Рішення № 18242028, 16.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.11 р. Справа № 33/95

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АМ Доненергосервіс”, м.Амвросіївка (код ЄДРПОУ 36679736)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтекс”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 35204484)

про стягнення боргу в сумі 13264грн.04коп., пені в сумі 888грн.69коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №87 від 30.06.2011р.,

від відповідача: не зявився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „АМ Доненергосервіс”, м.Амвросіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтекс”, м.Донецьк про стягнення боргу в сумі 13264грн.04коп., пені в сумі 888грн.69коп.

Ухвалою від 20.06.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/95, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №20 від 22.12.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 13264грн.04коп. та підстави для нарахування пені у розмірі 888грн.69коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №20 від 22.12.2010р., додаткової угоди №1 від 31.12.2010р. до договору №20 від 22.12.2010р., акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011р., претензії №50 від 27.04.2011р., листа №49 від 27.04.2011р., листа №6 від 24.03.2011р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.04.2011р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 16.05.2011р., рахунків-фактури №13 від 11.01.2011р., №СФ-0000038 від 11.02.2011р., №СФ-0000042 від 23.02.2011р., платіжних доручень №274 від 19.01.2011р., №299 від 18.04.2011р., №308 від 27.04.2011р., №307 від 27.04.2011р., №312 від 28.04.2011р., акт звіряння взаємних розрахунків станом на 29.06.2011р., копії доказів направлення відповідачу акту звіряння взаємних розрахунків станом на 26.06.2011р., копії рахунка-фактури №СФ-0000114/1 від 23.05.2011р., листа №63/1 від 23.05.2011р., копії банківських виписок, договірну ціну, локальний кошторис №4-1-1.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує умовами договору, ст.ст. 161, 204 Цивільного кодексу України, ст.ст.54-57 Господарсько-процесуального кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

22.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АМ Доненергосервіс” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донпромтекс” (замовник) укладено договір №20 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе роботи з проведення капітального ремонту повітряної ЛЕП 6 кВ „Промцемент” „Ленінський” водозбору м.Амвросіївка (п.1.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2010р. до Договору сторони виклали п.7.1. Договору в наступній редакції: „Договір набирає чинності з моменту підписання та діє по 28.02.2011р.”

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Відповідно до п.2.1. Договору підрядник зобовязується провести роботи за договором згідно кошторису, наданого замовником.

Так, замовником наданий підряднику локальний кошторис №4-1-1 на ЛЄП 6кВ водозбору м.Амвросіївка капітального ремонту ЛЄП 6 кВ., примірник якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що замовник до початку виконання робіт здійснює передплату у розмірі 6000грн.00коп. згідно виставленого рахунку.

На виконання умов Договору підрядником виставлений замовнику рахунок-фактура №13 від 11.01.2011р. на суму 6000грн.00коп.

Відповідно до платіжного доручення №274 від 19.01.2011р. замовником сплачено підряднику 6000грн.00коп. із зазначенням призначення платежу „передплата за капітальний ремонт повітряних ЛЕП згідно рахунку №13 від 11.01.2011р.”

За пунктом 3.2. Договору підрядник після виконання робіт надає акт форми №КБ-2в, рахунок на оплату і замовник сплачує рахунок протягом 15 банківських днів.

Так, сторонами 11.02.2011р. підписаний акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011р. Та підрядником надано замовнику рахунок-фактура №СФ-0000038 від 11.02.2011р. на суму 53264грн.04коп.

Відповідно до чого, кінцевим строком оплати за Договором є 04.03.2011р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем в зазначений строк оплата за виконані роботи за Договором здійснена не була.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено за виконані роботи за Договором відповідно до платіжних доручень №274 від 19.01.2011р., №299 від 18.4.2011р., №308 від 27.04.2011р., №307 від 27.04.2011р., №312 від 28.04.2011р. грошові кошти у розмірі 46000грн.

Так, відповідачем не сплачено за виконані роботи грошові кошти у розмірі 13264грн.04коп. Внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 13264грн.04коп., яка підтверджується матеріалами справи.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 13264грн.04коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 888грн.69коп.

Так, за умовами Договору у випадку несвоєчасної оплати замовником платежів згідно п.2 Закону України від 22.11.1996р. №543/96ВР нараховується пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ України, але не більше 0,1% за кожний день прострочення від суми платежу. (п.4.2. Договору).

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно здійсненний розрахунок.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивач при розрахунку застосував 0,1% за кожний день прострочення від суми платежу, що, як встановлено судом, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши самостійно перерахунок пені, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 383грн.02коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АМ Доненергосервіс”, м.Амвросіївка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтекс”, м.Донецьк про стягнення боргу в сумі 13264грн.04коп., пені в сумі 888грн.69коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтекс” (83045, м.Донецьк, пр-т Ленінський, 14/108, код ЄДРПОУ 35204484, р/р 26005060090204 в ДРУ КБ „Приватбанка” м.Донецьк, МФО 394244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АМ Доненергосервіс” (87300, Донецька область, м.Амвросіївка, вул.Артема, 3, код ЄДРПОУ 36679736, р/р 26002060360993 в Донецькому РУ Приватбанка, МФО 335496) заборгованість у розмірі 13264грн.04коп., пеню у розмірі 383грн.02коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 136грн.47коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227грн.57коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 16.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >