Постанова № 18213933, 12.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 № 42/182

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів:

при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,

від позивача: ОСОБА_1., дов. №Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011року,

від відповідача: не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу

закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг»

на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року

у справі №42/182 (суддя Паламар П.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ,

до закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг», м. Київ,

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобовязання, ціна позову 26640,97 грн., -

встановив:

23.05.2011року ПАТ «Київенерго»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдинг»(далі відповідач) про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобовязання, ціна позову 26640,97 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 позов ПАТ «Київенерго»провадження у справі №42/182 в частині вимог про стягнення 15000,00 грн. боргу припинено. Позов ПАТ «Київенерго»в іншій частині задоволено. Присуджено до стягнення із ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдинг»на користь ПАТ«Київенерго»6456,99 грн. боргу, 2607,36 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 606,75 грн. 3% річних з простроченої суми, 1969,87 грн. пені, 266,41 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із вказаним рішенням, ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдинг»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 в частині пені, прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах ПАТ «Київенерго»в частині стягнення 1969,87 грн. пені відмовити повністю та відшкодувати за рахунок позивача витрати, повязані зі сплатою державного мита за розгляд апеляційної скарги.

У своєму відзиві, поданому 12.09.2011року, позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011року у справі №42/182 апеляційну скаргу ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдинг»на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.09.2011року.

В судове засідання 12.09.2011року представники відповідача не зявились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2010року між позивачем (правонаступник АЕК «Київенерго») та ЗАТ«Прилуктваринмаш-холдінг»було укладено угоду №21-10-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушень №00464, згідно з якою відповідач визнав суму боргу згідно акту порушень правил користування електричною енергією №00464 від 09.02.2010року у розмірі 66913,95грн. та зобовязався сплатити указану суму протягом березня-серпня 2010року рівними частками по 11152,33грн. до 26 числа кожного місяця.

Вказані обставини також підтверджуються поясненнями позивача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Довідкою про стан оплат за спожиту електроенергію станом на час розгляду справи судом першої інстанції підтверджується факт оплати відповідачем на користь позивача грошових коштів у розмірі 60456,99грн., в тому числі 15000,00грн. після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Згідно п.1-1) ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що частина заявленого позивачем до стягнення боргу у розмірі 15000,00грн. відповідачем сплачена, колегія суддів вважає висновок господарського суду міста Києва про відсутність предмету спору між сторонами в цій частині є правильним, а провадження у справі в частині вимог про стягнення 15000,0грн. боргу правомірно припинено відповідно до п. 1-1) ст. 80 ГПК України.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати позивачеві боргу в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 6456,99грн. боргу колегія суддів апеляційного господарського суду вважає законним та обґрунтованим.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Місцевим господарським судом вірно встановлено факт прострочення відповідачем сплати грошових коштів на користь позивача.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Однак, при задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 1969,87грн. пені, судом першої інстанції не враховано наступного.

05.12.2008року господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі №15/46-Б про банкрутство ЗАТ«Прилуктваринмаш-холдінг»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на підставі ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон про банкрутство).

Відповідно до абзацу першого частини четвертої ст. 12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) абзац 24 ст. 1 Закону про банкрутство).

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань (абзац 4 ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство).

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач нараховує на суму боргу відповідача пеню за загальний період з грудня 2010року по травень 2011року, тобто вже після введення мораторію згідно ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2008року у справі №15/46-Б, що суперечить ст.12 Закону про банкрутство.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про скасування рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 в частині стягнення з відповідача 1969,87грн. пені з прийняттям нового рішення суду про відмову в позові в цій частині.

Поряд із тим, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Отже, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 2607,36грн. збитків внаслідок інфляції та 606,75грн. 3% річних є правомірним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись ст.ст.103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 в частині стягнення з відповідача 1969,87грн. пені з прийняттям нового рішення суду про відмову в позові в цій частині.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг»на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 в частині стягнення 1969,87грн. пені скасувати.

3.Прийняти нове рішення суду, яким в позові в цій частині відмовити.

4.В решті рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011року у справі №42/182 залишити без змін.

5.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг»(04070, м.Київ,вул.Волоська, 3-В, код 25406453) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м.Київ, вул.І. Франка, 5, код 00131305) 246,70грн. державного мита за подання позову та 218,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м.Київ, вул.І. Франка, 5, код 00131305) на користь закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг»(04070, м.Київ, вул.Волоська, 3-В, код 25406453) 51,00грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

7.Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

8.Справу №42/182 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді