Постанова № 18249455, 08.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12860/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чернової О.В.

при секретаріКусти Ю. Ф.

за участю представника позивача за довіреністю ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої виплати по безробіттю в сумі 8413,37 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Артемівський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 (далі Відповідач), в якому просив стягнути з Відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 8413,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що у період з 01.11.2008 року по 11.05.2009 року Відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 8413,37 грн., оскільки в період перебування на обліку в статусі безробітного та, отримуючи виплату допомоги по безробіттю, приховав факт свого працевлаштування та отримання доходу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач надав заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, що по-перше, дана справа не підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, по-друге, Позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 99 КАС України.

По суті приховування факту свого працевлаштування під час отримання статусу безробітного Відповідач заперечень не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008р. ОСОБА_4 звернувся до Артемівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.

Згідно із заявою відповідача та у звязку з відсутністю підходящої роботи 13.11.2008р. відповідно до п.2 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон), Відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

На виконання п.5 ч.2 ст.12 Закону Позивачем проведено перевірку факту працевлаштування та отримання доходу ОСОБА_4 в період перебування його на обліку в центрі зайнятості як безробітного в 4 кварталі 2008 року, про що складений Акт перевірки обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 208 від 21.04.2011р.

Перевіркою підтверджений факт отримання доходу в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного Позивачем на ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» в 3-4 кварталах 2008 року.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів Директора з персоналу ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-інформ» № 529-п від 11.09.2008 року про прийняття на роботу та № 676-п від 19.11.2008 року про звільнення ОСОБА_3, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» за 3-4 квартал 2009 року.

Директором Артемівського міського центру зайнятості виданий наказ про відшкодування коштів ОСОБА_4, відповідно до якого Відповідач повинен повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Позивачем на адресу Відповідача надіслана претензія про необхідність повернути безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 8413,37 грн. протягом 15 календарних днів з моменту отримання претензії.

Проте, в зазначений в претензії строк Відповідач грошові кошти в сумі 8413,37 грн. в добровільному порядку не повернув.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У порушення вищезазначених приписів Закону, Відповідач не повідомив Позивача про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а саме про отримання ним доходу у вигляді заробітної плати.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з Довідки про виплачене матеріальне забезпечення, відповідачу за період з 01.11.2008 року по 11.05.2009 року сплачено допомогу у розмірі 8413,37 грн.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Відповідно до п. 9 Порядку, у разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на пропущення строку звернення до адміністративного суду з тих підстав, що позивачу про порушення своїх прав стало відомо з моменту встановлення факту працевлаштування Відповідача, а саме 21.04.2011 року, про що складено Акт, а тому передбачений законом 6 місячний строк звернення до суду не порушений.

Враховуючи, що Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, суд вважає, що вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Артемівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 8413,37 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) на користь Артемівського міського центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 8413,37 грн. н р/р 37173300901015 ЄДРПОУ 25103706, банк отримувача УДК м. Донецьк, МФО 834016.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08 вересня 2011 року в присутності представника позивача та відповідача.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 13 вересня 2011 року.

Суддя Чернова О.В.