Рішення № 18241975, 22.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.11 р. Справа № 25/145

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України, м.Київ; 2) Національної комісії регулювання електроенергетики України, м.Київ; 3) Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

про: стягнення 16200971,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився,

від відповідача: ОСОБА_1 за дов. б/н від 27.12.2010р.

від третьої особи 1) - не зявився

від третьої особи 2) - не зявився

від третьої особи 3) - не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України; 2) Національної комісії регулювання електроенергетики України; 3) Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, про стягнення 16200 971,84 грн., з яких основний борг за природний газ, спожитий протягом січня 2008р. грудня 2008р. складає 10829921,26 грн., пеня за період з 12.02.2010 по 12.08.2010 - 1050339,91 грн., індекс інфляції за період з травня 2008р. по березень 2010р. - 3592772,65 грн. та 3% річних за період з 11.05.2008 по 12.08.2010 в сумі 727938,02 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.10.2010р. у справі № 25/145, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.01.2011 р., в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. рішення господарського суду та постанова Донецького апеляційного господарського суду по справі №25/145 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

14.04.2011р. справа № 25/145 повернулась до господарського суду Донецької області і, згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, передана на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою суду від 30.05.2011р. розгляд справи № 25/145 було зупинено у звязку з призначенням судової експертизи.

03.08.2011р. провадження у справі поновлено у звязку з поверненням матеріалів справи до господарського суду разом з висновком експерта.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва з 16.08.2011р. по 22.08.2011р.

В судове засідання, що відбулось 22.08.2011р., позивач не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В попередніх судових засіданнях позивач зазначав, що відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999р. розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Відповідно до пункту 1.1. Правил надання населенню послуг з газопостачання, ці Правила регулюють відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу. Правилами не передбачено ані права, ані обов'язку складати та підписувати будь-які корегуючи акти прийому-передачі природного газу за результатами року та процедури тих актів як такої не існує. Крім того зазначив, що ДК «Газ України» не є газопостачальним підприємством і не є учасником договірних відносин відповідача з населенням, оскільки не постачає безпосередньо населенню природний газ за регульованим тарифом, не має ліцензії на постачання природного газу населенню за регульованим тарифом, а має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, а визначення мети договору застосовується лише із-за різниці цінової політики держави щодо споживачів природного газу. Тому відносини населення з ВАТ «Донецькоблгаз» не породжують для позивача відповідних прав та обовязків. Також позивач зазначив, що жодних додаткових угод стосовно зміни вартості обсягів спожитого газу ВАТ «Донецькоблгаз» а також ніяких корегуючи актів між сторонами підписано не було, тому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 16200 971,84 грн., з яких основний борг за природний газ, спожитий протягом січня 2008р. грудня 2008р. в сумі 10829921,26 грн., пеня за період з 12.02.2010 по 12.08.2010 в сумі 1050339,91 грн., індекс інфляції за період з травня 2008р. по березень 2010р. в сумі 3592772,65 грн. та 3% річних за період з 11.05.2008 по 12.08.2010 в сумі 727938,02 грн. в повному обсязі.

На підтвердження таких обставин позивачем надано договір на постачання природного газу № 06/07-2744 від 29.12.2007 з додатковими угодами, лист щодо повернення без виконання додаткової угоди № 4 до договору на постачання природного газу № 06/07-2744 від 29.12.2007 (вих. № 15/02-2624 від 25.12.2008), акти передачі-приймання природного газу від 31.01.2008 за січень 2008р., від 29.02.2008 за лютий 2008р., від 31.03.2008 за березень 2008р., від 26.04.2008 за квітень 2008р., від 30.04.2008 за квітень 2008р., від 31.05.2008 за травень 2008р., від 30.06.2008 за червень 2008р., від 31.07.2008 за липень 2008р., від 31.08.2008 за серпень 2008р., від 30.09.2008 за вересень 2008р., від 30.12.2008 за грудень 2008р., від 31.12.2008 за грудень 2008р. та розрахунок суми боргу

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

В обгрунтування заперечень відповідач зазначив, що дані, вказані у актах приймання передачі газу, на підставі яких ДК „Газ України” просить суд стягнути заборгованість, мають арифметичні помилки, які полягають у тому, що ціна на природний газ, що реалізується населенню встановлюється відповідними постановами уповноваженого на те органу. Відповідно до статті 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" здійснюється шляхом встановлення, державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання. Також пояснив, що саме за результатами річного обсягу споживання газу для споживачів природного газу (населення) можливо визнання ціни газу за попередній період. Застосування іншої ціни суперечить чинному законодавству та п.4.1.1 договору. Крім того, посилаючись на норми ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України відповідач зазначив, що до відповідача за спірним договором фактично не переходить право власності на товар, оскільки ВАТ «Донецькоблгаз» не має права користуватись та розпоряджатись майном за договором на власний розсуд, оскільки спірним договором чітко визначено кому саме товар повинен бути переданий, за яких умов та за якою ціною.

Відповідач також зауважив, що позивачем не доведений факт невиконання відповідачем умов договору, оскільки газ ВАТ „Донецькоблгаз” передано особам, визначеним договором за ціною, встановленою як самим договором, так і нормативними документами. При цьому відповідач зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №2246 від 09.12.1999 р. «Про затвердження Правил надання послуг з газопостачання» та постанови Кабінету Міністрів України №821 від 13.06.2007р. ВАТ «Донецькоблгаз» проведено коригування вартості отриманого природного газу, про що були складені на направлені позивачу відповідні акти приймання-передачі природного газу за період січень-грудень 2008 рр. з проханням раніше направлені акти приймання-передачі за вказаний період вважати такими, що втратили силу. За результатами коригування вартість отриманого природного газу за період січень-грудень 2008 року склала 220362097,47 грн., яка була перерахована позивачу повністю. В порушення постанови Кабінету Міністрів України №821 від 13.06.2007р. позивач не підписав корегуючи акти та повернув їх листом від 23.03.2009 р. № 31/39-2571. Відповідач зауважує, що предявлена позивачем до стягнення заборгованість за договором у розмірі 10829911,26 грн. є різницею вартості газу за первинними актами приймання-передачі газу та вартістю внаслідок перерахунку ціни природного газу. Отже, відповідач вважає, що заборгованість за спірним договором відсутня, тому просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні відповідач надав платіжне доручення № 3133 від 27.07.2011 р. на суму 51600,00 грн. як доказ оплати витрат на проведення судової експертизи у цій справі.

Відповідач також повідомив про зміну свого найменування з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”. На підтвердження таких обставин надав копію Статуту ПАТ «Донецькоблгаз», виписку з ЄДРПОУ та довідку з ЄДРПОУ.

Враховуючи, що зміна найменування підприємства з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не є його перетворенням в розумінні ст.5 Закону України № 514-VI від 17.09.2008 р. «Про акціонерні товариства», а також те, що після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, господарський суд вважає за необхідне замінити найменування відповідача на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

Представники третіх осіб, а саме, Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

Між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Донецькоблгаз” (покупець) укладено договір на постачання природного газу № 06/06-2744 від 29.12.2007р. (т.1 а.с.30), за умовами якого постачальник зобовязується передати у власність покупцю в січні 2008 року природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

В п.1.3 договору сторони визначили, що газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу (відтоків/притоків). Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Відповідно до п.1.4. договору, в разі нестачі або відсутності газу, передбаченого п.1.2., за даним договором може передаватись газ іншого походження. Походження газу, що передається за даним договором, коригується постачальником в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу.

Згідно п.п. 3.1., 3.3. договору постачальник передає покупцю газ, видобутий на території України, в загальному потоці газу в пунктах виміру газу, які знаходяться в місцях приймання-передачі газу з промислу в газотранспортну систему. Кількість газу, що передається, визначається у відповідності з наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 „Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання”. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцю у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу. В акті приймання-передачі газу окремим рядком визначається обсяг притоків або відтоків газу.

Згідно п.3.4 договору визначено, що не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобовязується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою.

Відповідно до п.4.3 договору, сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів. У разі зміни ціни на газ в сторону зменшення або збільшення, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та підписується відповідна додаткова угода на зміну ціни.

Сторони в договорі встановили, що остаточний розрахунок вартості переданого протягом року природного газу за підсумками року і визначення його фактичної вартості.

В договорі сторони також визначили, що при його виконанні, вони керуються Законом України „Про нафту і газ”, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 „Про забезпечення споживачів природним газом”, Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 року № 355, іншими нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу.

Додатковою угодою №1 від 20.03.2008 р. до договору № 06/07-2744 від 29.12.2007 р. сторони доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.1, в якому визначили обсяг природного газу з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу на 2008 рік. Також цією додатковою угодою сторони встановили строк дії договору з 01.01.2008 р. до 31.12.2008 р. - в частині поставки газу, в частині проведення розрахунків до повного здійснення (т.1 а.с.33)

Додатковими угодами від 31.03.2008 р. № 2, від 29.08.2008 р. №3, від 26.11.2008р. №5, від 30.12.2008 р. №6 сторонами змінювалась ціна газу для певних категорій споживачів (т.1 а.с.34-40).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідачу протягом січня-грудня 2008р. було поставлено природного газу на загальну суму 231 192 008,73 грн., про що свідчать акти передачі-приймання природного газу від 31.01.2008р. за січень 2008р., від 29.02.2008р. за лютий 2008р., від 31.03.2008р. за березень 2008р., від 26.04.2008р. за квітень 2008р., від 26.04.2008р. за квітень 2008р., від 30.04.2008р. за квітень 2008р., від 31.05.2008р. за травень 2008р., від 30.06.2008р. за червень 2008р., від 31.07.2008р. за липень 2008р., від 31.08.2008р. за серпень 2008р., від 30.09.2008р. за вересень 2008р., від 30.12.2008р. за грудень 2008р., від 30.12.2008р. за грудень 2008р., від 31.12.2008р. за грудень 2008р. (т.1 а.с.41-56)

Згідно з п.14 Постанови КМУ від 09.12.1999 №2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання, від 09.12.1999 р. № 2246 відповідач здійснив перерахунок оплати вартості використання природного газу та суми в межах кожного споживача залежно від обсягу використаного газу в 2008р. та роздрібних цін, встановлених залежно від річних обсягів газоспоживання. За підсумками виконаного перерахунку вартість поставленого природного газу склала 220 362 087,47 грн.

05.03.2009 р. супровідним листом відповідач направив позивачу акти приймання-передачі природного газу за період січень грудень 2008 року для проведення відповідного коригування (т.1 а.с.68-81), але ДК «Газ України» відмовився від проведення такого корегування через відсутність правових підстав для цього.

Заявлена позивачем сума боргу у розмірі 10829921,26 грн. є різницею між сумою 231192008,73 грн., визначеною в актах прийому-передачі природного газу без перерахунку та сумою220362087,47 грн. вартість газу з урахуванням перерахунку згідно постанови КМУ № 2246 від 09.12.1999р., сплаченою відповідачем.

Судом було призначено проведення судової експертизи, проведення якої доручено Інституту економіко-правових досліджень м.Донецька. На розгляд експертної установи поставлено наступне питання: визначити обґрунтовану вартість природного газу, отриманого Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” від Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за договором на постачання природного газу від 29.12.2007р. №06/07-2744, з урахуванням п.4.1.4 цього договору, постанови Кабінету Міністрів України №1697 від 18.12.2006р. та постанов НКРЕ України №1672 від 19.12.2006р., №934 від 07.08.2008р.

За висновками експерта обґрунтована вартість природного газу отриманого відповідачем від позивача за договором №06-07-2744 відповідає цінам, визначеним в Постанові НКРЕ України №1672 «Про роздрібні ціни на газ, що використовується для потреб населення» від 19.12.2006р. для пяти категорій споживачів. Зобовязання ВАТ «Донецкоблгаз» перед ДК «Газ України» за поставлений природний газ за спірним договором з оплати природного газу, спожитого населенням за спірний період в частині вимог заявлених позивачем відсутні (т.3 а.с.62-71).

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за договором № 06/06-2744 від 29.12.2007р. у сумі 16200 971,84 грн., з яких основний борг за природний газ, спожитий протягом січня 2008р. грудня 2008р. у сумі 10829921,26 грн., пеня в сумі 1050339,91 грн., індекс інфляції в сумі 3592772,65 грн. та 3% річних в сумі 727938,02 грн.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

Конституція проголошує право власності Українського народу на природні ресурси, який має право на володіння, користування і розпорядження природними багатствами країни. Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює: граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки; роздрібні ціни на природний газ для потреб населення; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України; тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифи на розподіл природного газу та його постачання;

Указом Президента України від 14.03.1995 р. № 213/95 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» затверджено Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, пунктом 1 якого встановлено, що Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ)є незалежним позавідомчим постійно діючим державним органом. Комісія відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції. Також пунктом 13 цього положення зазначено, що Комісія в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень. Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

З метою надійного забезпеченняприродним газом населення, підприємств комунальної теплоенергетики та бюджетних організацій і установ, стимулювання економного споживання ресурсів газу Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 року № 1697 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів» затверджено Тимчасовий порядок установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, пункт 7 якого встановлює, що закупівельні ціни на природний газ для газопостачальних підприємств визначаються виходячи з роздрібних цін, затверджених для окремих категорій населення залежно від річних обсягів споживання, за вирахуванням цільової надбавки, що установлена законодавством, загального тарифу на транспортування природного газу та тарифу на його постачання.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (надалі НКРЕ) від 19.12.2006 р. № 1672, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.12.2006 р. за № 1330/13204 затверджено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення передбачивши диференціацію цін в залежності від обсягу споживання на рік.

Постановою НКРЕ від 07.08.2008 р. №934 «Про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.08.2008 р. за №769/15460, скасовано вищевказану постанову та встановлено нові ціни, внаслідок чого між сторонами було підписано відповідну додаткову угоду №3 від 29.08.2008 р. до спірного договору.

З метою підвищення якості та надійності надання населенню послуг з газопостачання, посилення відповідальності виконавців цих Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» затверджено Правила надання населенню послуг з газопостачання та покладено на Національну комісію регулювання електроенергетики надання роз'яснень щодо застосування цих Правил.

Пунктом 10 Правил встановлено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році. Газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу фактичного використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. При цьому п.32 Правил на газопостачальне підприємство покладено обовязок проводити за підсумками року станом на 1 січня перерахунок оплати споживачем вартості спожитого в попередньому році природного газу залежно від обсягу його фактичного використання в попередньому році за роздрібними цінами, що діяли в попередньому році.

Вимоги до співвідношення актів цивільного законодавства і договору наведено у статті 6 Цивільного кодексу України, яка передбачає те, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Цивільні права та обов'язки згідно до статті 11 Цивільного кодексу України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктами 3 та 4 цієї статті зазначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. При цьому, за загальним правилом, Позивач та Відповідач у своїх стосунках за договором по забезпеченню населення природним повинні діяти та здійснювати свої цивільні права та обовязки приймаючи до уваги приписи статті 13 Цивільного кодексу України у межах, наданих їм договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особи зобов'язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускати дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживати правом в інших формах. У будь-якому разі при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Таким чином укладаючи договір, метою котрого є реалізація природного газу населенню, та визначаючи свої майново-господарські зобовязання сторони повинні були враховувати вищезазначені обовязкові для виконання акти державних органів регулюючих галузь постачання та реалізації природного газу населенню тим паче, що обовязковість застосування положень цих актів випливає з їх змісту та із суті відносин між сторонами договору і не суперечить його умовам.

Суд не погоджується та відхиляє, як таке, що суперечить Конституції та Законам України твердженням Позивача, що нібито у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунків вартості природного газу спожитого населенням у 2008 році з того приводу, що якщо діючим законодавством або договором не встановлено обовязку здійснити такий перерахунок то це не означає, що встановлено заборону на його здійснення. Жодним законом або актом діючого законодавства не заборонено Позивачу корегувати ціну обсягу природного газу який було спожито населенням в залежності від його остаточної вартості встановленої на підставі даних про його фактичне споживання за диференційованими тарифами, як у більшій так і у менший бік.

Враховуючи умови п.3.3, п.3.4 договору та приписи пункту 12 «Порядку забезпечення споживачів природним газом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729, яким встановлено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу (яким є Відповідач), виконують диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу, ведуть приладовий облік і здійснюють контроль за якістю газу, протранспортованого та реалізованого споживачам, складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу, господарський суд дійшов висновку, що функції з контролю, регулювання, приладового обліку та складання актів покладено саме на відповідача ВАТ «Донецькоблгаз». Отже, суд відхиляє наданий ДК «Газ України» в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок вартості природного газу спожитого населенням області у 2008 році і при визначені зобовязань сторін приймає відомості щодо вартості газу надані Відповідачем.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з умов спірного договору, газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу (відтоків/притоків). Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору (п.1.3 договору)

Реалізувавши населенню Донецької області у 2008 році природний газ, виконавши вимоги обовязкових до виконання актів Кабінету Міністрів України та Національної комісії регулювання електроенергетики, здійснивши приладовий облік реалізованого споживачам газу, визначивши його ціну у відповідності з встановленим диференційованим тарифом та перерахувавши вартість спожитого природного газу на рахунок ДК «Газ України», ВАТ «Донецькоблгаз» виконало своє зобовязання щодо оплати спожитого газу у відповідності з вимогами закону та договору і через це суд вважає його припиненим.

Аналогічного висновку дійшов Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України при проведенні судової експертизи (т.3 а.с.61-71), призначеної ухвалою суду від 30.05.2011 р. у цій справі.

Посилаючись на недотримання відповідачем строку остаточного розрахунку встановленого п.5.1 договору, ДК «Газ України» на підставі ст.6.2 договору вимагає від ВАТ «Донецькоблгаз» сплатити неустойку у вигляді пені в розмірі 1050339,91 грн., індекс інфляції в сумі 3592772,65 грн. та 3% річних в сумі 727938,02 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідач виконав грошові зобовязання за спірним договором належним чином, то вимога ДК «Газ України» про стягнення з відповідача пені, інфляційних та річних не підлягає задоволенню.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та викладені у судових засіданнях доводи сторін в їх сукупності суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Змінити найменування Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

У задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Донецьк, про стягнення 16200 971,84 грн., у тому числі основного боргу за природний газ, спожитий протягом січня 2008р. грудня 2008р. в сумі 10829921,26 грн., пеня за період з 12.02.2010 по 12.08.2010 в сумі 1050339,91 грн., індекс інфляції за період з травня 2008р. по березень 2010р. в сумі 3592772,65 грн. та 3% річних за період з 11.05.2008 по 12.08.2010 в сумі 727938,02 грн. відмовити.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (83050, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, 23а, код ЄДРПОУ 03361075, р/р 260043010141 у філії ПАТ „КБ „Актив-Банк” у м.Донецьку, МФО 334000) 51600 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22.08.2011р.

Повний текст рішення підписано 26.08.2011р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >