Постанова № 18248194, 20.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2011 р. Справа №2а-8783/11/0170/13 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі судового засідання Ківа А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними наказу та дій,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.03.2011,

відповідача- ОСОБА_2, довіреність №94/10 від 16.04.2010.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним наказу від 25.03.2011 №954 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес комфорт", визнання протиправними дій, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Бізнес комфорт"; визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Бізнес комфорт" з контрагентами - покупцями за грудень 2010.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2011 відкрито провадження по справі і закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 35670671.

Наказом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 25.03.2011 №954, відповідно до статті 20, підпунктів 78.1.1, 78.1.11. пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України начальнику управління податкового контролю юридичних осіб та начальнику відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності формування податкового кредиту за грудень 2010; наказано провести позапланову невиїзну перевірку з 26.03.2011 тривалістю 5 робочих днів.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

Оцінюючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги про визнання протиправним цього наказу суд встановив таке.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте письмового запиту відповідача про надання пояснень та їх документального підтвердження на адресу позивача не було взагалі.

Тобто підстави зазначені у п.п. 78.1.1., п. 78.1., ст.78 Податкового кодексу України відсутні.

Відповідно до підпункту 78.1.11 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Належні докази наявності зазначеної підстави відповідачем не надані.

У запереченні відповідач посилається на відомості щодо формування сум ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Ріона Крим», яки були зазначені позивачем у декларації з ПДВ за грудень 2010, як на підставу проведення перевірки.

Згідно до статті 75 (підпункт 75.1.1.) ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Враховуючи наведено, суд зазначає, що реальні підстави проведення перевірки, що зазначені представником відповідача, відрізняються від тих, що наведені у наказі від 25.03.2011 №954.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку зазначений принцип відповідачем порушений. Тому суд задовольняє адміністративний позов у цієї частині та визнає протиправним наказ ДПІ в м.Сімферополь від 25.03.2011 №954.

Разом з тим суд визначає, що згідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень. Протиправність може полягати у незаконності чи невідповідності іншому правовому акту з вищою юридичною силою. По-друге, суд повинен скасувати рішення чи окремі його положення, якщо йдеться про правовий акт індивідуальної дії. Застосовуючи принцип диспозитивності суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даному випадку для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.03.2011 №954.

Судом встановлено, що повідомленням від 25.03.2011 за вих. № 12790/10/23-7 ДПІ в м. Сімферополі, на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1., ст. 79 Податкового кодексу України, доводило до відома позивача про прийняте рішення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки тривалістю 5 робочих днів з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за грудень 2010 з 26 березня 2011 року.

Повідомлення та Наказ про проведення перевірки було отримано позивачем поштою - 30.03.2011.

28.03.2011 відповідачем був складений акт № 3406/23-7/35670671 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт", де у п. 2.1. зазначено, що перевірка проводилась 28.03.2011, тобто тривала 1 день.

Розглядаючи справу в частині вимог про визнання протиправними дій, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Бізнес комфорт", в результаті якої було складено акт від 28.03.2011 №3406/23-7/35670671 суд встановив, що податковий орган припустився порушення чинного законодавства, яке полягає у наступному.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що наказом від 25.03.2011 №954 передбачено проведення перевірки з 26.03.2011. У той же день - 25.03.2011 відповідач спрямував позивачу повідомлення про проведення перевірки і зазначив про необхідність надання всіх документів, що підтверджують дані податкової декларації за грудень 2010р. та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

Вказане повідомлення і копія наказу направлені позивачу поштою.

Суд вважає, що вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки у день, наступний за днем видання наказу та днем відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, позбавляє положення пункту 79.2 статті 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку решті позовних вимог (про визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Бізнес комфорт" з контрагентами - ТОВ "Ріона-Крим" за грудень 2010, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; визнання протиправними дій, які полягають у встановленні ТОВ "Бізнес комфорт" порушень п.1.4 пп.3.1.1 п.3.1 ст.З п.4.1 ст.4,пп.7.2.3,п.7.2, пп.7.3.1 п.,7.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 .пп.7.5.1 п.7.5.ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового зобов'язання у грудні 2010 в сумі 682076,00 грн. та завищення податкового кредиту у грудні 2010 в сумі 682076,00 грн., суд зазначає.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною першою статті 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права. За результатами проведеної перевірки були сформовані тільки висновки перевірки, які не є актом індивідуальної дії, у розумінні частини 2 статті 2 КАС України.

Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише на звернення до суду, але й на порушення діяльності суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Суд вважає та звертає увагу позивача на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права субєкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обовязку зобовязаною стороною.

Заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично лежить в площині особистого волевиявлення відповідача.

Акт невиїзної документальної перевірки від 28.03.2011 №3406/23- 7/35670671 та його положення (розділи), в яких зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Бізнес комфорт" з контрагентами, виявлено порушення вимог податкового законодавства, завищення податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту, не є по своєї суті рішенням субєкта владних повноважень, а отже, не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, тобто захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, для висновку про протиправність дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Бізнес комфорт" з контрагентами такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; або висновку про протиправність дій, які полягають у встановленні ТОВ "Бізнес комфорт" порушень податкового законодавства,за саме завищення податкового зобов'язання у грудні 2010 в сумі 682076 грн. та завищення податкового кредиту у грудні 2010 в сумі 682076 грн.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

Приймаючи до уваги висновок про часткове задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог немайнового характеру в порядку, встановленому статтею 94 КАС України.

В судовому засіданні 20.09.2011 проголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 27.09.2011.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 25.03.2011 № 954 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бізнес комфорт»».

3.Визнати противоправними дії ДПІ в м. Сімферополі з проведення позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010, 28.03.2011 на підставі наказу від 25.03.2011 №954.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес комфорт" 1,70 грн. судових витрат.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.