Рішення № 18220160, 29.08.2011, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 1218/2-277/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“29” серпня 2011 р.Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Мальченко І.В.

при секретарі Подольському В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Новоайдар цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки “Благодійниця” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 12069,78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

КС “Благодійниця” звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 12069,78 грн., посилаючись на те, що 20.08.2010 року між КС та відповідачем було укладено кредитний договір № 216 про надання споживчого кредиту на 12 місяців у сумі 7600 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0821 % річних від суми залишку за кожен день користування кредитом. 20.08.2010 року позивач, на виконання вимог договору, видав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7600 грн. Відповідач систематично не виконує умови договору, не сплачує кошти, передбачені договором, внаслідок чого виникла заборгованість, загальна сума якої складає 9069,78 грн., з них: сума основного боргу 6971,82 грн., відсотки за користування кредитом 2097,96 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 9069,78 грн., витрати на правову допомогу, понесені при складанні позовної заяви та судові витрати: 121 грн. за сплату судового збору та 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені при подачі позову до суду.

Представники позивача Григоренко В.В. у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмове заперечення, в якому посилалась на те, що грошові кошти у сумі 7600 грн. вона не отримувала фактично, видатковий ордер на зазначену суму не підписувала, грошові кошти брала для погашення попереднього кредиту. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 20.08.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 216 про надання споживчого кредиту на 12 місяців у сумі 7600 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0821 % річних від суми залишку за кожен день користування кредитом, що підтверджується копією кредитного договору (а.с. 4). 20.08.2010 року позивач, на виконання вимог договору, видав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7600 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 652 від 20.08.2010 року (а.с.6). З 20.10.2010 року відповідач почала порушувати взяті на себе зобов'язання, а саме: вносила платежі не в повному обсязі, порушувала строки сплати боргу, у зв'язку з чим відсоткова ставка за користування кредитом збільшилась до 60%, через те, що даний кредит був визнаний кредитом з підвищеним ризиком відповідно до п. 3.8 договору (а.с.4). Внаслідок невиконання умов договору відповідачем виникла заборгованість, загальна сума якої складає 9069,78 грн., з них: сума основного боргу 6971.82 грн., відсотки за користування кредитом 2097,96 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 3).

Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем і споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом із нарахованими відсотками.

Так, відповідно до п. 5.1.3 Кредитного договору, відповідач зобов`язалась погашати отриманий кредит у сумі 7600 грн. своєчасно.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору, у разі невиконання, або неналежного виконання Сторонами власних зобов'язань, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані цим збитки.

Відповідачка неналежним чином виконує умови Кредитного договору, порушує графік погашення кредиту.

Відповідно до узагальнення ВСУ судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин від 13.12.2010 року, суд, вирішуючи справи даної категорії, має встановлювати такі обставини:

- досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- кредитний договір має укладатись обов'язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його нікчемністю; сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.

Судом встановлено, що даний договір про надання споживчого кредиту від 20.08.2010 року, було укладено за вільним волевиявленням відповідача, що підтверджується поясненнями відповідача та письмовим запереченням, про те, що відповідач дійсно уклала кредитний договір з метою отримання коштів для погашення попереднього кредиту.

Також встановлено, що сторони кредитного договору досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується особистими підписами кредитодавця та самого позичальника під умовами договору. Належність підпису відповідній особі відповідачу, не оспорювалась.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також розмір процентів річних від простроченої суми, встановлений договором.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що вона фактично не отримувала кошти, які є предметом кредитного договору від 20.08.2010 року № 216, оскільки на підтвердження даного факту є видатковий касовий ордер з особистим підписом відповідача. Крім того в матеріалах справи є прибуткові касові ордери, відповідно до яких платником є ОСОБА_1, підставою внесення коштів Договір № 216 від 20.08.2010 року, що підтверджує прийняття відповідачем на себе зобов'язань по сплаті кредиту та його часткове погашення (а.с.7).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 216 від 20.08.2010 року у сумі 9069,82 грн. - підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач порушила умови договору та повинна нести відповідальність встановлену договором.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.

Суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України: “Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати”, відповідно до ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн., крім того, беручи до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590, про те, що якщо компенсація сплачується іншою стороною граничний розмір компенсації не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, суд вважає, що позивач чи його представник повинні були привести розрахунок витраченого на правову допомогу часу, для можливості розрахунку її граничного розміру.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Представник позивача документально підтвердив сплату судового збору у розмірі 121 грн. при подачі позову до суду та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с.1,2). З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню у сумі 90,70 грн. - пропорційно до задоволених вимог.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно ст. ст. 256, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки “Благодійниця” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 12069,78 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки “Благодійниця” (р/р № 2650130100317, МФО 364058, Ощадбанк № 589, інд. код 02786364, 92764) заборгованість за кредитним договором від 20.08.2010 року № 216 у сумі 9069 грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки “Благодійниця” (р/р № 2650130100317, МФО 364058, Ощадбанк № 589, інд. код 02786364, 92764) судові витрати: судовий збір у сумі 90 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: І.В. Мальченко