Рішення № 18245388, 09.06.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

2-977/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2011 р . Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого –судді Шумко А.В.

при секретарі – Помаз І.А., Тасенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ»про стягнення заробітної плати, –

в с т а н о в и в :

в жовтні 2010 р. позивач звернувся в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ»про стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Зазначав, що 25.06.2005р. його було прийнято на посаду начальника претензійно-позовного відділу юридичного управління ЗАТ «СК «ІНКОМСТРАХ»згідно наказу №334/05-к від 25.06.2005р. Згодом його було переведено на посаду заступника начальника юридичного управління, а в подальшому призначено на посаду начальника юридичного управління. 28.04.2009 року він вирішив звільнитися з роботи через незаконне зменшення його заробітної плати та умисну її невиплату протягом відповідачем останніх трьох місяців. Під психологічним тиском він змушений був відмовитися від попередніх заяв про звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України та подати нові заяви про звільнення за угодою сторін згідно ст. 36 п.1 КЗпПУ. В день звільнення, 30.04.2009р., йому не було видало трудової книжки та не було проведено розрахунку.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26.02.2010р., яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на його користь 125000,00 заробітної плати. Проте станом на 12.10.2010р. він не отримав ні копійки від ЗАТСК«НКОМСТРАХ», а заборгованість було стягнуто на мою користь за період з листопада 2008 року по жовтень 2010 року.

Просив стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2009р. по вересень 2010р. в розмірі 110000 грн, по 10 00 грн за кожний місяць. Крім того зазначав, що він постійно перебуває в стресовій ситуації, в нього з»явилось безсоння, знервованість, постійне занепокоєння, внаслідок чого погіршились стосунки з оточуючими, нормальні життєві зв»язки, він змушений витрачати час на консультації з юристами. З урахуванням моральних страждань, які він отримав в результаті невиконання відповідачем зобов»язань щодо виплати йому всіх належних йому коштів при звільненні, просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн.

Під час розгляду справи позивач та його представник неодноразово збільшував позовні вимоги, остаточно просили стягнути з відповідача від 01.04.2011р. збільшив заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2009 року по березень 2011р. включно, в розмірі 170000грн. та у відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2011р. провадження в справі в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач пояснив, що за його заявою Державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного в позові рішення суду. 05.11.2010р. він уклав з відповідачем мирову угоду в порядку виконання рішення суду, за якою отримав від відповідача 80000,00 грн. Але умови цієї угоди не визнає, оскільки мирову угоду підписав під примусом відповідача, дану угоду не було затверджено судом, відповідачем не сплачено йому решту 45000,00 грн зі стягнутих на його користь сумом коштів. Уточнив, що просить стягнути заробітну плату в розмірі 170000,00 грн на підставі ст.117 КЗпП України, виходячи із розміру середньої заробітної плати, визначеної рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26.02.2010р. В травні 2009р. влаштувався на іншу роботу, де працює по даний час.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26.02.2010р. №2-345/10р. стягнуто з відповідача на користь позивача 125 000,00 грн, в т.ч. середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, відповідно ст.117 КЗпП України. У цій частині рішення Голосіївського районного суду м.Києва було залишено в силі Апеляційним судом м.Києва. Чинним законодавством України не передбачено можливість повторного стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника на підставі ст.117 КЗпП України. На виконання вказаного рішення суду, ВДВС Голосіївського РУЮ у м.Києві було відкрито виконавчі провадження ВП №20475171 та ВП №20425508. У процесі здійснення виконавчих проваджень між позивачем та відповідачем 05.11.2010р. було укладено мирову угоду, згідно якої сторони домовились про зменшення суми заборгованості до 80 000,00 грн. Зазначені кошти були виплачені позивачу, згідно видаткового касового ордеру в день укладення мирової угоди.

Суд, вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, при звільненні належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26.02.2010р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах». Зобов»язано ЗАТ«СК «Інкомстрах»змінити причину формулювання звільнення ОСОБА_1 за ч.3 ст.28 КЗпП України за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавства про працю, умови колективного та трудового договору. Стягнуто із ЗАТ«СК «Інкомстрах»на користь ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 116,117 КЗпП України 125000,00грн заборгованості по заробітній платі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 03.06.2010р. в частині відмови у стягненні моральної шкоди скасовано. Постановлено і цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено частково. Стягнуто із ЗАТ«СК «Інкомстрах»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500,00 грн. В решті рішення залишено без змін.

Зважаючи на те, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26.02.2010р. на підставі ст.117 КЗпП України на користь позивача з відповідача було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, зазначеною нормою Закону не передбачено можливості повторного стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, то позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, ст.117 КЗпП України, керуючись ст.ст. керуючись ст.ст.10, 11, 57 - 61, 88, 212 –215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

у позові ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ»про стягнення заробітної плати –відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя :