Рішення № 18242423, 20.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р. Справа № 5010/1632/2011-17/87

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко-Пак", вул. Максимовича, 8, м. Івано-Франківськ, 76007;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Крона", вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ, 76014;

про стягнення 40400 грн. 40 коп., в т.ч. 38227 грн. 62 грн. борг, 1663 грн. 78 коп. інфляційні, 509 грн. річні;

за участю представників сторін:

Від позивача: Ловас В. О - представник, (посвідчення №586 від 24.11.06);

Від відповідача: Обітоцький В. Г. - керівник.

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Франко-Пак" подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення 40400 грн. 40 коп., в т.ч. 38227 грн. 62 грн. борг, 1663 грн. 78 коп. інфляційні, 509 грн. річні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 2006 по 2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем одержано продукцію на загальну суму 689938 грн. 77 коп., що підтверджується накладними, належно засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.14-86). За отриманий товар відповідачем проведено частковий розрахунок в сумі 651711 грн. 15 коп.

Оскільки відповідач прийняті на себе зобовязання щодо оплати за отриману продукцію належним чином та в повному обсязі не виконав, утворився борг в сумі 38227 грн. 62 коп.

31.05.2011 р. між сторонами підписано акт зрівняння розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2011 р., згідно якого сума боргу становить 38227 грн. 62 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відпуск товару позивачем відповідачу та часткова оплата ним одержаної продукції свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у даному випадку має місце постачання товару по накладних без укладення договору поставки у письмовій формі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату боргу вих. № 117/11 від 01.02.2011 р.

Вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не надані.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 38227 грн. 62 коп.

обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та річних. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 1663 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 509 грн. річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позовні вимоги про стягнення 38227 грн. 62 грн. основного боргу, 1663 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 509 грн. річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1150 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Судом встановлено, що 02.08.2011 р. між позивачем та адвокатом укладено договір про надання юридичних послуг (а.с. 87). Пунктом 2 договору визначено вартість правової допомоги, що становить 1150 грн. Вартість послуг з надання правової допомоги була сплачена позивачем у встановленому порядку, що підтверджується квитанцією № 009399 від 02.08.2011 р.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката підлягають віднесенню до складу судових витрат, повязаних з розглядом справи.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 625 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 48, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко-Пак" до Відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення 38227 грн. 62 грн. основного борг, 1663 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 509 грн. річних задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крона", вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ, 76014, (ідентифікаційний код 25070361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко-Пак", вул. Максимовича, 8, м. Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 30107211) 38227 грн. 62 грн. (тридцять вісім тисяч двісті двадцять сім гривень, шістдесят дві копійки) - основного борг, 1663 грн. 78 коп. (одну тисячу шістсот шістдесят три гривні, сімдесят вісім копійок) - інфляційних втрат, 509 грн. (п'ятсот дев'ять гривень) - річних, 1150 грн. (одну тисячу сто п'ятдесят гривень) - витрат на оплату послуг адвоката, 404 грн. 01 коп. (чотириста чотири гривні, одну копійку) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 21.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костюшко Л. Р. 21.09.11