Рішення № 18242538, 13.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.11 Справа № 5021/2050/2011. За позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Оклавіка”, м Суми

про стягнення 74 065 грн. 68 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., по довіреності № 15-4709 від 22.06.2011 р.

від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Черненко І.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 10/06-2009 від 10.06.2009р. в сумі 74 065 грн. 68 коп., із них: 65 599 грн. 64 коп. основного боргу, 2623 грн. 32 коп. пені, 4451 грн. 65 коп. інфляційні збитки та 1 391 грн. 07 коп. 3% річних, а також витрати по сплаті держмита в сумі 740 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, в засідання суду не прибув, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, а тому не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

10.06.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 10/06-2009, відповідно до пункту першого якого позивач (постачальник) зобовязується передати у власність відповідачу (покупцю) продукцію, а покупець зобовязується прийняти та сплатити на умовах договору продукцію згідно специфікації (титана пігментний марки sum TITAN R-202. R-203.).

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 2967099 грн. 64 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільної законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 3.2. п. 3 вказаного договору передбачено, що відповідач (покупець) здійснює оплату за товар за розрахунковий період позивача (постачальника) в розмірі 100% загальної вартості партії товару протягом 30 днів з моменту поставки товару.

Проте, відповідачем здійснено оплату товару частково.

Станом на 11.08.2011р. заборгованість відповідача за поставлений товар склала 65599 грн. 64 коп. Відповідач в строк до 15.08.2011р. зобовязання по оплаті одержаного товару в розмірі 65599 грн. 64 коп. не виконав, тому позивач був змушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення в примусовому порядку з відповідача боргу в сумі 65599 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 65599 грн. 64 коп. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені в сумі 2623 грн. 32 коп., нарахованої за період з 01.12.2010р. по 15.08.2011р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (пункт 6.2. договору).

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В даному випадку за шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (за період з 01.12.2010р. по 01.06.2011р.) з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені становить 5 097 грн. 90 коп. Але, враховуючи, що до стягнення позивачем заявлена пеня в розмірі 2623 грн. 32 коп., суд задовольняє вимоги по стягнення з відповідача пені в частині заявлених ним вимог, а саме в сумі 2623 грн. 32 коп.

Позивач також заявив вимоги про стягнення з 4451 грн. 65 коп. інфляційні збитки та 1 391 грн. 07 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання з квітня 2008р. по жовтень 2008р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 4451 грн. 65 коп. інфляційні збитки та 1 391 грн. 07 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 740 грн. 66 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оклавіка” (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/2, код ЄДРПОУ 31651653) на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) 65 599 грн. 64 коп. боргу, 2623 грн. 32 коп. пені, 4451 грн. 65 коп. інфляційні збитки та 1 391 грн. 07 коп. 3% річних, 740 грн. 66 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складе 14.09.2011р.