Рішення № 18242056, 07.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.11 р. Справа № 13/59

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Іванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно промислове підприємство „Українська електротехнічна корпорація” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукововиробниче обєднання „Укрстанмаш ” м. Краматорськ

про: стягнення передоплати у розмірі 19800грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1(за довіреністю № 58/11 від 10.04.2011р.) - представник

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно промислове підприємство „Українська електротехнічна корпорація” м. Київ (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче обєднання „Укрстанмаш ” м. Краматорськ (далі відповідач) про стягнення передоплати у розмірі 19800грн.00коп.

Ухвалою суду від 18.05.2011р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 13/59, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 12.07.2011р. суд продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів до 01.08.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 070709 від 07.07.2009р. відносно своєчасної та повної поставки продукції, внаслідок чого відповідач не поставив товар на суму 19800грн.00коп., яка була сплачена позивачем в якості передоплати за узгоджену сторонами продукцію.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії: договору № 070709 від 07.07.2009р., специфікації № 1 до договору № 070709 від 07.07.2009р., претензії № 5/со від 03.02.2010р. з вимогою повернути передоплату, протокол від 11.11.2009р., що свідчить про виготовлення неякісного товару, переписку між позивачем та відповідачем, направлену на погодження поставки товару.

Справа слуханням відкладалась з метою надання відповідачу права на захист, але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений. Обізнаність відповідача про розгляд спору підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду. Крім того, судом була надіслана на адресу відповідача телеграма, про факт отримання якої свідчить телеграма про її вручення заступнику директора. Отже, у суду є всі підстави вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про наявність в провадженні господарського суду спору за його участю.

В судовому засіданні 27.07.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав довідку № 205/11 від 21.07.2011р. за підписом директора та головного бухгалтера, згідно з якою грошове зобовязання відповідача становить 19800грн.00коп. та не припинено жодним діючим законодавством способом.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальтником) був укладений договір № 070709 від 07.07.2009р., згідно з яким постачальник зобовязується виготовити своїми силами та/або з залученням третіх осіб продукцію та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію, згідно цінам та умовам, та в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п. 1.2 договору найменування та кількість продукції оформляється у вигляді специфікації та/або додаткових угод, що є невідємною частиною договору.

Відповідно п. 2.1 договору ціна на продукцію погоджується обома сторонами попередньо та зазначається в специфікаціях або додаткових угодах, що є невідємною частиною договору.

Пунктом 3.2 сторони передбачили, що порядок розрахунків за кожну партію продукції встановлюється специфікаціями, що є невідємною частиною даного договору.

Згідно п. 6.1 договору продукція поставляється на умовах та в строки, зазначені в специфікаціях. Приймання продукція, незалежно від умов поставки здійснюється на території постачальника.

Відповідно п. 6.2 договору для приймання продукції постачальник, протягом 3 календарних днів з дати повідомлення про готовність продукції до відвантаження, зобовязується забезпечити прибуття уповноважених спеціалістів. Про готовність продукції до відвантаження постачальник повідомляє покупця в письмовому виді.

Згідно п. 6.4 договору покупець зобовязаний прийняти продукцію протягом 5 днів з дати отримання від постачальника повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Згідно п. 10.10 даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р.

Специфікацією № 1 до договору № 070709 від 07.07.2009р. сторони визначили предмет договору, а саме відповідач повинен виготовити та передати у власність позивача турбіну ч. 1.3910-635.20-03, в кількості 2 штук, ціною за одну штуку 6500грн.00коп., вартістю без урахування 20% ПДВ 13000грн.00коп. та модельний комплект турбіни ч. 1.3910-635.20-03, в кількості 1 штука, за ціною 20000грн.00коп., вартістю 20000грн.00коп., разом загальна вартість обумовленого сторонами товару становить 39600грн.00коп.

Крім того, сторони п. 1 специфікації погодили, що постачальник зобовязується виготовити продукцію, згідно умовам креслення покупця. В пункті 2 специфікації сторони визначили умови оплати, а саме 50% від суми специфікації протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку, залишок суми, покупець виплачує протягом 5 днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

На виконання умов договору та специфікації № 1, що є невідємною частиною договору позивачем платіжним дорученням № 178 від 07.07.2009р. перерахував суму попередньої у розмірі 19800грн.00коп., що становить 50% від суми специфікації.

В подальшому позивач листом № 356/09 від 16.11.2009р. повідомив відповідача, що в ході приймання готової продукції прийняте наступне рішення: модельний комплект турбіни ч. 1.3910-635.20-03, виготовлений без урахування побажань замовника, у звязку з чим підлягає доробки; турбіна ч. 1.3910-635.20-03 в кількості 2 штук виготовлена з масовою відхилень від креслення. Вироби являються бракованими та не придатні для подальшого використання. На підставі вищевикладеного, позивач готовий доплатити 4200грн.00коп. та забрати тільки модельний комплект.

У відповідь на лист позивача № 356/09 від 16.11.2009р. відповідач листом № 04-17/11-09 від 17.11.2009р. повідомив, що виявлені при прийманні двох турбін відхилення можуть бути компенсовані при зборці виробу. Міцність та якість турбіни будуть гарантовані сертифікатом заводу виробника. Стосовно модельного комплекту турбін ч. 1.3910-635.20-03 відповідач зазначає, що продукцію виготовлена згідно технології, прийнятої на заводі виробнику, та побажання замовника можуть бути враховані для підвищення якості продукції, тільки якщо вони не суперечать технічним та технологічним можливостям виробника.

Листом № 370/09 від 07.12.2009р. позивач повідомив, що модельний комплект турбіни ч. 1.3910-635.20-03 придатний для подальшого використання, турбіна ч. 1.3910-635.20-03 в кількості 2 штук якість виливки непридатна для використання.

Листом 02-10/12-09 від 10.12.2009р. відповідач запропонував позивачу заплатити залишок суми від вартості модельного комплекту турбіни в розмірі 12000грн.00коп. Стосовно двох експериментальних турбін, відповідач запропонував використовувати їх в подальшому, доробивши деталі корпусу та кришок. Цим листом відповідач повідомив про готовність відвантажити зазначені турбіни по узгодженій вартості 50% (передоплата), крім того, відповідач повідомив про можливість виготовлення двох нових труб з використанням належних позивачу деталей з урахуванням усіх зауважень.

Однак, листом № 386/09 від 16.12.2009р. позивач відмовився приймати браковані, на його думку, турбіни ч. 1.3910-635.20-03 в кількості 2 штук, у звязку з чим запропонував повернути за них передоплату в розмірі 7800грн.00коп., тільки після цього позивач заплатить 12000грн.00коп.за модельний комплект турбіни або доплатити 4200грн.00коп. до суми вже внесеної передоплати та забрати модельний комплект. Зазначеним листом, позивач просив суд розглянути дані пропозиції або повернути передоплату в розмірі 19800грн.00коп.

Однак, позивач посилається на те, що станом на день звернення позивача до суду з позовною заявою відповідач не надав жодної відповіді на лист № 386/09 від 16.12.2009р., не вчинив жодних дій, спрямованих на повернення передоплати або товару.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (своєчасно не поставив позивачу бандаж, що є підставою для нарахування суми неустойки), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач жодного разу в судові засідання не зявився, свої позиції по суті спору до відому суду не довів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

По-перше, суд відзначає що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Таким чином, за договором на виготовлення та поставку продукції № 070709 від 07.07.2009р. у відповідача виник обовязок виготовити та поставити товар, а у позивача прийняти його та оплатити.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначалось вище, сторони в п. 6.1 договору встановили, що продукція поставляється на умовах та в строки, зазначені в специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору. Відповідно п. 6.2 договору про готовність продукції до відвантаження постачальник повідомляє покупця в письмовому виді. Пунктом 6.4 договору передбачено, що покупець зобовязується прийняти продукцію по договору потягом 5 днів з дати отримання від постачальника повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Крім того, п. 2 специфікації № 1 до договору сторони визначили, що оплата суми, що залишилися з урахуванням зробленої передоплати, позивач покупець оплачує протягом 5 днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Таким чином, умовами договору № 070709 від 07.07.2009р. сторони передбачили взаємозвязок усіх дій покупця (позивача) оплата товару, прийняття товару, з моментом повідомлення постачальником про готовність продукції до відвантаження.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, сторонами здійснювалось приймання продукції, в ході якої був складений протокол від 11.11.2009р., згідно з яким турбіни в кількості 2 штук мають обумовлені дефекти, модель турбини виконанана за технологією Азовського літейно-механічного заводу без врахування побажань замовника, в результаті чого позивач відмовився від прийняття товару.

В подальшому сторони намагались врегулювати виниклий між ними спір шляхом переговорів листами, в яких пропонували одне одному варіанти вирішення виниклих розбіжностей. Позивач повідомляв, що відмовляється від турбін, проте готов забрати модельний комплект. Однак, як свідчать наявні в матеріалах справи листи, сторони так і не дійшли згоди, ціни, порядку оплати та поставки.

Як свідчить останній лист позивача № 386/09 від 16.12.2009р., позивач відмовився приймати браковані, на його думку, турбіни ч. 1.3910-635.20-03 в кількості 2 штук, у звязку з чим запропонував повернути за них передоплату в розмірі 7800грн.00коп., тільки після цього позивач заплатить 12000грн.00коп. за модельний комплект турбіни або доплатити 4200грн.00коп. до суми вже внесеної передоплати та забрати модельний комплект. Зазначеним листом позивач просив відповідача прийняти дані пропозиції або повернути передоплату в розмірі 19800грн.00коп.

Однак, станом на день прийняття рішення відповідач не надав жодної відповіді на направлений позивачем лист № 386/09 від 16.12.2009р., не повідомив про готовність відвантажити товар або його частину, не повернув суму перерахованої позивачем передоплати в розмірі 19800грн.00коп., в результаті чого позивач був позбавлений вчинити зустрічні дії по оплаті товару та прийнятті.

Слід підкреслити, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення суми передоплати в розмірі 19800грн.00коп, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на виготовлення та поставку продукції № 070709 від 07.07.2009р. Крім того, безпосередньо довідкою № 205/11 від 21.07.2011р. позивач зазначає, що станом на 21.07.2011р. грошові зобовязання відповідача становлять 198000грн.00коп., які не припинені жодним передбаченим діючим законодавством способом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок оплатити товар, а у відповідача здійснити його постачання.

Згідно ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Аналогічна позиція викладена у ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

В п. 10.10 договору сторони визначили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., перебіг строку дії договору не звільнює сторінвід виконання обовязків виникших до вказаної події.

Суду не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, виконання в межах строку дії договору договірних зобовязань з боку продавця шляхом поставки продукції на всю суму попередньої оплати, перерахованої позивачем, доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на грошові кошти, отримані від позивача. По закінченню строку дії договору відповідач не повідомив про знаходження у нього продукції готової до відвантаження за умовами п. 6.2 договору. Отримавши вимогу повернути кошти у розмірі 19800грн.00коп. відповідач залишив її без відповіді та задоволення, не повідомив про здійснення поставки на вказану суму.

Крім того слід відзначити, що за змістом листа № 04-17/11-09 від 17.11.2009р. директор відповідача фактично визнав, що при прийманні двоїх турбін виявлені відхилення, тобто недоліки.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Позивач не наполягає на передачі продукції, заявив про своє право повернути сплачені грошові кошти.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 670 ч. 1 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обовязки у відповідача.

Статті 670 та 693 ЦК України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобовязання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки). Спірним договором № 070709 від 07.07.2009р. строк повернення постачальником суми передоплати, здійсненої покупцем, також не визначений.

В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати шляхом предявлення відповідачу претензії № 5/со від 03.02.2010р., яка була відправлена позивачем 10.02.2010р. та отримана відповідачем 15.02.2010р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, отже відповідач зобовязаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з дати отримання ним такої вимоги. Отже, семиденний строк для відповідача наступив у період з 16.02.2010р. по 22.02.2010р. включно, а вже з 23.02.2010р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 19800грн.00коп. суд вважає доведеними та обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 19800грн.00коп. суми неповернутої передоплати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно промислове підприємство „Українська електротехнічна корпорація” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче обєднання „Укрстанмаш ” м. Краматорськ про стягнення передоплати у розмірі 19800грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче обєднання „Укрстанмаш” (юридична адреса: 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Соціалістична, будинок 31, код ЄДРПОУ 34546555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно промислове підприємство „Українська електротехнічна корпорація” (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Микільсько Слобідська, будинок 6А, квартира 3, код ЄДРПОУ 30678575) суму передоплати в розмірі 19800грн.00коп., витрати на оплату державного мита в сумі 198грн.00коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.

У судовому засіданні 27.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >