Постанова № 18249445, 12.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/11357/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю:

представника позивачаМатченка О.О.,

представника відповідача Кємєлєва І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Тельманівський карєр» до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року №0000242300, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Тельманівський карєр» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року №0000242300 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі акта перевірки №165/23-011-1/04628681 від 24.05.2011 року встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим податковим повідомленням-рішенням №0000242300 від 06.06.2011 року зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 24786грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6196,50грн.

В акті перевірки ДПІ у Тельманівському районі Донецької області зазначило, що ВАТ «Тельманівський карєр» було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ не нараховані та не сплачені постачальниками та ПДВ не підтверджений податковими накладними, що призвело до завищення розміру бюджетного відшкодування у травні 2010 року на суму 24786,00грн. У акті перевірки зазначається, що у звітності за травень 2010 року утворилися розбіжності між ВАТ «Тельманівський карєр» та його контрагентами.

Під час перевірки до податкового органу було надано підтверджуючу документацію взаємовідносин з ТОВ «Астарта К» та ПП «Енерготехкомплект», а саме :договори, податкові накладні, видаткові накладні, але ДПІ у Тельманівському районі в акті перевірки посилається на те, що не були надані товарно-транспортні накладні, або інші документи, що підтверджують факт транспортування придбаних товарів.

Зазначає, що відповідно до умов договорів між ВАТ «Тельманівський карєр» і ТОВ «Астарта К» , ПП «Енерготехкомплект» передбачена поставка товару на склад покупця, а відповідно ВАТ «Тельманівський карєр», як покупець, по зазначеним договорам і не повинен (не має можливості) мати у наявності які-небудь товарно-супровідні документи.

Вважає вказані підстави недостатніми для того щоб ДПІ у Тельманівському районі дійшла висновку про завищення бюджетного відшкодування ВАТ «Тельманівський карєр».

Просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 року №0000242300 прийняте ДПІ у Тельманівському районі /т. 1 а.с. 3-6/.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові. Просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що ДПІ у Тельманівському районі було проведено документальну перевірку ВАТ «Тельманівський карєр». В ході перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не враховані та не сплачені постачальниками, чим завищено розмір податкового кредиту на суму 164315,00, що призвело до завищення розміру бюджетного відшкодування у травні 2010 року на суму 24786,00грн., а саме: між ВАТ «Тельманівський карєр» та ТОВ «Астарта К» укладено угоду №06/02 від 02.02.2009 року, відповідно до якої ТОВ «Астарта К»(продавець) зобовязано поставити у власність ВАТ «Тельманівський карєр» (покупця) продукцію виробничо-технічного призначення. Форма розрахунків авансовий платіж в розмірі 100% вартості товару на поточні рахунки продавця.

На виконання умов угоди ВАТ «Тельманівський карєр» придбало у ТОВ «Астарта К» плити дробильні в асортименті відповідно до податкових та видаткових накладних. Відповідно до податкових накладних загальна сума ПДВ складає 21526,00грн. Дана сума ВАТ «Тельманівський карєр» включена до складу податкового кредиту за травень 2010 року.

Товарно-транспортні накладні або інші документи, що підтверджують факт транспортування придбаних товарів для перевірки не надано. Розрахунки проведено в повному обсязі у безготівковій формі платіжним дорученням №1010 від 06.05.2010 року на суму 129156,00грн.

Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010 року встановлено розбіжність між сумою податкового зобовязання ТОВ «Астарта К» та податковим кредитом ВАТ «Тельманівський карєр» на суму 21526,00грн. відповідно до інформації, отриманої з Центральної бази даних юридичних осіб ДПА України від 13.04.2011 року, відповідно до якої ТОВ «Астарта К» скасовано державну реєстрацію 31.01.2011 року по причині визнання банкрутом рішенням господарського суду №26/412/10 від 26.01.2011 року. ДПІ у Тельманівському районі направлено запит про проведення перевірки щодо підтвердження отриманих від платника відомостей №2791/7/23-013-5 від 19.04.2011 року до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, на обліку в якій перебуває ТОВ «Астарта К». Листом №21507/7/23160 від 18.05.2011 року підтверджено дані бази даних юридичних осіб ДПА України, а саме: визнання підприємства банкрутом рішенням Господарського суду Запорізької області №26/412/10 від 26.01.2011 року та скасування державної реєстрації 31.01.2011 року. Звітність ТОВ «Астарта К» за травень 2010 року, в якому утворились розбіжності з ВАТ «Тельманівський карєр», не визнано як податкову. Станом на 17.05.2011 року розбіжність за травень 2010 року в сумі ПДВ 21526,00грн. не ліквідовано.

Між ВАТ «Тельманівський карєр» та ПП «Укренергомехкомплект» укладено угоду №10-04/10 від 10.04.2010 року, відповідно до якої ПП «Укренергомехкомплект» (продавець) зобовязаний передати у власність ВАТ «Тельманівський карєр» (покупця) товари промислової групи. Умови поставки продукції товар поставляється на склад покупця. Форма розрахунків повний розрахунок на протязі 10 банківських днів з дня отримання товару, шляхом банківського переводу, по згоді сторін розрахунки можуть бути проведені в іншій формі.

На виконання умов угоди ВАТ «Тельманівський карєр» придбало у ПП «Укренергомехкомплект» сигналізатор звуковий СЗВ в кількості 10 шт. відповідно до податкової та видаткової накладних, відповідно до яких включені до складу податкового кредиту за квітень 2010 року.

Товарно-транспортні накладні або інші документи, що підтверджують факт транспортування придбаних товарів для перевірки не надано.

Розрахунки за придбані товари проведено шляхом товарообміну, а саме отриманням щебеневої продукції відповідно до видаткових накладних.

Відповідно до системи автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2010 року встановлено розбіжності між сумою податкового зобовязання ПП «Укренергомехкомплект» та податковим кредитом ВАТ «Тельмановський карєр» в сумі ПДВ 3260,00грн.

Жодна з вищенаведених операцій з контрагентами, по яким встановлено розбіжності відповідно системи автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, не підтверджує факт транспортування товару, а саме: для перевірки не було надано товарно-транспортні накладні або інші документи, що підтверджують факт транспортування придбаних товарів.

В порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Тельманівський карєр» включило до складу податкового кредиту суми ПДВ не нараховані та не сплачені постачальниками, чим зависило розмір податкового кредиту на суму ПДВ 164315,00грн., що призвело до завищення розміру бюджетного відшкодування у травні 2010 року на суму 24786,00грн.

Просить суд відмовити у задоволенні позову /т. 1 а.с. 105-108/.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач відкрите акціонерне товариство «Тельманівський карєр» зареєстровано в якості юридичної особи 18.10.1994 Тельманівською районною державною адміністрацією Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 04628681. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції головою загальних зборів акціонерів Пікаловим А.О., протоколом № 1-07/2008 від 30.07.2008. Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Тельманівському районі як платник податків з 31.03.1994 під № 101 та є платником податків на додану вартість.

04.04.2011 року рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр» (Протокол №1 від 04.04.2011 року) відповідно до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінено назву Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр» на Публічне акціонерне товариство «Тельманівський карєр» /т. 2 а.с.191-196/.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Тельманівський карєр» є новим найменуванням ВАТ «Тельманівський карєр» (код ЄДРПОУ 04628681) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» / т. 2 а.с.197-219/.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААА №272131 ПАТ «Тельманівський карєр» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради 04.07.2011 року у звязку із заміною найменування юридичної особи /т. 2 а.с.220/.

Ухвалою суду від 07 вересня 2011 року замінено позивача Відкрите акціонерне товариство «Тельманівський карєр» на Публічне акціонерне товариство «Тельманівський карєр» /т.2 а.с.228/.

ПАТ «Тельманівський карєр» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Тельманівському районі Донецької області як платник податків з 31.03.1994 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків Форми 4-ОПП № 101/39/28-014-2 від 05.07.2011 за №101 / т.2 а.с.222/.

ПАТ «Тельманівський карєр» є платником податку на додану вартість згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100348364 серії НБ№242786 від 30.08.2011 року з 23.07.1997 року /т.2 а.с.223/.

Відповідно до наказу начальника ДПІ у Тельманівському районі Донецької області №79 від 04.04.2011 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства ВАТ «Тельманівський карєр» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року /т.2 а.с.109/.

Відповідно до направлення на проведення перевірки №46 від 13.04.2011 року /т.1 а.с.110/ фахівцями ДПІ у Тельманівському районі проведено документальну планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства ВАТ «Тельманівський карєр» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами даної перевірки ДПІ у Тельманівському районі складено Акт перевірки від 24.05.2011 року №165/23-011-1/04628681 /т.1 а.с.113-164/.

Згідно із цим актом, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Тельманівський карєр» пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: включило до складу податкового кредиту суми ПДВ не враховані та не сплачені постачальниками та ПДВ не підтверджений податковими накладними, чим зависило розмір кредиту на суму ПДВ 164315,00грн., що призвело до розміру бюджетного відшкодування у травні 2010 року на суму 24786,00грн., та заниження ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету в сумі 139529,00грн., у тому числі по періодам :

-червень 2010 року на суму ПДВ 41296,00грн.

-серпень 2010 року на суму ПДВ 18196,00грн.

-вересень 2010 року на суму ПДВ 9558,00грн.

-жовтень 2010 року на суму ПДВ 3485,00грн.

-листопад 2010 року на суму ПДВ 66993,81грн. /т.1 а.с.163/

На підставі акту перевірки та згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у Тельманівському районі було прийнято податкове повідомлення рішення від 06.06.2011 № 0000242300, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 24786,00грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 6196,00грн. /т. 1 а.с. 7/.

Суд вважає вказане податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим

з наступних підстав.

02.02.2009 між ТОВ «Астарта-К» (Продавцем) та ВАТ «Тельманівський карєр» (Покупцем) було укладено договір поставки №06/02, за яким Продавець зобовязується поставити і передати, а Покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (Продукція) в асортименті, кількості, в терміни, по ціні і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному Договорі і Специфікаціях, що є невідємною частиною цього Договору (п. 1.1 договору). Згідно п. 3.1 договору, поставка Продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, по цінам, узгодженими Сторонами в Специфікаціях до даного Договору. Відповідно до п.3.2 умови поставки Продукції EXW, згідно «Інкотермс-2000», якщо інше не оговорено у відповідних Специфікаціях до даного Договору. Місце пункту призначення зазначається Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору. Пунктом 3.3 Договору визначено, що в підтвердження поставки Продукції Продавець зобовязаний надати Покупцю наступні товарно-супровідні документи:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ;

- відповідні товарно-супровідні документи;

- сертифікат (посвідчення) якості (у випадку, якщо продукція підлягає сертифікації у відповідності із законодавством).

Відповідно до пункту 4.1 Договору №06/02 від 02.02.2009 року вартість поствляємої Продавцем Продукції і загальна вартість кожної партії Продукції встановлюється сторонами у відповідних Специфікаціях до даного Договору /т.1 а.с.60-62/.

За наслідками господарських операцій поставки за вищевказаним договором ТОВ «Астарта-К» були виписані на адресу ВАТ «ДАК «Тельманівський карєр» відповідні податкові накладні, у яких вказано обсяги та загальна сума поставок, а також сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті у складі ціни товару. Ці податкові накладні були включені до Реєстру отриманих і виданих податкових накладних ВАТ «Тельманівський карєр» /т. 2 а.с. 184/.

Суми податку на додану вартість, відповідно до цих податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2010р. (у розмірі 21526,00грн.), що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за ці податкові періоди /т. 1 а.с. 182-191 т.2 а.с.45-55/.

На підтвердження здійснення господарських операцій - поставки товару від ТОВ „Астарта-К” за вищевказаним договором позивачем до суду надано видаткові накладні та податкові накладні /т. 1 а.с. 64-65,66-67/.

Суд зауважує, що товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення (поставки) товару, та інші документи, які прямо визначені п.3.3 Договору №06/02 від 02.02.2009 року, до перевірки, а також у судове засідання позивачем надані не були.

Також суду не надано специфікації до договору поставки, які є невідємними частинами до даного договору відповідно до п.1.1 Договору.

На підтвердження оплати товару позивач надав суду виписку по банківському рахунку підприємства, яка підтверджує перерахування грошових коштів в якості оплати товару з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий рахунок ТОВ «Астарта-К» /т. 2 а.с. 75/. З виписки банку за 06.05.2010 вбачається, що позивач провів оплату за плити дробильні відповідно рахунку №300404, за плити распорні відповідно рахунку №300405 від 30.04.2010 року, які позивачем суду не надані /т. 1 а.с. 75/. Пояснень з цього приводу позивач суду не надав.

На підтвердження факту використання придбаної Продукції у ТОВ «Астарта-К» за договором поставки від 02.02.2009 року №06/02 позивачем надано матеріальні звіти, накладні на внутрішнє переміщення, акти списання запчастин /т.2 а.с.1-34,76-170/, однак з даних документів не вбачається, що саме ці плити дробильні та распорні, які були придбані у ТОВ «Астарта-К», були використані у господарській діяльності позивача.

Крім того, ДПІ у Тельмановському районі Донецької області було отримано від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відповідь №21507/7/23-610 від 18.05.2011 на запит №2791/7/23-013-5 від 19.04.2011 року, в якому зазначено, що неможливо здійснити документальну невиїзну перевірку у звязку, з тим, що ТОВ «Астарта-К» та посадові особи за юридичною адресою не знаходяться. Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.12.2010 року ТОВ «Астарта-К» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура ТОВ «Астарта-К» (ЄДРПОУ33806454). Звітність ТОВ «Астарта-К» за травень 2010 року, в якому виникли розбіжності з ВАТ «Тельманівський карєр», не визнано як податкову /т. 1 а.с. 171/.

10.04.2010 року між ВАТ «Тельманівський карєр» та ПП «Укренергомехкомплект» укладено Договір №04/10 від 10.04.2010 року, відповідно до якого ПП «Укренергомехкомплект» (Продавець) зобовязаний передати у власність ВАТ «Тельманівський карєр» (Покупця) товари промислової групи. Ціна товару по даному Договору зазначається у накладних. Товар за даним Договором постачається на склад Покупця. На Товар Продавець надає Покупцю наступні товарно-супровідні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, специфікація. Форма розрахунків повний розрахунок на протязі 10 банківських днів з дня отримання товару, шляхом банківського переводу, по згоді сторін розрахунки можуть бути проведені в іншій формі (за готівку).

На виконання умов Договору ВАТ «Тельманівський карєр» придбало у ПП «Укренергомехкомплект» сигналізатор звуковий СЗВ в кількості 10шт. відповідно податкової накладної: №25 від 13.04.2010 року на суму 16300,00грн., сума ПДВ 3260,00грн. /т.1 а.с.72/.

Ця податкова накладна була включена до Реєстру отриманих і виданих податкових накладних ВАТ «Тельманівський карєр» /т.1 а.с.79, т. 2 а.с. 177/.

Сума податку на додану вартість відповідно до цієї податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2010р. (у розмірі 3260,00грн.), що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за ці податкові періоди /т. 1 а.с. 182-191 т.2 а.с.45-55/.

На підтвердження здійснення господарської операції - поставки товару від ПП «Укренергомехкомплект» за вищевказаним договором позивачем до суду надано видаткову накладну №27 від 13.04.2010 року, податкову накладну №25 від 13.04.2010 року /т.1 а.с.71,72/.

Також на підтвердження виконання поставки товару відповідно до п.3.2 Договору, позивачем було надано суду Специфікацію без номера та дати, а також без зазначення до якого договору вона відноситься, в якій зазначена кількість постачаємого Товару 25 одиниць, в той час як за наданими податковою накладною та видатковою накладною вказана кількість постачаємого товару 10 одиниць /т. 1 а.с.70/. Враховуючи наведене, суд не може ототожнити дану Специфікацію з Договором №10-04/10 від 10.04.2010 року та вважати її доказом на підтвердження факту поставки Товару.

Товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення (поставки) товару, до перевірки, а також у судове засідання позивачем надані не були.

На підтвердження оплати товару позивач надав суду угоду від 30.12.2010 року між ВАТ «Тельманівський карєр» та ПП «Укренергомехкомплект» про взаємозалік шляхом товарообміну /т.3 а.с.2/.

На підтвердження факту використання придбаної Продукції у ПП «Укренергомехкомплект» за договором поставки від 10.04.2010 року №10-4/10 позивачем надано матеріальні звіти, накладні на внутрішнє переміщення, акти списання запчастин /т.2 а.с.1-34,76-170/, однак з даних документів не вбачається, що саме ці звукові сигналізатори СВЗ у кількості 10шт., які були придбані у ПП «Укренергомехкомплект», були використані у господарській діяльності позивача.

Суд вважає, що дані АРМ «Система автоматизованого співставлення зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є доказами в розумінні ст.69 КАС України, оскільки вони встановлюють наявність (відсутність) обставин, щодо фактичного постачання товарів, робіт та послуг по ланцюгу до останнього виробника (споживача) з декларуванням по всьому ланцюгу податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до результатів обробки інформації в АРМ «Система автоматизованого співставлення зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність між сумою податкового зобовязання ПП «Укренергомехкомплект» та податковим кредитом ВАТ «Тельманівський карєр» в сумі ПДВ 3260,00грн. /т.1 а.с.168/.

Жодна з вищенаведених операцій з контрагентами по яким встановлено розбіжності відповідно до системи автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, не підтверджує факт транспортування товару.

До перевірки, а також у судове засідання не було надано товарно-транспортні накладні, або інші документи, що підтверджують факт транспортування придбаних товарів.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова накладна та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 1 даного Закону визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, встановлені вимоги до оформлення документів на перевезення. Пп. 11.5 Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Пп.11.7 Правил встановлено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу , третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) , передається Перевізнику.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що у даних господарських правовідносинах наявні значні розбіжності між обставинами, повідомленими позивачем та обставинами, встановленими перевіркою та під час судового розгляду даної справи.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби” звертається увага судів на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до цього ж інформаційного листа Вищого адміністративного суду України, узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1) відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку;

2) про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають зясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

З огляду на викладене та суперечність відомостей щодо здійснення поставки ТОВ «Астарта-К», ПП «Укренергомехкомплект» на адресу ВАТ «Тельманівський карєр», суд вважає, що позивачем не доведено факт транспортування придбаних товарів та їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 58.1.ст.58 ПКУ у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПКУ у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення рішення, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Тельманівський карєр» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Тельманівський карєр» до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року №0000242300 відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 12 вересня 2011 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 19 вересня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.