Постанова № 1823643, 07.05.2008, Харківський окружний адміністративний суд

№ 2а-3511/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

   07 травня 2008 року                                                                                    м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -  Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Колісника І.І. (дов. від 20.03.2008 р., № 20);

відповідача – Межерицького А.О. (дов. від 09.04.2008р. № 1547/9/10-035)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства „Бекар ІмпЕкс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 12.01.2008р. № 0000021600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 92000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2007р. у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів, -

встановив :

Позивач, МПП „Бекар ІмпЕкс”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 12.01.2008 р. № 0000021600/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 92000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2007 р. у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позову зазначив, що 22.10.2007 р. позивач у порядку, передбаченому пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість”, маючи у серпні 2007 р. залишок від’ємного значення ПДВ у сумі 92977,00 грн., а у вересні 2007 р. - від’ємне значення у сумі 64684,00 грн. та маючи у серпні 2007 р. факт сплати ним ПДВ у сумі 116875,24 грн. постачальникам товарів, подав до ДПІ у Московському районі м. Харкова податкову декларацію із зазначенням 92000,00 грн. ПДВ як такого, що підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами виїзної позапланової перевірки, згідно з актом № 6034/16/30751015 від 12.12.2007 р., з посиланням на порушення пп 7.7.2, 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” через ненадання МПП “Бекар ІмпЕкс” у процесі перевірки платіжних документів за серпень 2007 р., бухгалтерських регістрів: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 12.01.2008 р. № 0000021600/0, згідно з яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” було зменшено податок на додану вартість за вересень 2007 р. на суму 92000,00 грн., задекларований у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.

На підтвердження наявності підстав для бюджетного відшкодування задекларованої суми податку та сплати у серпні 2007 р. податку на додану вартість у розмірі не меншому від заявленого до відшкодування представник позивача посилався на: акт виїзної позапланової перевірки; видаткові та податкові накладні за серпень 2007 р. про одержання позивачем від постачальників продукції на загальну суму 662304,75 грн. (у т.ч. ПДВ – 110384,13 грн.); платіжні доручення та банківські виписки за серпень 2007 р. про сплату постачальникам продукції грошових коштів на загальну суму 701251,41 грн. (у т.ч. ПДВ – 116875,24 грн.).

Представник позивача зазначив, що позапланова перевірка проводилася у прокуратурі Харківської області, тобто за місцезнаходженням документів, в тому числі й тих, що цікавили перевіряючих, а саме: оборотно-сальдових відомостей та комп’ютерних даних про розрахунки з постачальниками товарів у програмній системі “клієнт-банк” внаслідок їх вилучення у процесі обшуку згідно з протоколом від 22.11.2007 р.

За таких обставин, заяви відповідача про ненадання МПП “Бекар ІмпЕкс” у ході перевірки бухгалтерських регістрів (оборотно-сальдових відомостей) та платіжних доручень вважає безпідставними та надуманими.

Із посиланням на ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” також вважає, що відсутність бухгалтерських регістрів не є перешкодою у визначенні достовірності задекларованої до бюджетного відшкодування суми ПДВ.

Представник позивача також наполягав на тому, що вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова відповідно до листа № 11743/10/16-206 від 25.10.2007 р. надати бухгалтерські регістри є незаконні, оскільки зазначені в ньому підстави – ст. 11 п. 11.4 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. “Про Державну податкову службу в Україні” та ст. 3 п. 3.1. Наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ” є неправомірними.

В обґрунтування незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення представник позивача посилався й на те, що позапланова виїзна перевірка проводилась з порушенням встановленого Законом порядку та без належних на те правових підстав. При цьому, посилаючись на наказ та направлення на перевірку від 23.11.2007 р., вказував про невідповідність зазначеної в них мети позапланової перевірки правовій підставі – п. 5 ч. 6 ст. 11-1 № 509-XII від 04.12.1990 р. “Про Державну податкову службу в Україні”. Крім того, всупереч пп. 7.7.5 п. 7.7. ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” позапланова виїзна перевірка була проведена відповідачем поза межами 30-ти днів, наступних за днем отримання податкової декларації. Підсумовуючи викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – ДПІ у Московському районі м. Харкова - в судовому засіданні проти позову заперечував і просив у позові відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що в процесі перевірки підприємством не були надані регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, а також платіжні доручення на підтвердження сплати МПП “Бекар “ІмпЕкс” у попередньому податковому періоді постачальникам товарів задекларованої ним суми бюджетного відшкодування, що є порушенням пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.Посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки представник позивача не визнав, зазначивши, що перевірка проводилась у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копій статуту та свідоцтва продержавну реєстрацію, які знаходяться в матеріалах справи, АОО № 500924 МПП “Бекар ІмпЕкс” зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 25.01.2000 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР – 1 480 120 0000 012649.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області № 4477 від 18.05.2006 р. МПП “Бекар ІмпЕкс” перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код – 30751015.

Як платник податків, зборів та обов’язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова з 04.02.2000 р., що підтверджується відповідною довідкою ф. № 4-ОПП № 2253/9/28-112/304 про взяття на облік платника податків. Відповідно до свідоцтва ф. № 5-Р № 29273060 від 08.02.2000 р. є платником податків на додану вартість.

На підставі направлення від 23.11.2007 р. № 2031 та за наказом начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова від 23.11.2007 р. № 1014 у період з 29 по 07 грудня 2007 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка МПП “Бекар ІмпЕкс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за вересень 2007 р.

Перевірка проводилась з відома директора МПП “Бекар ІмпЕкс” Карасика Ю.В. в прокуратурі Харківської області, тобто за місцем знаходження документів, вилучених у процесі обшуку в межах кримінальної справи згідно з протоколом обшуку від 22.11.2007 року. За результатами перевірки був складений акт № 6034/16/30751015 від 12.12.2007 р. з висновком про порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість”,внаслідок чого всю суму податку на додану вартість, яку задекларовано до бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за вересень 2007 р., було зменшено на 92000,00 грн.

На підставі зазначеного акту, згідно з пп “б”, “в” пп 4.2.2 ст. 4  Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та з посиланням на порушення п.п. 7.7.2, 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.01.2008 р. № 0000021600/0, яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 р. на суму 92000,00 грн. Як свідчать матеріали акту перевірки № 6034/16/30751015 від 12.12.2007 р. підставою для прийняття висновку про порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” стало те, що МПП “Бекар ІмпЕкс” до перевірки не були надані: платіжні доручення про фактичну сплату сум податку постачальникам у вартості товарів; регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам; інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, у зв’язку з чим неможливо підтвердити правильність формування складу податкового кредиту, правильність розрахунку від’ємного значення з податку на додану вартість та заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ,а також неможливо підтвердитисплату по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

Суд не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За ч. 3 ст. 9 цього ж Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, ведення бухгалтерських регістрів без первинних документів неможливе. Саме первинні документи є джерелом інформації для її систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

За п. 1.8 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” (в редакції, що діяла на момент перевірки) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як вбачається з п. 2.9 акту № 6034/16/30751015 від 12.12.2007 р., перевіркою було охоплено суцільним порядком: декларації з ПДВ разом з відповідними додатками за серпень і вересень 2007 р.; статутні документи; податкові накладні; прибуткові та видаткові накладні; реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п.п. 3.1.1 – 3.1.3, 3.2.1 – 3.2.3 акту № 6034/16/30751015 від 12.12.2007 р. перевірка зазначених документів дозволила ДПІ у Московському районі м. Харкова дійти висновку щодо правильності визначення МПП “Бекар ІмпЕкс” податкових зобов’язань, податкового кредиту, а відтак і від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту як за серпень 2007 р., так і за вересень 2007 р.

За таких обставин не відповідають дійсності як висновки ДПІ у Московському районі м Харкова за актом перевірки № 6034/16/30751015 від 12.12.2007 р., так і доводи представника відповідача відносно того, що через відсутність бухгалтерських регістрів (оборотно-сальдових відомостей) останній не мав можливості підтвердити правильність формування складу податкового кредиту та правильність розрахунку від’ємного значення з податку на додану вартість.

Крім того, доступ відповідача до оборотно-сальдових відомостей за серпень - вересень 2007 р. та до платіжної інформації МПП “Бекар ІмпЕКс” за вказаний період був повністю вільним, що вбачається з протоколу обшуку від 22.11.2007 р. у процесі якого серед іншого були вилучені і направлені до прокуратури Харківської області, де фактично й проводилась перевірка, системний блок із програмною системою “клієнт-банк” МПП “Бекар-ІмпЕкс”, а також оборотно-сальдові відомості МПП “Бекар ІмпЕкс за дев’ять місяців 2007 року.

Отже, у ході перевірки відповідач, у разі необхідності, не був обмежений можливістю ознайомитися із вищезазначеними вилученими документами для того, щоб перевірити сплату ПДВ по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим МПП “Бекар ІмпЕкс” від постачальників, та впевнитись у достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року.

Сплата позивачем у серпні 2007 р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій ніж заявлена до відшкодування підтверджується наданими ним до суду наступними письмовими доказами: копіями видаткових та податкових накладних за серпень 2007 року на одержання МПП “Бекар ІмпЕкс” від постачальників продукції на загальну суму 662304,75 грн. (у т.ч. ПДВ – 110384,13 грн.); копіями платіжних доручень та банківських виписок про сплату у серпні 2007 року МПП “Бекар ІмпЕкс” постачальникам продукції грошових коштів на загальну суму 701251,41 грн. (у т.ч. ПДВ – 116875,24 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв’язку з цим, відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження та з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено порушення відповідачем правових підстав та порядку проведення перевірки.

Так, згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. “Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка може проводитися у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Із листа ДПІ у Московському районі м. Харкова № 11743/10/16-206 від 25.10.2007 р. вбачається, що в процесі камеральної перевірки від МПП “Бекар ІмпЕкс” не вимагались письмові пояснення з приводу тієї чи іншої недостовірності даних, виявленої у декларації з ПДВ за вересень 2007 року.

Що ж до витребування документів, то суд вважає обґрунтованими доводи позивача про неправомірність вимог відповідача відповідно до зазначеного листа надати бухгалтерські регістри із посиланням на таку правову підставу як ст. 11 п. 11.4 Закону України № 509-XIIвід 04.12.1990 р. “Про Державну податкову службу в Україні” та ст. 3 п. 3.1. Наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ” виходячи з наступного.

          Так, Закон України № 509-XII від 04.12.1990 р. “Про Державну податкову службу в Україні” не містить п. 11.4 ст. 11 Закону. Крім того, Згідно Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 року № 503/97, п. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 р. “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”та п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (затв. Постановою КМУ № 731 від 28.12.1992 р. “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”) всі нормативно-правові акти, які приймаються в Україні повинні пройти обов’язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Як встановлено судом, наказ ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ” пункт 3.1. ст. 3 якого відповідач зазначив як підставу для проведення перевірки, станом на час розгляду справи не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а тому не може бути застосований  судом.

Згідно з наказом начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова № 1014 від 23.11.2007 р. та направлення № 2031 від 23.11.2007 р. правовою підставою проведення позапланової виїзної перевірки є п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XIIвід 04.12.1990 р. “Про державну податкову службу в Україні”, а мета перевірки – достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 р.

Відповідно до вказаної норми закону позапланова виїзна перевірка може проводитися у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, зазначена у наказі та направленні на перевірку правова підстава для її проведення, межі її правового інтересу не відповідають фактичній меті з якою вона проводилась.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.01.2008 р. за № 0000021600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 92000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2007 р. у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів належним чином не довів.

На підставі викладеного, суд дійшоввисновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов Малого приватного підприємства „Бекар ІмпЕкс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 12.01.2008р. № 0000021600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 92000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2007р. у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 12.01.2008р. № 0000021600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 92000,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства „Бекар ІмпЕкс”, код 30751015, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено складено та підписано 12.05.2008 року.

Суддя                                    (підпис)                                                 Т.С. Перцова