Рішення № 18242090, 15.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" вересня 2011 р.Справа № 11/5007/65/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Маріщенко Л.О.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - не з'явився

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним - Жарський В.І. ( селищний голова, посв. № 31), ОСОБА_1 ( довіреність від 22.02.11р.)

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" (м.Київ)

до Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області (смт. Ружин)

про стягнення 107085,47 грн.

та за зустрічним позовом Ружинської селищної ради (смт. Ружин)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" (м.Київ)

про розірвання договору від 22.10.2008р. № 65-П-2008. та додаткової угоди № 1 від 11.06.2009 року

Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь 86500 грн. вартості комплексу виконаних робіт по будівництву станції знезалізнення питної води, відповідно до укладеного договору від 22.10.08р. № 65-П-2008 і п. 1 додаткової угоди № 1 від 11.06.09р. , 15786,49 грн. інфляційних, нарахованих за період з серпня 2009р. по квітень 2011р. та 4798,98 грн. 3% річних.

07.07.11р. на адресу суду від відповідача надійшов зустрічний позов про розірвання договору від 22.10.08р. № 65-П-2008 та додаткової угоди № 1 від 11.06.2009р.

Ухвалою господарського суду від 08.07.11р. зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним.

Представник відповідача за первісним позовом надав суду відзив, в якому позов не визнає посилаючись на те, що після запуску станції знезалізнення питної води було встановлено, що в умовах низьких температур, в її трубопроводах замерзає вода , що підтверджується актами від 26.12.08р., 29.12.08р., 06.01.09р., 09.01.09р., 23.02.09р.

Всупереч ч. 3 п. 1.2 договору виконавець не відпрацьовано технологію знезалізнення води відповідно до ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая " з використанням винаходів захищених патентами України.

Відповідно до п. 5.1 договору, при завершенні робіт виконавець передає, а замовник приймає роботи, оцінює якість очищеної води за результатами аналізу СЕС. Документального підтвердження виконавець не представив.

24.02.11р. ЗАТ "Концерн Природа" надсилає до селищної ради протокол наради, в якому фактично визнає недоліки , які були допущені при виконанні робіт.

ЗАТ "Концерн Природа" та його правонаступник ТОВ "Природа - 2" ухиляється від обов'язку передбаченого п. 6 ст. 897 ЦК України негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Крім того, вимога про стягнення відсотків у розмірі 3% річних за невиконання грошового зобов'язання суперечить положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої відповідальність настає, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору така відповідальність встановлено.

Проте додатковою угодою № 1 від 11.06.09р. дія п. 6.2 зупинена до моменту повного розрахунку Ружинської селищної ради.

Позивачем за первісним позовом також надано відзив на зустрічний позов, в якому він проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, щ, як вбачається з назви договору , укладеного між позивачем та відповідачем, цей договір не є договором будівельного підряду, а є договором на виконання дослідно - конструктивних та технологічних робіт. На підтвердження цього сторони чітко обумовили в п. 1.2 договору, що він не передбачає прокладання водопровідних мереж, зведення будівель тощо.

За умовами договору позивач за дорученням відповідача зобов'язався на підставі наданого відповідачем технічного завдання виконати комплекс робіт з будівництва станції знезалізнення питної води на існуючому об'єкті впровадження.

Позивачем в повному обсязі виконано всі взяті на себе за договором зобов'язання та виконано всі передбачені договором роботи, підтвердженням чого є підписання сторонами 28.11.08р. актів приймання виконання підрядних робіт типової форми КБ - 2в та Довідок про вартість виконаних робіт типової форми КБ - 3.

Метою виконання робіт за договором було впровадження технологічної очистки питної води та приведення її до характеристик, визначених Державними стандартами щодо питної води.

Отже, посилання відповідача в зустрічному позові на те, що позивач начебто не виконав роботи або не передав їх відповідачу, або ці роботи були неналежної якості , є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що перевірка роботи станції знезалізнення в умовах низьких температур в зимовий період 2009-2010р.р. виявилася неможливою, оскільки ЗАТ "Концерн "Природа" було демонтовано ежектор, є безпідставним. Як вбачається з листа ЗАТ "Концерн "Природа" від 21.05.10р., копію якого надав відповідач, зазначений демонтаж відбувся в червні 2010р., тобто після закінчення зимового періоду 2009-10 р.р. і після письмового попередження про це відповідача згаданим листом. Отже, жодного зв'язку між вилученням ежектора та неможливістю проведення перевірки роботи станції в зимовий період 2009-2010 р.р. не було, але відповідач просто не захотів складати передбачений п. 2 Додаткової угоди Акт про належну роботу станції та здійснювати оплату за виконані роботи.

Щодо вилучення ежектора на станції знезалізнення, то воно викликане виключно ухиленням відповідача від оплати виконаних робіт та не впливає на роботу системи водопостачання. Таке вилучення відбулося виключно в рамках притримання, передбаченого ст. 594 ЦК України як спосіб забезпечення виконання зобов'язань, та з метою запобігання псуванню обладнання станції знезалізнення внаслідок безвідповідальної бездіяльності відповідача, яка полягає у небажанні здійснити утеплення башти та промислового крану.

Позивач неодноразово підтверджував, що негайно після проведення відповідачем необхідних дій з підготовки станції до зимового періоду позивачем буде встановлено ежектор та перевірено роботу станції ( протокол наради від 24.02.11р.).

Також, позивач зазначає, що навіть в разі розірвання договору відповідач повинен сплатити позивачу вартість робіт зі створення станції знезалізнення на підставі ст. 1212 ЦК України.

В судове засідання представник відповідача за первісним позовом надав суду заперечення на відзив наданий позивачем , в яких зазначив, що пунктами 2.2, 4.2.2, 5.1 договору № 65-П-2008 від 22.10.08р. визначено, що сторони підписують акт приймання - передачі та іншу кошторисну документацію.

Відповідно до ст. 894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Роботи передбачені п. 1.2 договору не завершені.

Виконавцем не забезпечено знезалізнення води на об'єкті .

Не надано доказів про те, що селищна рада в зимовий період 2009-2010 р. відмовилась складати акт про належну роботу станції.

Станція не могла працювати через недоліки, які були допущені з вини ЗАТ "Концерн Природа" при будівництві та які пізніше були визнані в протоколі наради від 24.02.11р

Представник відповідача за первісним позов позовні вимоги не визнає, зустрічний позов підтримує.

Представник позивача за первісним позовом та відповідач за зустрічним в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.

За клопотанням сторін, спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представників відповідача за первісним позовом та позивачів за зустрічним, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ЗАТ "Концерн "Природа" ( правонаступником якого є ТОВ "Природа - 2") та Ружинською селищною радою було укладено договір від 22.10.08р № 65-П-2008 на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт зі створення станції знезалізнення питної води продуктивністю 200 куб. м. на добу по вул. Депутатській в смт. Заріччя Ружинського району Житомирської області.

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт зі створення станції знезалізнення питної води складає 173000,40 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, роботи по цьому договору виконавець розпочинає протягом 60 календарних днів від дати підписання даного договору та виконує протягом 120 календарних днів.

При завершенні робіт за цим договором , виконавець передає , а замовник приймає роботи, оцінює якість очищення води за результатами аналізу СЕС, та сторони підписують АКТ здачі - прийняття робіт та іншу кошторисну документацію згідно ДБНу України протягом 5-ти календарних днів з моменту завершення виконання робіт в повному обсязі ( п. 5.1 договору).

На виконання умов договору, між сторонами були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на загальну суму 173000,40 грн.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись письмові повідомлення та претензії з вимогою оплати виконані роботи, однак розрахунку проведено не було.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки в зимовий період 2008-2009 р.р. в роботі станції стався збій позивач, згідно з гарантійними зобов'язаннями , ліквідував недоліки і станція відновила роботу. З метою перевірки роботи станції при низьких температурах сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору від 11.06.09р.

Згідно п. 1 цієї Угоди відповідач повинен оплатити половину договірної вартості комплексу робіт зі створення станції знезалізнення в сумі 86500,20 грн. протягом 30 днів з дати підписання вказаної угоди.

Однак, відповідач в зазначений у додатковій угоді строк розрахунку з позивачем не провів.

Таким чином, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.06.09р. у відповідача станом на 11.07.09р. утворилась заборгованість в сумі 86500,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Підставою виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем є договір № 65-П-2008 від 22.10.2008р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт, про що складено та підписано акти виконаних робіт.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на протокол наради від 24.02.11р. в якому зазначено, що селищна рада оплачує ЗАТ "Концерн "Природа" виконані роботи в порядку та сумі , визначеній договором № 65-П-2008 від 22.10.08р. протягом 30 календарних днів з дати запуску станції знезалізнення.

Однак, з даного протоколу вбачається, що він не підписаний обома сторонами.

Відповідно до п. 10.2 договору, зазначено, що під час дії договору, сторони можуть вносити до нього зміни та доповнення , які будуть складовими і невід'ємними його частинами, якщо вони оформлені у письмовому вигляді та підписані уповноваженими на те особами сторін.

Таким чином, вказаний вище протокол наради суд не може розглядати як зміну умов договору в частині строку оплати робіт.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, розмір інфляційних нарахувань за період з серпня 2009р. по квітень 2011 р. становить 15786,29 грн.

Також, позивачем нараховані 3% річних за період з 11.07.09р. по 17.05.11р., розмір яких становить 4798,98 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає первісний позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

07.07.11р. відповідачем за первісним позовом був поданий до суду зустрічний позов, в якому він просить розірвати договір № 65-П-2008 від 22.10.08р., укладений між сторонами.

В позовній заяві позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідач за зустрічним позовом не виконав умови договору № 65-П-2008 належним чином.

Після запуску станції знезалізнення питної води було встановлено, що в умовах низьких температур , в її трубопроводах замерзає вода, що підтверджується актами від 12..12.08р., 29.12.08р., 06.01.09р., 09.01.09р., 23.02.09р.

11.06.09р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 65-П-2008 згідно якої ЗАТ "Концерн "Природа" визнав факт неналежного функціонування станції знезалізнення питної води ( збої в роботі в умовах низьких температур). Сторони цією додатковою угодою обумовили оплату виконаних робіт в залежності від результатів роботи станції у наступний зимовий період.

Отже, після укладання додаткової угоди договірні відносини між сторонами продовжилися.

Однак, позивач за зустрічним позовом зазначає, що в зимовий період 2009-2010р. станція знезалізнення питної води не була запущена, оскільки працівниками ЗАТ "Концерн "Природа" був демонтований ежектор, який забезпечує її функціонування.

Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що ЗАТ "Концерн "Природа" взяв на себе зобов'язання обстеження існуючого об'єкта водопостачання та пророблення оптимальних технічних рішень.

Більше того, встановлення ежектора та запуск станції в роботу ЗАТ "Концерн "Природа" обумовило сплатою авансу , що суперечить умовам договору та додаткової угоди, в яких запуск станції знезалізнення води не ставиться в залежність від несплати авансу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом просить суд розірвати укладений між сторонами договір № 65-П-2008 від 22.10.08р.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних причин.

Спірний договір між сторонами був укладений 22.10.08р.

Згідно п. 9.1 договору, він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.09р.

11.06.09р. між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до вказаного договору, згідно якого був змінений строк та порядок оплати виконаних позивачем за первісним позовом робіт.

Зокрема, зазначено, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний провести розрахунок в сумі 86500,20 грн. протягом 30 днів з дня підписання даної додаткової угоди., а іншу суму вартості робіт перерахувати після того , як температура повітря досягне -5 градусів за Цельсієм, про що сторони складають відповідний акт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом першу умову додаткової угоди про сплату коштів не виконав.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів, що відповідачем були допущені істотні порушення договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за зустрічним позовом виконав роботи згідно підписаного між сторонами договору, що підтверджується актами виконаних робі, погоджених сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області ( 13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Бурди, 44, код 04344707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа - 2" ( 03680, м. Київ, пр-т Палладіна, 32, код 30860917) 86500,20 грн. боргу, 15786,29 грн. інфляційних, 4798,98 грн. 3% річних, 1070,85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМаріщенко Л.О.

Дата підписання 21.09.2011 р.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2, -3 сторонам ( рек. з повід.)

<Текст >