Ухвала суду № 1824049, 09.04.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Матуляк П.Я. Справа № 22-а-3931/08

Господарський суд Івано-Франківської обл. (№ А-12/263) Рядок статзвіту № 41

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Олендера І.Я. та Заверухи О.Б.,

при секретарі Соколовській А.С.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача Луковкіної У.Ю., довіреність № 15 від 18.09.2007р.;

пред-ка відповідача Гуменюка Б.С., довіреність № 1285/10/10-9 від 18.02.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. та прокуратури Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 27.11.2007р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Серін» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та визнання неправомірними дій, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

21.08.2007р. позивач ТзОВ «Серін» звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій, із врахуванням поданих під час розгляду справи доповнень (Т.3, а.с.6-7; Т.4, а.с.1-2), просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення № 0000452301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 78591 грн. 06 коп. та застосування штрафних санкцій на суму 15530 грн. і податкове повідомлення-рішення № 0000432301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 74498 грн. 83 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 29799 грн. 53 коп., винесені ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. 13.07.2007р.; визнати неправомірними дії посадових осіб ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. щодо відображення в Актах перевірок № 599/23-32472639 від 04.07.2007р. та № 456/23-32472639 від 27.10.2006р. висновків щодо зменшення відємного значення обєкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 7157713 грн. та зменшення податку на додану вартість на суму 385697 грн.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (Т.1, а.с.4-13).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 27.11.2007р. заявлений ТзОВ «Серін» позов задоволено, визнано нечинними податкове повідомлення-рішення № 0000452301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 78591 грн. 06 коп. та застосування штрафних санкцій на суму 15530 грн. і податкове повідомлення-рішення № 0000432301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 74498 грн. 83 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 29799 грн. 53 коп., винесені ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. 13.07.2007р.; визнано неправомірними дії посадових осіб ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. щодо відображення в Актах перевірок № 599/23-32472639 від 04.07.2007р. та № 456/23-32472639 від 27.10.2006р. висновків щодо зменшення відємного значення обєкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 7157713 грн. та зменшення податку на додану вартість на суму 385697 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп. (Т.4, а.с.172-174).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржили ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. та Перший заступник прокурора Івано-Франківської обл.

В поданих апеляційних скаргах апелянти, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити.

Апелянти вказують, що в частині збільшення податковим органом валових доходів на суму 4469824 грн. позивач ТзОВ «Серін» для цілей оподаткування дохід, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг) за межі митної території України, зобовязаний був визначати виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари, що діяли на дату такого продажу, так як покупці-нерезиденти не є платниками податку, встановленого ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Під час виконання контракту про надання консультаційних послуг від 01.08.2003р., укладеного з ТзОВ «Serin UK LTD», позивач в порушення вимог пп.5.3.1 і 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включило до складу валових витрат витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, які не перебували у трудових стосунках з підприємством.

Оскільки садиба в м.Івано-Франківську по вул.Ленкавського, 3Б, відповідно до договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на земельну ділянку придбана позивачем для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а не ведення підприємницької діяльності, тому відсотки на банківський кредит на придбання даного обєкту не відносяться до складу валових витрат.

У звязку із тим, що ТзОВ «Серін» не провело змін в податковому обліку щодо зменшення відємного значення обєкта оподаткування по податку з прибутку підприємств за три квартали 2006 року, 2006 рік та перший квартал 2007 року на загальну суму 2211891 грн., перевіркою правомірно враховано зменшення відємного значення обєкта оподаткування по податку на прибуток за результатами попередньої перевірки.

Також позивач неправомірно занизив податкові зобовязання по податку на додану вартість в сумі 521644 грн. 36 коп., оскільки у перевіреному періоді позивач на підставі укладених контрактів надав фірмам-нерезидентам інформаційні (консультаційні) послуги, які створювалися власними силами позивача на митній території України, за своїм змістом та суттю зазначені послуги належать до послуг з дослідження ринку України і придбані для використання виключно на митній території України (Т.4, а.с.177-179, 184-190).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданих апеляційних скарг, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, із 14.05.2007р. по 25.06.2007р. працівниками ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Серін» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 599/23-32472639 від 04.07.2007р. (Т.1, а.с.16-70).

Вказаним Актом встановлено порушення позивачем вимог:

* пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.1 і пп.5.3.9 п.5.3 та пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.7.4.1 і пп.7.4.3 п.7.4 ст.7, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.2 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», в результаті чого за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р. зменшено відємне значення обєкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 7157713 грн.;

* пп.3.1.1. п.3 ст.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 78591 грн. 06 коп. (в т.ч. за липень 2006р. на суму 39766 грн. 06 коп., та за березень 2007 року на суму 38825 грн.), а також занижені податкові зобовязання по податку на додану вартість в сумі 74498 грн. 83 коп. за березень 2007 року.

Також вказано, що в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року необхідно зменшити податок на додану вартість в сумі 34306 грн., який включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та відображення в рядку 22.2 декларації з ПДВ; на 351391 грн. залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що відображений в р.26 декларації з ПДВ.

Зазначені порушення виникли у звязку з неправильним визначенням позивачем ціни на пиломатеріали, включення до складу валових витрат понесених витрат на проживання та проїзд на території України фізичних осіб-працівників ТзОВ «Serin UK LTD», які надавали позивачу послуги відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2003р. та відсотків за кредитом, отриманим для придбання обєкта нерухомості та земельної ділянки в м.Івано-Франківську по вул.Ленкавського, 3Б.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом винесені 13.07.2007р. податкове повідомлення-рішення № 0000452301/0 про зменшення ТзОВ «Серін» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 78591 грн. 06 коп. та застосування штрафних санкцій на суму 15530 грн. і податкове повідомлення-рішення № 0000432301/0 про донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 74498 грн. 83 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 29799 грн. 53 коп. (Т.1, а.с.71, 72).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що основна частина виробленої продукції реалізувалась позивачем закордон, тому при відпуску деревообробної продукції нерезидентам позивач застосовував індикативні ціни, які відображені в листі Державної митної служби України № 13/13-1680-ЕП від 10.07.2003р. «Щодо надання довідкової інформації», що відповідають у спірному випадку рівню звичайних цін.

Для визначення ціни пиломатеріалів позивачем проведено аналіз цін на продукцію інших експортерів пиломатеріалів хвойних та букових відповідно до п.1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Т.1, а.с.87-92, 96-110), а також отримано експертний висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати № В-182 від 22.06.2007р., з якого вбачається, що договірні відпускні ціни позивача не є меншими від рівня звичайних цін (Т.1, а.с.93-94).

Таким чином, виходячи з п.1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарським судом зроблено вірний висновок про правомірність визначення позивачем відпускних цін на пиломатеріали та підставно відхилені покликання відповідача на використання національних положень (стандарти) бухгалтерського обліку та національних стандартів з питань оцінки майна і майнових прав.

Звідси, податковим органом неправомірно по результатам проведеної перевірки позивача були визначені звичайні ціни на підставі пп.1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та збільшено валові доходи позивача на суму 4469824 грн.

Під час перевірки податковим органом зясовано, що в ході виконання контракту про надання консультаційних послуг від 01.08.2003р., укладеного з ТзОВ «Serin UK LTD» (Т.2, а.с.1-6), позивач в порушення пп.5.3.1 і 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включив до складу валових витрат понесені витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, які не перебували у трудових стосунках з підприємством.

Між тим, матеріалами справи доводиться та обставина, що позивач відніс до валових витрат підприємства в податковому обліку витрати на проживання та проїзд на території України фізичних осіб, які є працівниками виконавця по зовнішньоекономічному контракту від 01.08.2003р. і не перебували з позивачем в трудових відносинах.

Наведені дії позивача відповідають прийнятим ним на себе зобовязань по контракту від 01.08.2003р., пп.3.1.4 та 4.1.2 якого зобовязують замовника (ТзОВ «Серін») забезпечити персонал виконавця проживанням, харчуванням, здійснити придбання необхідних матеріалів для виконання умов контракту, самостійно оплатити витрати персоналу виконавця, повязані з їх проїздом та пересуванням та інші витрати (Т.2, а.с.1-6).

Звідси, позивачем правомірно віднесено витрати персоналу виконавця (ТзОВ «Serin UK LTD») по контракту про надання консультаційних послуг від 01.08.2003р. до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки ці витрати понесені позивачем у звязку із веденням господарської діяльності.

В частині правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат відсотків за кредитом в сумі 92036 грн. 31 коп., який був отриманий ТзОВ «Серін» для придбання обєкта нерухомості та земельної ділянки в м.Івано-Франківську по вул.Ленкавського, 3Б (Т.1, а.с.111-117), господарський суд правильно виходив з того, що останні придбані платником податків для облаштування у ньому офісних приміщень позивача, що підтверджується представленими позивачем документами (Т.3, а.с.20-27). Доказів про те, що придбані обєкт та земельна ділянка використовуються позивачем для проживання фізичних осіб відповідачем не представлено, не здобуто таких й судом.

Щодо твердження відповідача про те, що інформаційно-консультаційні послуги, надані позивачем нерезидентам по укладеним договорам про надання консультаційних послуг, неправомірно відображені в рядку 9 колонки А в деклараціях з податку на додану вартість за травень, серпень, жовтень, грудень 2006 року та березень 2007 року, а також невідображення підприємством надання послуг нерезиденту в деклараціях за квітень 2006 року в сумі 254501 грн. 68 коп. та за вересень 2006 року в сумі 192162 грн. 60 коп., то колегія суддів виходить з наступного.

На підставі контрактів про надання інформаційно-консультаційних послуг, що були укладені позивачем та компаніями «Multidyes LLC», «Zentrum nachschleifen beschichtungen LLC», надані послуги за перевірений період на загальну суму 2608221 грн. 84 коп. (Т.2, а.с.7-13, 19-19-22, 66-100).

Відповідно до вимог пп.3.1.1 п.3.1. Закону України «Про податок на додану вартість» обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Пунктом 6.5 ст.6 вказаного Закону визначено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах “в”, “д"-"е” цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента (абз. «а»), а також місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням компютерних систем (абз. «д»).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно визначив позивачу заниження податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 521644 грн. 36 коп., оскільки у перевіреному періоді позивач на підставі укладених контрактів надав фірмам-нерезидентам інформаційні (консультаційні) послуги, місце поставки /надання/ яких підпадає під дію абз.«д» п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

В частині правомірності невідображення в податковому обліку зменшення відємного значення обєкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 2211891 грн. за перший квартал 2006р., то матеріалами справи доводиться та обставина, що в Акті перевірки № 599/23-32472639 від 04.07.2007р. міститься покликання на Акт попередньої перевірки позивача від 27.10.2006р. за перше півріччя 2006 року, у якому податковим органом зменшено відємне значення обєкта оподаткування по податку на прибуток на вищезазначену суму; наведену обставину ТзОВ «Серін» не врахувало і не відобразило відповідне зменшення при складанні декларацій з податку на прибуток.

При задоволенні позовних вимог в цій частині господарський суд вірно виходив з того, що позивачем не було отримано податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки за перше півріччя 2006 року, а його відсутність позбавляє позивача права захистити свої інтереси в судовому порядку.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що зменшення збитків не є донарахуванням податкових зобовязань, оскільки згідно п.1.2. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковими зобовязаннями вважаються зобовязання платника податків сплатити до бюджету певну суму коштів. У податкових періодах, за які проведені перевірки, податковим органом не встановлено для платника податку зобовязання зі сплати до бюджету, а зафіксовано лише завищення відємного значення обєкта оподаткування.

Між тим, для податкового органу проведена перевірка позивача вважається результативною, попри відсутність донарахувань; платник податків зобовязаний враховувати результати перевірки і змінити показники декларації наступних звітних періодів, що може призвести до збільшення податкового зобовязання, нарахованого самим платником податків. Таким чином, зменшення відповідачем збитків безпосередньо впливає на податкове зобовязання позивача, яке може виникнути в майбутніх податкових періодах.

Варто також зазначити, що Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не враховує таку особливість декларації про прибуток як появу відємного обєкта оподаткування (код рядка 08), вказаний показник є лише складовою формули для розрахунку податкового зобовязання і за певних обставин впливає на наявність або відсутність податкового зобовязання як суми податку до сплати.

Можливість оскарження дій чи бездіяльності контролюючого органу або його посадових осіб у судовому порядку при складанні актів перевірок передбачається також листом ДПА України № 7990/5/23-1016/383 від 14.07.2006р. «Щодо порядку оскарження акта перевірки».

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. з порушенням вимог чинного податкового законодавства України, через що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, у звязку з чим підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. та прокуратури Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 27.11.2007р. - залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Олендер І.Я.

Заверуха О.Б.