Рішення № 18242687, 21.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

21.09.11

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" вересня 2011 р.Справа № 10/91

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіталаК",

вул. Дніпровська набережна, 13а, оф. 9, м. Київ, 02098

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Маяк”,

вул. Шевченка, 6, с. Лихачів, Носівський район, Чернігівська область, 17111

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 11936,41 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_1., довіреність № б/н від 18.07.2011р., представник

Відповідач: ОСОБА_2., довіреність № б/н від 07.09.2011р., представник

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіталаК” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Маяк” про стягнення основного боргу в сумі 7502,00грн., пені в сумі 895,32 грн., інфляційних втрат в сумі 2865,76грн., 3% річних в сумі 673,33 грн., а всього на загальну суму 11936,41грн. Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем умов договору поставки № 16/08 від 20.07.08р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.09.11р. надав відзив на позов, в якому відповідач визнає позовні вимог в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 7502,00 грн. Також, у відзиві на позов відповідач заявив про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені в сумі 895,32 грн. Відповідач вважає, що у даному випадку, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, строк позовної давності сплив 22.02.10р., що є підставою для відмови у стягненні з відповідача пені. Також відповідач надав контррозрахунок інфляційних втрат.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки № 16/08, згідно з п.1.1 якого позивач (постачальник) зобовязується передати (поставити) в обумовлений цим договором строк комбікорм, надалі товар, у власність відповідача (покупця), а відповідач зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, передбачену цим договором.

Згідно п.п.1.1., 1.2. Договору, поставка товарів здійснюється на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення). Одночасно з товаром позивач (постачальник) зобов”язується передати відповідачу (покупцю) документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром, а саме: видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, якісне посвідчення (копія). Цей перелік документів є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.8. Договору, місце поставки, кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів узгоджується сторонами та фіксується у специфікаціях. Моментом придбання відповідачем (покупцем) права власності на товар є момент передачі товару у місці вказаному у специфікаціях, які узгоджені сторонами.

Згідно п. 5.2. Договору, оплата товару здійснюється відповідачем (покупцем) на умовах 100% оплати протягом 2 (двох) діб з дати поставки на розрахунковий рахунок позивача (продавця).

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача (покупця) товар згідно специфікації № 1 від 23.07.08р., видаткової накладної № РН-0000079 від 23.07.08р. та довіреності на отримання матеріальних цінностей ЯОЮ № 254626 від 23.07.08р., копії яких є в матеріалах справи (а.с.16-18) на суму 7502,00 грн., що визнається відповідачем у відзиві на позов.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу № 24 від 23.06.2011р. про сплату боргу в сумі 7502,00 грн. за товар, яка була отримана відповідачем 30.06.2011р., що підтверджується копіями поштової квитанції від 25.06.11р., поштовим описом від 25.06.11р. та зворотного поштового повідомлення в матеріалах справи ( а.с.19-21).

Оригінали договору поставки № 16/08 від 20.07.08р., специфікації № 1 від 23.07.08р., видаткової накладної № РН-0000079 від 23.07.08р., довіреності на отримання матеріальних цінностей ЯОЮ № 254626 від 23.07.08р., вимоги про сплату боргу № 24 від 23.06.11р., поштової квитанції від 25.06.11р., поштового опису від 25.06.11р. та зворотного поштового повідомлення були оглянуті судом в судовому засіданні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 7502,00 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за отриманий товар не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтовані і підлягають задоволенню у сумі 7502,00грн .

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно п. 6.1. Договору, у разі прострочення грошового зобов”язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного грошового зобов”язання за кожний день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 895,32 грн. згідно розрахунку пені (а.с.12) за період з 25.07.08р. по 22.01.09р.

Відповідач проти стягнення пені заперечує та вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені за невиконання зобов”язання за договором поставки № 10/08 від 20.07.08р., про що надав письмову заяву .

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 цього кодексу, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.( ч.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ( ч.4,5 ). Позивач в судовому засіданні поважність причин пропущення строку позовної давності суду не довів.

Таким чином, оскільки за умовами п.5.2 Договору строк виконання відповідачем зобов»язання настав 26.07.08р., то з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені, який сплив 26.01.10р., в зв»язку із чим, суд погоджується з позицією відповідача та доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 895,32 грн. в зв»язку із пропущенням позивачем строку позовної давності.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Вирішуючи питання щодо стягнення 3% річних за період з 26.07.08р. по 21.07.11р. та інфляційних втрат з серпня 2008 року по липень 2011 року, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, але в зв»язку із допущенням позивачем арифметичної помилки в розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 26.07.08р. по 21.07.11р. підлягають частковому задоволенню в сумі 672,45 грн. та інфляційних втрат з серпня 2008 року по липень 2011 року в сумі 2728,66 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню держмито в сумі 109,61 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 215,57 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Маяк” (17111, Чернігівська область, Носівський район, с. Лихачів, вул. Шевченка, 6, код ЄДРПОУ 30885858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіталаК” (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13а, офіс 9, п/р 26005041838600 АТ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, ІПН 343428726512, код ЄДРПОУ 34342871) 7502,00 грн. боргу, 672,45 грн. 3% річних, 2728,66 грн. інфляційних витрат, 109,61 грн. державного мита, 215,57 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко