Ухвала суду № 18213741, 13.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"13" вересня 2011 р. Справа № 16/5025/1454/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія”, м. Хмельницький

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Хмельницької філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Хмельницький

про - визнання недійсним договору застави майна №880/280-ЗМ 41 від 24.05.2007р., укладеного між ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ СР „Укрсоцбанк” та договору застави майна від 24.05.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2591, укладеного між ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ СР „Укрсоцбанк”;

- зобов'язання Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в особі Хмельницької філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна запис про зняття заборони відчуження баштового крану МК 85, 2007р.в., заводський № 85.361.2 (реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 6533209).

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №02-04/614 від 04.10.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить визнати недійсним договір застави майна №880/280-ЗМ 41 від 24.05.2007р., укладений між ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ СР „Укрсоцбанк” та договір застави майна від 24.05.2007р., зареєстрований в реєстрі за №2591, укладений між ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ СР „Укрсоцбанк”, а також зобов'язати Державне підприємство „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в особі Хмельницької філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна запис про зняття заборони відчуження баштового крану МК 85, 2007р.в., заводський №85.361.2 (реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 6533209).

Представник позивача в засідання суду не прибув, про причини неявки не повідомив, натомість в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про отримання кореспонденції (ухвали суду від 18.08.2011р.) позивачем 23.08.2011р.

Представник позивача в засідання суду прибув, подав суду письмову заяву від 31.08.2011р. №101.6-02/85-1876, згідно якої просить суд припинити провадження у даній справі згідно ч.1 п.5 ст.80 ГПК України, оскільки сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

В обгрунтвання поданої заяви позивач посилається на те, що договорами застави №880/280-ЗМ 41 та №2591 від 24.05.2007р., які позивач просить визнати недійсними, сторони обумовили (п.п.6.1, 6.2 спірних договорів) про наступне: всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути у звязку із укладанням та виконанням положень цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників.

У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України „Про третейські суди”, домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15.

У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

За таких обставин, відповідач просить задовольнити заяву та припинити провадження у даній справі згідно ч.1 п.5 ст. 80 ГПК України.

Суд, оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства, вважає за необхідне заяву відповідача про припинення провадження у даній справі згідно ч.1 п.5 ст. 80 ГПК України задовольнити, з огляду на наступне:

Згідно ст.1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Стаття 12 ГПК України передбачає, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 5 Закону України „Про третейські суди” від 11.05.2004р. №1701-IV (із змінами та доповненнями) передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Вказаний Закон передбачає, що спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. (ст. 12 Закону України „Про третейські суди”).

Згідно ст.13 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22 квітня 2005 р. протокол №2, даний Третейський суд в порядку, передбаченому діючим законодавством та Регламентом, розглядає будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком випадків передбачених статтею 6 Закону України „Про третейські суди”. Питання про підвідомчість спорів Третейському суду вирішується складом третейського суду, який розглядає спір.

Судом приймається до уваги, що сторони при укладанні договорів застави №880/280-ЗМ 41 та №2591 від 24.05.2007р., зокрема в п.п.6.2 договорів, самі визначили наступне:

У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15.

У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Судом також встановлено відсутність в договорах зауважень щодо форми та змісту вказаного третейського застереження, з якими повязана їх недійсність. При цьому, позивач звернувся до суду із вимогами, які випливаються саме із договорів застави №880/280-ЗМ 41 та №2591 від 24.05.2007р. із вказівкою на застереження про передачу спору для вирішення до третейського суду.

Згідно ч.1 п.5 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Пунктом 10 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” №01-8/91 від 10.03.1998р. зазначено, що господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї із сторін щодо вирішення спору в господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Аналогічна позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у справах № 14/269-10 (31/341-10) та № 33/294-10 (14/272-10).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі №16/5025/1454/11 підлягає припиненню згідно ч.1 п.5 ст. 80 ГПК України у звязку із укладанням сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Державне мито, згідно п.3 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито”, ст. 49 ГПК України, підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету.

Керуючись ст. 49, ч. 1 п. 5 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача про припинення провадження у даній справі задовольнити.

Провадження у справі №16/5025/1454/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія”, м. Хмельницький до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Хмельницької філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Хмельницький про визнання недійсними договору застави майна №880/280-ЗМ 41 від 24.05.2007р., укладених між ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ СР „Укрсоцбанк” та договору застави майна від 24.05.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2591, укладеного між ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ СР „Укрсоцбанк”; зобов'язання Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в особі Хмельницької філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна запис про зняття заборони відчуження баштового крану МК 85, 2007р.в., заводський № 85.361.2 (реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 6533209), припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована будівельно-транспортна компанія”, м. Хмельницький, Вінницьке шосе,6 (код ЗКПО 31791373) з Державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.), сплаченого згідно квитанції від 17.08.2011р. №2740.402.1 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), сплачені згідно квитанції від 17.08.2011р. №2740.402.3. Видати довідки.

СуддяВ.В. Магера

Віддруковано 3 примірники:

1 до матеріалів справи;

2,3 сторонам