Рішення № 18242693, 21.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

21.09.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 672-847

проспект Миру , 20 тел. 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

16 вересня 2011 року Справа №8/47

За позовом:Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України, вул.Комсомольська, 49, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Приватного підприємства "Профсервіс", вул.Комсомольська, 49, м. Чернігів, 14000

про стягнення 29461грн.54коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1. юрисконсульт, довіреність №01-05/18 від 20.01.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2. головний бухгалтер, довіреність №39/2011 від 06.09.2011р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.09.2011р. по 13.09.2011р. та з 13.09.2011р. по 16.09.11р. на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Рішення приймається після оголошеної перерви.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 8897грн.64коп. боргу по орендній платі за період з 31.12.2010р. по 30.04.2011р. за оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49, що надане в строкове платне користування на підставі договору оренди приміщення №3 від 28.12.2006р., 17795грн.25коп. неустойки, нарахованої за період з 31.12.2010р. по 30.04.2011р. за несвоєчасне повернення орендованого майна, та 2768грн.65коп. боргу за комунальні послуги за грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.

До початку судового засідання 13.09.2011р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення орендної плати на 6673грн.23коп. за період з 01.05.2011р. по 31.07.2011р., неустойки на 13346грн.66коп. за період з 01.05.2011р. по 31.07.2011р. та боргу за комунальні послуги на 391грн.41коп. за квітень 2011 року.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеної заяви, позивач просив стягнути з відповідача 15570грн.87коп. боргу за період з 31.12.2010р. по 31.07.2011р., 31141грн.71коп. неустойки, нарахованої за період з 31.12.2010р. по 31.07.2011р. та 3161грн.06коп. боргу за комунальні послуги за грудень 2010р., січень-квітень 2011 року.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, тому судом вказана заява позивача прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 16.09.2011, яке продовжувалося після проголошеної перерви з 13.09.2011р., позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на 434грн.07коп. в частині стягнення орендної плати та на 868грн.11коп. неустойки, залишивши без змін позовні вимоги в частині стягнення боргу за комунальні послуги.

Таким чином, позовні вимоги позивача полягають у стягненні з відповідача 15136грн.80коп. боргу по орендній платі за весь час користування орендованими приміщеннями, 30273грн.60коп. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна, та 3161грн.06коп. боргу по оплаті комунальних послуг.

Приймаючи до уваги, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, такі дії позивача не суперечать чинному законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтересі третіх осіб, судом приймається до розгляду заява позивача і спір вирішується з її урахуванням.

Відповідач в письмову відзиві на позов проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вказуючи, що договір оренди №3 від 28.12.2006р., на який посилається позивач, встановлює правовідносини між сторонами стосовно кімнат №9 і №22, загальною площею 53кв.м. в будинку за адресою м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49. Додаток №4 до позовної заяви, наданий позивачем як єдина підстава задоволення позовних вимог, не відповідає оригіналу примірника відповідача і пп.9.1. п.9 цього договору, а тому не може бути використаний як доказ. Відповідачем зазначено, що пп.3.3 п.3 договору передбачає, що термін дії договору може бути продовжено тільки шляхом укладення додаткової угоди за наявності письмової заяви орендаря, наданої орендодавцеві протягом місяця до закінчення строку дії договору. Остання така додаткова угода укладалася сторонами 02 січня 2009 року і продовжувала термін дії договору до 31 грудня 2009 року.

Крім того, відповідач вказує, що 04 січня 1999 року між сторонами був укладений договір №3 оренди приміщень, а саме: кімнати №23, площею 41кв.м і кімнати №9, площею 46,9кв.м. На наступний час строк, на який його було укладено, не закінчився і змін чи доповнень до нього сторонами не вносилося. На підставі даного договору відповідачем здійснювалась оплата за оренду приміщень, а тому, на думку відповідача такі факти спростовують позовні вимоги щодо неотриманої орендної плати і неустойки. У запереченнях на збільшення та уточнення позовних вимог від 13.09.11р. відповідач стверджує, позовні вимоги про стягнення неустойки ґрунтуються на рішенні господарського суду Чернігівської області від 09.03.2011р. по справі №13/31-13/38, яке на момент подачі даної позовної заяви не набрало законної сили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2006 року між Чернігівською обласною організацією Товариства сприяння обороні України (позивач у справі, орендодавець за умовами договору) та Приватним підприємством "Профсервіс" (відповідач у справі, орендар за умовами договору) укладений договір оренди приміщення №3.

За умовами договору оренди (Розділ 1) орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться у власності позивача, яке розташоване за адресою: м.Чернігів, вул.Комсомольська, 49, загальною площею 53кв.м. з номерами кімнат: №9,22,23.

Обєкт оренди належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на обєкти нерухомості від 24.04.2002р. (копія а.с.11), видане на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 15.04.2002р. №80 взамін реєстраційного посвідчення від 05.01.1998р.

02 січня 2009р. між сторонами укладено додаток №2 до договору оренди №3 від 28.12.2006р., відповідно до умов якого сторонами, в тому числі, змінено розмір орендної плати за 1кв.м площі, що орендується, і становить 34грн. без ПДВ.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди, положення якого регулюються §1,4 Глави 58 Цивільного кодексу України та §5 розділу VI Господарського кодексу України.

В силу ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічне визначення договору оренди (найму) міститься у ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України.

Факт передачі позивачем обєкта оренди відповідачу у строкове платне користування та прийняття вказаного обєкта оренди відповідачем встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.03.2011р. по справі №13/31-13/38, яке набрало законної сили з 25.07.2011р. в порядку ст.ст.85,105 Господарського процесуального кодексу України. .

Вищевказаним рішенням також встановлено, що договір оренди приміщення №3 від 28.12.2006р. припинив свою дію з 31 грудня 2010р. у звязку зі спливом строку оренди, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для його знаходження в орендованому приміщенні після 31.12.2010р. (абз.6-7, а.с.103).

Заперечення відповідача щодо продовження строку дії договору оренди приміщень №3 від 04.01.1999р., який був укладений між сторонами судом до уваги не приймаються, оскільки рішенням місцевого господарського суду від 09.03.2011р. по справі №13/31-13/38 встановлено, що вказаний договір був припинений на підставі домовленостей сторін та укладений новий договір оренди приміщення №3 від 28.12.2006р.

Крім того, не приймаються судом до уваги заперечення відповідача щодо розбіжностей орендованих кімнат та площ, оскільки, як встановлено рішенням суду від 09.03.2011р. по справі №13/31-13/38, у сторін відсутні розбіжності щодо фактичного користування кімнат та площ по вказаному договору, відповідач фактично знаходився та орендував кімнату №9 площею 12,2кв. та кімнату №23 площею 40,8кв.м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011р. рішення місцевого господарського суду від 09.03.2011р. по справі №13/31-13/38 залишено без змін.

Згідно із ч.3 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, а тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011р. набрала законної сили 25 липня 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки, у справі №13/31-13/38 приймали участь ті ж самі сторони, а тому в силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення знову факт користування відповідачем приміщеннями на підставі договору оренди №3 від 28.12.2006р., факт припинення дії даного договору оренди та факт відсутності правових підстав для знаходження відповідача в орендованому приміщенні після 31.12.2010р.

Позивач, з посиланням на п.п.4.1.,7.1.,7.2. договору оренди, просить стягнути з відповідача 15136грн.80коп. боргу по орендній платі, нарахованої за період з 31.12.2010р. по 31.07.2011р. та 30273грн.60коп. неустойки за час фактичного користування приміщення після закінчення договору.

Згідно з ч.7 ст.180 Господарського кодексу України строк дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору. Аналогічні приписи містяться у ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України. Тобто, зобовязання, взяте на себе сторонами відповідно до умов договору, діє протягом строку дії цього договору.

Відповідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначено вище, рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.03.2011р. по справі 13/31-13/38, в якій приймали участь ти ж самі сторони, та яке набрало законної сили, встановлено юридичний факт припинення з 31 грудня 2010р. дії договору оренди приміщення №3 від 28.12.2006р. у звязку зі спливом строку оренди.

Частиною 4 ст.291 Господарського кодексу України встановлюється, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

В силу ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.п.7.1.,7.2. договору оренди сторони узгодили, що після закінчення терміну оренди орендар зобовязаний передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом 1 дня з моменту закінчення терміну оренди за актом передачі. Протягом 2 днів орендар зобовязаний залишити приміщення, що орендується, та підготувати його до передачі орендодавцю.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Дана норма кореспондується із ст.526 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, після припинення договору оренди припиняється і обовязок орендаря щодо сплати орендних платежів за договором та виникає обовязок останнього щодо негайного повернення майна, а разі порушення орендарем зазначеного обовязку, у орендодавця виникає право вимагати стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати. Відповідна правова позиція викладена також у тексті Постанови Вищого господарського суду України від 24.02.11р. по справі №11/1-10-136.

Отже, оскільки договір оренди припинився з 31.12.2010р., у відповідача припинилися зобовязання по сплаті щомісячних орендних платежів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 15136грн.80коп. нарахованої орендної плати за весь час фактичного користування приміщеннями після припинення договору (з 31.12.2010р. по 31.07.2011р.) є безпідставними.

Відповідач після припинення дії договору, а саме після 31.12.2010р. орендовані приміщення не звільнив, в матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема, акт прийому-передачі орендованого майна, які б підтверджували факт повернення відповідачем майна позивачу. До того ж суд приймає до уваги, що на момент вирішення даного спору відповідачем не надано доказів виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 09.03.2011р. по справі №13/31-13/38 в частині звільнення орендованого приміщення.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані зобовязання по поверненню орендованого майна позивачу, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати сплати неустойки.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем обовязку щодо повернення орендованого приміщення позивачу за договором оренди приміщення №3 від 28.12.2006р., наданий позивачем розрахунок неустойки відповідає фактичним обставинам справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 30273грн.60коп. неустойки, нарахованої за період з 31.12.2010р. по 31.07.2011р., є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

Судом не приймається до уваги заперечення відповідача щодо суми обчисленої позивачем неустойки, оскільки заявлена до стягнення сума нарахована із застосуванням розміру орендної плати, передбаченого додатком №2 від 02.01.2009р. до договору оренди №3 від 28.12.2006р.

Також залишаються поза увагою суду посилання відповідача, що ним щомісячно сплачуються платежі за користування орендованим приміщенням на підставі договору №1/98 від 01.01.1998р., оскільки, як встановлено рішенням суду від 09.03.2011р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011р., договором оренди №3 від 28.12.2006р. фактично припинено зобовязання по договору №1/98. Крім того, матеріалами справи підтверджується факт повернення позивачем сплачених відповідачем грошових коштів, як помилково зарахованих.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3161грн.06коп. боргу за комунальні послуги, зокрема за опалення, за грудень 2010р., січень-квітень 2011 року.

Відповідно до п.4.4. договору оренди визначено, що до орендної плати не входять плата за комунальні послуги (опалення, освітлення, вода, стоки, вивіз сміття, телефонні переговори, радіоточки). Відшкодування комунальних витрат, пропорційно орендованих приміщень, проводиться за виставленими рахунками у 5-ти (пяти) денний термін.

В обгрунтування суми боргу за комунальні послуги позивач посилається на повні розрахунки по абонентському договору, які предявлялися саме позивачу постачальником цих послуг. При цьому із наданих позивачем доказів не вбачається, коли, у якій спосіб, та якій посадовій особі відповідача позивачем предявлялися рахунки на відшкодування комунальних витрат, які повинні були оплачені відповідачем у пятиденний термін.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню комунальних витрат стосується періоду після припинення договору оренди, в звязку з чим припинилися і зобовязання відповідача за умовами договору по сплаті комунальних платежів. А відтак, вимога позивача про стягнення боргу по оплаті комунальних витрат на опалення є безпідставною.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто 30273грн.60коп. неустойки.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.193,291 Господарського кодексу України, ст.ст.526,615,631,759,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,35,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Профсервіс», вул.Комсомольська, 49, м. Чернігів (ідентифікаційний код 24557411, р/р №2600401170225 в АКБ «Правексбанк»м. Київ, МФО 321983) на користь Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України, вул.Комсомольська, 49, м. Чернігів (ідентифікаційний код 02730783, р/р №26008000036880 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 30273грн.60коп. неустойки, 302грн.74коп. державного мита та 147грн.09коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Повний текст рішення складений та підписаний 21 вересня 2011 року.

Суддя Т.Г. Оленич