Постанова № 18249176, 15.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13348/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріХлопові А.А.

за участю:

представника позивачаПетрової А.М.

представника відповідача Литвинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Добропільського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до державного підприємства «Добропіллявугілля», в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн. та пені у розмірі 4288,62 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Добропільський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі центр зайнятості) звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Добропіллявугілля», в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн. та пені у розмірі 4288,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що центром зайнятості робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було проведено перевірку відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля», під час якої було встановлено, що відповідач станом на 31.12.2010р. має недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн., що підтверджується актом перевірки № 30 від 21.06.2011 р.

За несвоєчасну сплату страхових внесків, відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону, на суму недоїмки відповідачу була нарахована пеня у розмірі 4288,62 грн.

На підставі Акту перевірки, директором центру зайнятості відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону було прийнято рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки) та пені від 01 липня 2011 року № 13, яке отримано відповідачем 04.07.2011р. Сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена.

У звязку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн. та пені у розмірі 4288,62 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти позову в частині заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн. Представник відповідача заперечував проти позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 4288,62 грн., оскільки норма закону, на підставі якої позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків, а саме ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» була викладена у новій редакції, яка є чинною з 01.01.2011 року. Отже, норми закону, яка передбачала нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків не існує. У звязку з чим просив відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 4288,62 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно із абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III (у редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості), (надалі Закон) фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону на Фонд покладений обовязок забезпечувати збір страхових внесків.

Згідно з п. п. 9.11 п. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 № 339, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 р. за № 30/5221 (надалі Інструкція), позивач має право звернення до суду з позовом про стягнення суми недоїмки зі страхових внесків.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач - ДП «Добропіллявугілля» є юридичною особою (ЄДРПОУ 32186934); відповідно до п. 2.1 Інструкції є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відокремлений підрозділ «Управління комунальних котелень» входить до складу державного підприємства «Добропіллявугілля».

Згідно з Актом № 30 від 21.06.2011 про результати проведення планової перевірки відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, за період з 01.10.2009 по 31.12.2010, за підприємством враховується недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн., та на підставі п. 1 ст. 38 Закону за несвоєчасну і неповну сплату страхових внесків нарахована пеня у розмірі 4288,62 грн. (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

01.07.2011 р. директором центру зайнятості було прийнято рішення № 13 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки) у розмірі 42888,46 грн. та нарахованої пені у розмірі 4288,62 грн.

Вказане рішення у добровільному порядку виконане відповідачем не було та до виконання не передавалось.

Таким чином, на час розгляду справи за відповідачем враховується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн. за період 01.10.2009 р. 31.12.2010 р., що підтверджується актом перевірки, рішенням центру зайнятості від 01.07.2011 № 13.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, приймаючи до уваги наведене та з урахуванням тієї обставини, що представник відповідача не заперечував проти наявності у підприємства заборгованості перед центром зайнятості зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн., суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог центру зайнятості до ДП «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення, нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків, пені у розмірі 4288,62 грн. суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, позивачем була нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції, що діяла до 01.01.11) у відповідності до якої роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно із абз. 2 ч. 4 ст. 38 Закону право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

У відповідності до п. 11 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. N 2464-VІ, який набрав чинності з 01.01.2011 року, частина 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» була виключена. У п. 2 ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533 були внесені відповідні зміни, а саме зазначені норми Закону були викладені у новій редакції, що діють з 01.01.2011 року.

Згідно із абз. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з рішення центру зайнятості № 13 від 01.07.2011 року, пеня на загальну суму 4288,62 грн. нарахована відповідачу після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Тобто, на час прийняття рішення про нарахування відповідачу пені норма закону (ч. 1 ст. 38 Закону) вже була нечинна.

Статтею 92 Конституції України встановленою, що виключно законами України визначаються, зокрема, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Пунктом 1.1 рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001 «У справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) розяснено, що положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для стягнення з відповідача нарахованої пені згідно рішення центра зайнятості № 13 від 01.07.2011 року у розмірі 4288,62 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Добропільського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до державного підприємства «Добропіллявугілля», в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 42888,46 грн. та пені у розмірі 4288,62 грн. задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Добропіллявугілля» (ЄДРПОУ 32186934) на користь Добропільського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37175301900035, код платежу 50040100, (страхові внески 1,6%), р/р 37174302900035, код платежу 50040200 (страхові внески 0,6%) в Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23126132) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 42888 (сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 46 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 15 вересня 2011 року.

Постанова буде виготовлена у повному обсязі 20 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.