Постанова № 1824438, 27.06.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку 35 Справа № 2-а-664/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2008 року 11-35 м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі Ромасько Є.В.

за участю представників

позивача Директор Шапран Р.В., протокол №4 від 21.05.08 р.

Ткаченко С.М., довіреність від 23.06.08 р. б/н

відповідача Доценко Л.В., довіреність від 15.01.08 р. №1088/10/231

Котович Д.В., довіреність від 19.03.08 р. №7951/10/100

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

доПівденної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень №000437230/0 від 11.10.2007 р., №0004362301/0 від 11.10.2007 р., -

в с т а н о в и в:

14 лютого 2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду згідно листа від 12.02.08 року №01-9/103 Господарського суду Дніпропетровської області, в порядку абзацу 2 пункту 5 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України, надійшли матеріали адміністративного позову товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс»до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі із позовними вимогами про визнати недійсними податкових повідомлень-рішень № 000437230/0 та № 0004362301/0 від 11.10.2007, а також відшкодування сплаченої суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- позивач не повинен включати до складу валового доходу вартість транспортних послуг, наданих йому транспортною організацією, позивач не надавав безоплатні послуги по транспортуванню покупцям товарів та робіт;

- згідно умов договорів поставки позивач був зобов'язаний доставити товар покупцям;

- при визначенні валових доходів підприємством транспортні витрати не враховувались, але вони не віднесені і до складу валових витрат;

- донарахування сум податку на додану вартість є безпідставним, оскільки база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні цін.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, із посиланням на статтю 19 Конституції України просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмову та усні пояснення, згідно яких:

- позивач допустив порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не включено до складу валового доходу від усіх видів діяльності, а також скоригованого валового доходу в Декларації з податку на прибуток підприємства за I півріччя 2006 року., 9 місяців 2006 року, 11 місяців 2006 року, 2006 рік, I квартал 2007 року, I півріччя 2007 року вартість транспортних послуг по доставці промобладнання;

- відповідач із посиланням на пункт 1.23, 1.31. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зауважував, що вартість транспортних послуг ТОВ «Промисловий альянс» не перевиставлена покупцям, тобто послуги по перевезенню товарів в перевіреному періоді надані покупцям безоплатно;

- не включення до складу валового доходу вартості операцій з безоплатно наданих транспортних послуг на суму 52430,70 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 13107, 63 грн.;

- відповідно до підпункту 5.2.7., пункту 5.2. статті 5 України «Про податок на додану вартість» підприємство має право включати суми витрат не врахованих в минулих податкових періодах у зв'язку із допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання;

- позивач порушив пункт 4.4.1. пункту 4.4. статті 4., пункт 4.2. статті 4 України «Про податок на додану вартість», занизивши базу оподаткування на суму транспортних послуг, які не перевиставлені покупцям та надані безоплатно, що призвело до заниження суми ПДВ на 10486,10 грн.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, пояснивши що підприємство на надавало транспорті послуги, а само їх отримало.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили, зазначивши,

що податкові повідомлення-рішення винесені із додержанням вимог законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі проведено перевірку, за результатами якої складено «Акт виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року» від 03.10.2007 року № 228/23-2/32411094.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме ТОВ «Промисловий Альянс» не включило до складу валового доходу в Декларації про прибуток підприємства за I півріччя 2006 року., 9 місяців 2006 року, 11 місяців 2006 року, 2006 рік, I квартал 2007 року, I півріччя 2007 року вартість транспортних послуг по доставці промобладнання. Протягом перевіряємого періоду ТОВ «Промисловий Альянс» здійснювало реалізацію промислового обладнання, основними постачальниками якого були: ТОВ «Номінал Плюс» на підставі договору № 11 від 10.11.2006 року та ТОВ «Енергія ТП» на підставі договору № 03/01 ПрА від 03.01.2006 року. Для доставки товарів від постачальників, а також доставки реалізованої продукції до покупців підприємством додатково придбавались послуги, повязані з перевезенням вантажу автотранспортом. Згідно договорів на транспортне обслуговування № 06 від 01.01.2006 року , № 2 від 10.01.2007 року укладених з приватним підприємцем ОСОБА_2 код НОМЕР_1, свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2007 року Серія НОМЕР_2, Договір № 3/ПА від 05.09.2005 року додаток № 2 від 01.01.2007 року укладеним з приватним підприємцем ОСОБА_1., що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 01.11.2005 року код НОМЕР_4, Договір без № та дати з ПП ОСОБА_3. код НОМЕР_5 в перевіряємому періоді ТОВ «Промисловий Альянс» отримувало транспортні послуги на перевезення вантажів від постачальників товарів, а також на відвантаження товару на адресу покупців. Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договорів № 06, від 01.01.2006 року , № 2 від 10.01.2007 року, № 3/ПА від 05.09.2005 року «Виконавці» зобовязуються виконувати транспортно-експедиційні послуги згідно разових замовлень. Послуги по перевезенню вантажів здійснювались автотранспортом приватних підприємців. Оплату наданих послуг з перевезення вантажів ТОВ «Промисловий Альянс» здійснювало в безготівковому розрахунку на банківські рахунки перевізників згідно товарно-транспортних накладних, та актів виконаних робіт. Факт виконання вказаних послуг щомісячно підтверджено товарно-транспортними накладними, а також актами виконаних робіт. Всього за перевіряє мий період ТОВ «Промисловий Альянс» отримало транспортних послуг на загальну суму 52430,70 грн. Вартість транспортних послуг ТОВ «Промисловий Альянс» не перевиставлена покупцям, тобто послуги по перевезенню товарів в перевіряємо му періоді надані покупцям безоплатно. Договорами про поставку за № 06С/07 від 25.10.2006 року укладеного з ТОВ «Селект», в розділі 3 обумовлено, що перевезення вантажів відбувається за рахунок ТОВ «Промисловий Альянс», договір № 1564-09-10/06 від 25.05.2006 року з ВАТ ЦГЗК, договір № 145 від 26.01.2007 року, договір № 03/01 ПрА від 03.01.2006 року з ВАТ «Північний ГЗК», договір № 11 від 10.11.2006 року з ТОВ «Номінал Плюс» також передбачено перевезення вантажів за рахунок ТОВ «Промисловий Альянс».

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за перевірений період встановлено порушення пункту 4.2. статті 4 України «Про податок на додану вартість», а саме, занижено базу оподаткування на суму транспортних послуг, які не перевиставлені покупцям та надані безоплатно, не включивши вартість операцій безоплатно наданих транспортних послуг до обєкту оподаткування декларацій з ПДВ за період з 01.04.06 р. по 01.07.07 р. Всього за перевіряє мий період ТОВ «Промисловий альянс» отримало транспортних послуг на загальну суму 52430,70 грн. Вартість транспортних послуг не пер виставлено покупцям, у зв'язку із чим занижено обєкт оподаткування на суму 52430,70 грн., та податок на додану вартість на суму 10486,10 грн.

Згідно висновку Акту перевірки встановлені, зокрема, наступні порушення:

1) підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - підприємством занижено склад валових доходів на суму 52430,70 грн., у тому числі по періодам: - I півріччя 2006 року 9120 грн.; - 9 місяців 2006 року 27620 грн.; - 11 місяців 2006 року 37926,20 грн.; - 2006 рік 42808,20 грн.; - I квартал 2007 року 8912,50 грн.; - I півріччя 2007 року 9622,50 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 13107,63 грн. у тому числі: - I півріччя 2006 року 2280 грн.; - 9 місяців 2006 року 4625 грн.; - 11 місяців 2006 року 9481,50 грн.; - 2006 рік 10702 грн.; - I квартал 2007 року 2228,13 грн.; - I півріччя 2007 року 2405,63 грн.

2) підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено суму податкового зобовязання по ПДВ на суму 10486,10 грн., а саме: - квітень 2006 року 544 грн.; - травень 2006 року 456 грн.; - червень 2006 року 824 грн.; - липень 2006 року 1987,20 грн.; - серпень 2006 року 782 грн.; - вересень 2006 року 930,60 грн.; - жовтень 2006 року 972,20 грн.; - листопад 2006 року 1089,20 грн.; - грудень 2006 року 876,40 грн.; - січень 2007 року 267 грн.; - лютий 2007 року 1227 грн.; - березень 2007 року 288,50 грн.; - квітень 2007 року 70 грн.; - травень 2007 року 72 грн.

Позивач не погоджуючись з висновком акту перевірки № 228/23-2 від 03.10.2007 року, подав на нього заперечення. Заперечення на акт перевірки розглянуто та залишено без задоволення.

На підставі акта перевірки № 228/232/32411094 від 03.10.2007 року Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення:

- № 0004372301/0 від 11.10.2007 року, яким за порушення підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Промисловий Альянс» визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем 10486,10 грн., за штрафними санкціями 5243,05 грн., на загальну суму 15729,15 грн.;

- № 0004362301/0 від 11.10.2007 року, яким за порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Промисловий Альянс» визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 13107,63 грн., за штрафними санкціями 6553,82 грн., на загальну суму 19661,45 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2006 року між ТОВ «Промисловий Альянс» (Підрядник) та ВАТ «Центральний горно-збагачувальний комбінат» - (Замовник) було укладено договір № 1564-09-10/06, відповідно до якого Підрядник бере на себе обовязок виконати своїми силами та засобами роботи по виготовленню футеровки ПП-45 для канатоведучього барабану в кількості 140 штук та відклоняючи шківів в кількості 230 штук, названі в подальшому роботи та здати Замовнику у встановлений строк. Замовник бере на себе відповідальність передати Підряднику у встановленому договором порядку футеровочну плиту, а також прийняти від Підрядника по акту виконаних робіт та оплатити виконані роботи, відповідно до умов договору. Вивіз та ввіз футеровочної плити для виконання робіт за рахунок засобів Замовника.

25.10.2006 року між ТОВ «Селект» (Покупець) та ТОВ «Промисловий Альянс» (Продавець) було укладено договір № 06С/07, згідно пункту 1.2. якого Продавець приймає зобовязання у відповідності з умовами цього Договору передати Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари суспільного споживання, а Покупець зобов'язується у відповідності із умовами цього договору прийняти та оплатити. Згідно Додатків до вказаного договору у вигляді додаткових угод, сторони визначили наступні умови догворів:

- додаткова угода № 1 специфікація № 2 строк поставки січень 2007 року на загальну суму 25800 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- додаткова угода № 2 специфікація № 3 строк поставки січень-грудень 2007 року на загальну суму 1998906,96 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- додаткова угода № 3 специфікація № 4 строк поставки до 10 березня 2007 року на загальну суму 78408 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- додаткова угода № 4 специфікація № 5 строк поставки лютий 2007 року на загальну суму 8726,40 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- додаткова угода № 5 специфікація № 6 строк поставки березень 2007 року на загальну суму 3098,40 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- додаткова угода № 6 специфікація № 7 строк поставки квітень 2007 року на загальну суму 219720 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- додаткова угода № 7 специфікація № 8 строк поставки березень 2007 року на загальну суму 8332,80 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- додаткова угода № 8 про виключення позиції із специфікації № 3 від 10.01.2007 року, строк поставки жовтень, грудень 2007 року таким чином загальна вартість специфікації № 3 з урахуванням цього додаткової згоди складає 922663,76 грн.;

- додаткова угода № 9 специфікація № 8 строк поставки до 20-х чисел квітень, травень, червень 2007 року на загальну суму 804600,30 грн., умови поставки СРТ - склад ВАТ «ІнГОК», м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47.

26.01.2007 року між ВАТ «Північний горно-збагачувальний комбінат» (Покупець) та ТОВ «Промисловий Альянс» (Постачальник) було укладено договір поставки товару № 145 та надано специфікації до цього договору:

- № 1 строк поставки на протязі 20 днів від дати одержання письмового замовлення від «Покупця» на суму 32520 грн., умови поставки СРТ - склад покупця, м. Кривий Ріг, відповідно Інкотермс - 2000;

- № 2 строк поставки на протязі 30 днів від дати одержання письмового замовлення від «Покупця» на суму 35493,96 грн., умови поставки СРТ - склад покупця, м. Кривий Ріг, відповідно Інкотермс - 2000;

- № 3 строк поставки на протязі 30 днів від дати одержання письмового замовлення від «Покупця» на суму 22320 грн., умови поставки СРТ - склад покупця, м. Кривий Ріг, відповідно Інкотермс 2000.

До матеріалів справи також надані копії договорів купівлі продажу товару від 10.11.2006 № 11, укладено року між ТОВ «Промисловий Альянс» (покупець) і ТОВ «Номінал плюс» (продавець), та від 03.01.2006 року № 03/01-ПрА між ТОВ «Промисловий Альянс» (покупець) і ТОВ «Енергія ТП» (продавець). Згідно вказаних договорів позивач є покупцем товару, сторони підтвердили, що за такими договорами не проводилось донарахування сум податків.

Судом встановлено, що між приватним підприємцем ОСОБА_2 код НОМЕР_1, свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2007 року Серія НОМЕР_2 та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Виконавці) та ТОВ «Промисловий Альянс» (Замовник) було укладено договори № 06 від 01.01.2006 року і № 2 від 10.01.2007 року та № 3/ПА від 05.09.2005 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до якого Замовник передає, а Виконавець приймає на себе виконання транспортно-експедиційних робіт на підставі разових замовлень.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзді перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються, у судовому засіданні представники сторін не заперечували проти здійснення спірних операцій по поставці товару, отриманням позивачем транспортних послуг, розміру сум, сплачених позивачем за такі послуги перевезення. Спір точиться навколо того, чи здійснено позивачем операції по безоплатному наданню транспортних послуг покупцям товарів, та, в наслідок чого, чи є обовязок їх оподаткування.

Відповідно до пункту 1.23. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, безоплатно надані роботи, послуги це роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно із пунктом 1.31. вказаного Закону, продаж результатів робіт (послуг)- будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

З матеріалів справи виходить, що позивач не укладав із покупцями товару договорів перевезення вантажів, позивач не надавав послуг перевезення, у тому числі безоплатних, такі послуги покупцями товару не отримувались.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а стаття 909 ЦК України та стаття 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» вимагають для договорів перевезення вантажу укладення їх у письмовій формі.

Представник відповідача у судовому засіданні на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень не надав доказів щодо надання позивачем покупцям товару послуг з перевезення, споживання цих послуг покупцями.

Відповідно до статті 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

В розглянутому випадку договори поставки передбачали обовязок продавця (поставника) доставити товар покупцеві.

При цьому, статтею 267 Господарського кодексу України зазначено, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем; договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". Згідно пункту 1 Інкотермс (в редакції 2000 року), сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, повязаними з правами та обовязками сторін договору купівлі-продажу щодо постачання проданих товарів.

З огляду на викладене, покупці товару, що поставлений позивачем, не отримували послуг на його перевезення від позивача; такі послуги, у тому числі безоплатні, позивачем не надавались. Позивач є особою, що замовила послуги перевезення для виконання власних договірних зобовязань перед покупцями.

Наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт підтверджують, що саме позивач виступав замовником перевезень, та вантажовідправником, оплачував такі послуги перевізнику.

Відповідно до пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Позивач також не допускав порушень пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-В, оскільки платник податків не здійснював операцій з безоплатного надання послуг.

Пункт 17 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, відносить до складу витрат витрати на збут. Пунктом 19 вказаного Положення визначено, що витрати на збут включають витрати, повязані з реалізацією (збутом) продукції, зокрема витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно - експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням готової продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірного винесення Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області оскаржуваних податкових повідомлень - рішень - № 0004372301/0 від 11.10.2007 року про донарахування ТОВ «Промисловий Альянс» податку на додану вартість за основним платежем 10486,10 грн., за штрафними санкціями 5243,05 грн., на загальну суму 15729,15 грн. та № 0004362301/0 від 11.10.2007 року про донарахування ТОВ «Промисловий Альянс» з податку на прибуток за основним платежем 13107,63 грн., за штрафними санкціями 6553,82 грн., на загальну суму 19661,45 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що відповідач прийняв рішення не на підставі, що передбачені законами України у формі неправильного застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та незастосування норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт»; не добросовісно, оскільки актом та оскаржуваними рішеннями встановлено порушення позивачем пункту 4.4.1. пункту 4.4. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», однак такого пункту вказаний закон не містить.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, спірні податкові повідомлення-рішення таким, що не відповідає вищенаведеним нормам податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 85 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., які який зараховано до Державного бюджету України у повному обсязі. Поряд з цим, судовий збір за подання адміністративного позову складає відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" 3, 40 грн. Інша сума є надмірно сплаченою та повертається на підставі клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору. Оскільки позивач таке клопотання не подав суд позбавлений можливості вирішення питання про повернення надмірно сплачених сум, що не позбавляє позивача права на подання такого клопотання у майбутньому в порядку встановленому чинним законодавством. Сплата витрат на інформаційне-технічний розгляд адміністративних справ Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено, отже такі суми також є надмірно сплаченими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000437230/0 від 11.10.2007 р., №0004362301/0 від 11.10.2007 р. Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Повернути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» (м. Кривий Ріг, вул.Окружна, 12, ЄДРПОУ 32411094) судовий збір у розмірі 3, 40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 07.07.08 р.