Постанова № 18247282, 15.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2011 р. Справа №2а-8979/11/0170/13 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон"

про припинення юридичної особи,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №4688/9/10-0 від 20.05.2010,

ОСОБА_2, довіреність №9993/9/10-0 від 18.11.2010,

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №б/н від 11.01.2011.

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон" про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за юридичною адресою не знаходиться, до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність відповідача за зареєстрованим місцезнаходженням.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим 22.07.2011 відкрите провадження в адміністративній справі, та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Під час судового засідання представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував на позов, в яких вказав, що відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Порядок створення, діяльності та припинення юридичних осіб, у тому числі господарських товариств, регламентується, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлюються загальні правила про припинення юридичних осіб в результаті їх ліквідації, у тому числі, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, зокрема, у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про господарські товариства" товариство ліквідується: в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства.

Порядок ліквідації юридичної особи передбачений статтями 111, 112 Цивільного кодексу України.

Таким чином, юридична особа може бути ліквідована в примусовому порядку (на підставі рішення суду).

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи визначається розділом IV Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Відповідно до статті 33 вказаного Закону юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, згідно із статтею 239 Господарського кодексу України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, до яких поряд з іншими, зокрема, належить скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 249 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Для застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій статтею 250 Господарського кодексу України встановлюється строк - шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" наведено перелік підстав для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи за рішенням суду, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Підстави та порядок внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису регламентується статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон" (ЄДРПОУ 20759230) зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 02.11.1994 за адресою місцезнаходження: 98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Гоголя, б. 14, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 445371 та підтверджується Витягом з ЄДР станом на 21.07.2011, довідкою статистики № 23-5-1119/1330.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м.Ялта з 02.11.1994, що підтверджується довідкою від 19.07.2011 за №3669/9/29-0.

Відповідно до довідки із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.07.2011 зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є: 98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Гоголя, б. 14.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Абзацом шостим статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відповідних реєстраційних карток (ч. 1 ст. 17 Закону). Внесення записів до Єдиного державного реєстру здійснюється на підставі відповідних реєстраційних карток посадовими особами, які відповідно до Закону здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто державними реєстраторами.

Відповідно до частини 11 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобовязана подавати (надсилати) щороку протягом місяцю, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу, реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Судом встановлено, що 28.12.2010 до Єдиного дрежавного реєстру був внесений запис 11461060005000439 про пдітвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (стаття 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Суд зауважує, що до повноважень державного реєстратора, визначених статтею 6 Закону про реєстрацію, не належить подання позову до суду щодо припинення юридичної особи у разі наявності в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 20.1.12. Податкового кодексу України до прав податкового органу належить право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

Судом встановлено, що 19.07.2011 співробітниками ДПІ у м.Ялта був складений акт обстеження підприємства, яким встановлено, що за адресою: м.Ялта, вул.Гоголя, 14 ТОВ "Бізон" не встановлено.

Згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.07.2011 №10564494 в реєстрі значиться запис 11461430006000439 про внесення інформації про відсутність юридичної особи за вказаною адресою станом на 21.07.2011.

Згідно зі статтею 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

29.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон" звернулось до держреєстратора з реєстраційною карткою про підтвердження відомостей про юридичну особу для проведення реєстраційної дії - підтвердження відомостей про юридичну особу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бизон» знаходиться за зазначеною в статуті підприємства адресою - 98635, м. Ялта, вул. Гоголя, 14, та в Єдиному державному реєстрі зареєстровано ТОВ «Бизон» за вказаним в статутних документах місцезнаходженням - свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 318070 виданий 01.08.11.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки відомості з Єдиного державного реєстру підтверджують відомості про юридичну особу - ТОВ "Бізон" станом на день розгляду справи, а інших доказів, що підтверджують заявлені позовні вимоги позивачем не надано, суд відмовляє у задоволені позову про припинення юридичної особи.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.09.2011.

На підставі викладено, керуючись ст. 94, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.