Рішення № 18213645, 19.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р.Справа № 22/5025/1501/11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до Хмельницького комунального підприємства "Електротранс" м. Хмельницький

про стягнення 40173,50 грн. заборгованості

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_2 по нотар. посв. довіреності від 29.08.2011р.

від відповідача : ОСОБА_3 за дорученням № 01-107-1968 від 28.12.2010р.

Повне рішення підписано та складено 19.09.2011 року.

Суть спору: Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Хмельницького комунального підприємства „Електротранс” (відповідач), в якій просить суд стягнути з останнього суму боргу 49050,83 грн., з якої 40173,50 грн. основної заборгованості за поставлені товари у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки №4 від 04.01.2010р., 5231,46 грн. пені, згідно п. 10.3. даного договору, 3645,87 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 04.01.2010 року між сторонами був укладений договір поставки, відповідно до умов якого позивач (постачальник) поставляє, а відповідач (покупець) купує на умовах договору товар запасні частини, відповідно до видаткових накладних, що є додатками до цього договору.

Зазначає, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару на суму 95412 грн., що підтверджується поданими до позовної заяви видатковими накладними № РН-0000081 від 22.11.2010р на суму 21720,00 грн., № РН-0000099 від 24.12.2010р. на суму 61580,00 грн. та № РН-0000108 від 31.12.2010р. на суму 12112,00 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що покупець оплачує доставлену партію товару протягом 10 банківських днів з дати поставки згідно дати вказаній видатковій накладній.

Проте, відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар (запчастини) 53238,50 грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 01.08.2011р. становить 40173,50 грн.

Звертає увагу, що позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 3 від 08.07.2011р на суму 42173,50 грн., відповідь на яку позивач не отримав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до п. 10.3. даного договору, позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 5231,46 грн. (за період прострочення з 17.01.2011р. по 10.08.2011р.) Крім того, крім основного боргу в сумі 40173,50 грн., позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 3645,87 грн. (за період прострочення з 17.01.2011р. по 01.07.2011р.), згідно поданого розрахунку.

Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 40173,50 грн. основної заборгованості за поставлені товари у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки №4 від 04.01.2010р.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити позов із вищевикладених підстав.

Відповідач у відзиві на позов, а також його представники в судовому засіданні зазначили про те, що впродовж 2006р.-2010років сторони перебували у договірних відносинах, зокрема було укладено договори на поставку товарів №17 від 10.01.2006р. та №4 від 04.01.2010р., відповідно до яких позивач постачав відповідачеві товари, у тому числі пальці шарові рулевої тяги. Проте, всупереч досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей щодо якості товару, поставка товару, а саме пальців шарових рулевої тяги здійснювалось з порушенням технічних вимог та стандартів для цього виду товару, що в свою чергу призвело до спричинення ДТП та відповідних збитків у сумі 95613,00грн., що підтверджується постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.05.2008р. та рішенням суду від 11.11.2008р. у цивільній справі. Крім того, після перевірки якості пальця шарової тяги рульової трапеції встановленого на тролейбус, що став учасником ДТП, згідно протоколу випробувань №334 виявлено невідповідність якості пальця шарового тяги рульової трапеції технічним вимогам та стандартам поставлених згідно укладених між сторонами договорів. Звертає увагу суду, що інших постачальників, які постачали для ХКП „Електротранс” пальці шарові тяги рульової трапеції за період з 2006р. по 2010р. не було.

Також відповідач у відзиві на позов частково визнав позовні вимоги, вказавши при цьому що позов "формально є правильним".

В доповненнях до відзиву на позов відповідач просить суд припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, в зв'язку з тим, що на думку відповідача, відсутній предмет позову за договором №4 від 04.01.2010 р.

Судом оголошувалась перерва в судовому засіданні для надання можливості відповідачу надати докази на оплату товару за видатковими накладними № РН-0000081 від 22.11.2010р на суму 21720,00 грн., № РН-0000099 від 24.12.2010р. на суму 61580,00 грн. та № РН-0000108 від 31.12.2010р. на суму 12112,00 грн. Однак, відповідачем надано докази, в підтвердження лише часткової оплати (44580 грн. , в т.ч. 36580 грн. платіжні доручення за оплату згідно накладної №РН - 0000099 від 24.12.2010 р. + 8000 грн. оплати кредиторської заборгованості), в частині стягнення заборгованості в сумі 40173,50 грн. доказів оплати не надано.

За таких обставин, у задоволенні заяви про припинення провадження у справі належить відмовити, в зв'язку з тим, що остання не підтверджена будь-якими належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 75 ГПК справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №248928 Хмельницьке комунальне підприємство "Електротранс" зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська 15/2.

Позивач - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить витяг з ЄДР.

Між сторонами 04 січня 2010 року укладено договір поставки №4, згідно з умовами якого постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) купує на умовах договору поставки товар - запасні частини, відповідно до видаткових накладних, що є додатками до цього договору та є його невід'ємними частинами.

Покупець оплачує отриманий товар за ціною, передбаченою в рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною до цього договору. Ціни, указані в рахунку-фактурі, не змінюються протягом дії рахунку-фактури (п.2.1,2.2 договору).

Відповідно до 3 розділу договору, якість товару, що поставляється, повинна відповідати відповідним технічним характеристикам, сертифікату якості виробника або Держстандарту України.

Пункт 4.3 передбачає, що перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі-прийняття товару та оформлення документів: накладної та податкової накладної.

Покупець здійснює передплату, або оплачує доставлену партію товару протягом 10 банківських днів з дати поставки вказаній у видатковій накладній (п. 5.1 договору).

Відповідно до п.7.2 договору прийом товару за кількістю і якістю здійснюється сторонами в порядку, установленому чинним законодавством (згідно інструкції П-6,П-7).

Згідно п. 9.2 договору кінцевий строк дії останнього - 31.12.2010 р.

Також, п. 10.3 передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату за отриману партію товару (недотримання пункту5.1 даного договору) шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка не була перерахована на розрахунковий рахунок постачальника за отриманий товар, за кожен день прострочення платежу і не звільняється від виконання зобов'язань.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару на суму 95412 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000081 від 22.11.2010р на суму 21720,00 грн., № РН-0000099 від 24.12.2010р. на суму 61580,00 грн. та № РН-0000108 від 31.12.2010р. на суму 12112,00 грн.

Вказані накладні підписані представниками відповідача зазначеними в довіреності №615736 від 24.11.2010 р., №613435 від 29.12.2010 р., №983454 від 29.12.2010 р.

В зв'язку з отриманням відповідачем товарно-матеріальних цінностей відповідно до укладеного договору, позивачем виставлені до оплати рахунки-фактури №СФ0000087 від 22.11.2010 р. на суму 20720 грн., №СФ-0000115 від 31.12.2010 р. на суму 12112 грн., №СФ-0000105 від 24.12.2010 р. на суму 61580 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків складеного між сторонами станом на 01.07.2011 р. за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 42173,50 грн. Акт підписаний та скріплений гербовими печатками сторін.

Позивач на адресу відповідача 08.07.2011р. направив претензію №3, з проханням сплатити борг в сумі 42173,50 грн., яка відповідачем залишена без задоволення.

В зв'язку з неповною сплатою суми заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся до суду про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 712. Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, які характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав товарно-матеріальні цінності на суму 95412,00 грн. відповідачу, а останній їх прийняв та частково провів оплату. Наявні у справі видаткові накладні підтверджують прийняття відповідачем, а отже і перехід до останнього права власності на товарно- матеріальні цінності.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Враховуючи вимоги цивільного законодавства України та п. 5.1 договору відповідач до 07.12.2010 року зобов'язаний був повести оплату отриманого товару по накладній від 22.11.2010 р., до 11.01.2011 року - по накладній від 24.12.2010 року, до 18.01.2011 р. по накладній від 31.12.2010 року.

Крім того, враховано направлення позивачем відповідачу претензії від 08.07.2011 р. №3, яка комунальним підприємством залишена частково без задоволення.

Факт наявності у комунального підприємства "Електротранс" заборгованості перед позивачем в сумі 40173,50 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки №4 від 04.01.2010 р., накладними № РН-0000081 від 22.11.2010р., № РН-0000099 від 24.12.2010р., № РН-0000108 від 31.12.2010р., довіреностями №615736 від 24.11.2010 р., №613435 від 29.12.2010 р., №983454 від 29.12.2010 р., рахунками-фактурами №СФ0000087 від 22.11.2010 р., №СФ-0000115 від 31.12.2010 р., №СФ-0000105 від 24.12.2010 р., актом звірки взаєморозрахунків, претензією.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Доводи відповідача щодо поставки товару неналежної якості судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктами 1,2 ст. 678 ЦК України, передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (п.1 ст. 679 ЦК України)

Стаття 680 ЦК України регулює строки виявлення недоліків і пред'явлення вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару.

Судом встановлено, що на час винесення рішення, відповідачем не пред'являлось позивачу жодних вимог у зв'язку з недоліками товару, отриманого саме за накладними № РН-0000081 від 22.11.2010р., № РН-0000099 від 24.12.2010р., № РН-0000108 від 31.12.2010р. Також, відповідач не скористався своїм правом передбаченим п.1 ст. 678 ЦК України. Зокрема, після пред'явленої позивачем вимоги №3 від 08.07.2011 року, відповідач не повідомив продавця про передачу останньому по вказаним вище накладним товару неналежної якості та не вимагав або пропорційного зменшення ціни; або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; або відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Навпаки після отримання претензії відповідачем частково сплачено борг в сумі 2000 грн. 03.08.2011 р., про що свідчить зміст відзиву від 06.09.2011 р.

Позивачем не надано в матеріали справи будь-яких доказів передачі позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей по накладним № РН-0000081 від 22.11.2010р., № РН-0000099 від 24.12.2010р., № РН-0000108 від 31.12.2010р. з істотними порушеннями вимог щодо якості товару, тобто з недоліками які усувати економічно не вигідно, невиправні та повторні недоліки. Останнє в свою чергу не надає відповідачу право відмовитися від договору. При цьому суд також звертає увагу на п.29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 25.04.1966р. №П-7 (далі - Інструкція), який не був дотриманий відповідачем.

Так, за результатами прийняття продукції по якості та комплектності за участю представників, що вказані у п.п.19,20 даної інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення отримання продукції по якості та комплектності та містити зокрема, висновок про характер виявлених дефектів (п.29 інструкції). Застосування даної інструкції при прийнятті товару за якістю, також погоджено п. 7.2 укладеного між сторонами договору.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на постанову Хмельницького міжрайонного суду від 24.05.2008 р., рішення Хмельницького міжрайонного суду від 11.11.2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ХКП "Електротранс" про відшкодування шкоди, про злам пальця кульового тяги рульової трапеції, оскільки вказані докази жодним чином не свідчать про поставку позивачем неякісного товару саме за накладними № РН-0000081 від 22.11.2010р., № РН-0000099 від 24.12.2010р., № РН-0000108 від 31.12.2010р. При цьому враховано, що між сторонами ще з 2006 року тривали договірні відносини щодо поставки запасних частин (договір №17 від 10.01.2006 р.).

Крім того, відповідач не довів, що недоліки товару виникли до передання позивачем товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, проте ст. 679 ЦК України покладає даний обов'язок саме на позивача. Наданий в матеріали справи протокол випробувань №334 стосується шарового пальця, однак вказаний товар не зазначений у накладних № РН-0000081 від 22.11.2010р., № РН-0000099 від 24.12.2010р., № РН-0000108 від 31.12.2010р.

Доводи відповідача проте, що товар за накладними поставлявся на виконання умов договору №17 від 10.01.2006 р., не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що отримання товару відбулося за накладними № РН-0000081 від 22.11.2010р., № РН-0000099 від 24.12.2010р., № РН-0000108 від 31.12.2010р., які на час прийняття рішення не оплачені у повному об'ємі (протилежного відповідачем не доведено) та претензія позивача про оплату даного боргу у повному об'ємі не задоволена. При цьому приймається до уваги, що відповідно до п. 1.13.1 бюлетеня державної реєстрації №113(23) за 2008 рік в позиції 12399 зазначається про прийняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1) рішення щодо припинення підприємницької діяльності, про що також свідчить спеціальний витяг з ЄДР за електронним запитом від 19.09.2011 р. №11169517. Отже, є незрозумілою позиція відповідача щодо чинності договору №17 від 10.01.2006 р., зважаючи на наявність договору поставки №4 від 04.01.2010 р. та на те, що дата державної реєстрації позивача - 31.08.2009 р. (згідно витягів станом на 29.08.2011 р. та станом на 19.09.2011 р.)

За таких обставин, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності та зважаючи на встановлені факти, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 40173,50 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі відмовити.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницького комунального підприємства „Електротранс”, м. Хмельницький про стягнення 40173,50 грн. задовольнити.

Стягнути з Хмельницького комунального підприємства „Електротранс”, м. Хмельницький (вул. Тернопільська 15/2, код 03328646) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) 40173,50 грн. (сорок тисяч сто сімдесят три гривні 50 коп.) основного боргу, 401,74 грн. (чотириста одну гривню 74 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяС.В. Заверуха

віддруковано 3 примірника: в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.

повне рішення підписано та складено 19.09.2011 р.