом згідно                                                                                                                                                              Суддя І.О. Верба

Ухвала не набрала законної сили  станом на 10 .07.08 р.                                                                                                  Суддя І.О. Верба